Вулиця Заньковецької (Київ)
Ву́лиця Занькове́цької — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Садиба Мерінга. Пролягає від вулиці Архітектора Городецького до Лютеранської вулиці.
| Вулиця Заньковецької Київ | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Садиба Мерінга |
| Район | Печерський |
| Назва на честь | М. К. Заньковецької |
| Колишні назви | |
| Мерінгівська, Фірдоусі | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 230 м |
| Координати початку | 50°26′51″ пн. ш. 30°31′34″ сх. д. |
| Координати кінця | 50°26′44″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д. |
| Поштові індекси | 01001 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Хрещатик» |
| Рух | односторонній |
| Покриття | асфальт |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 10561 |
| У проєкті OpenStreetMap | r372698 |
| Мапа | |
| |
 Вулиця Заньковецької у Вікісховищі | |
Прилучається вулиця Станіславського.
Історія
Вулиця виникла у 90-ті роки XIX століття під назвою Мерінгівська — на честь професора медицини Київського університету Федора Федоровича Мерінга (1822—1887, похований на кладовищі Аскольдова могила), по території колишньої садиби якого прокладено вулицю. З 1937 року — вулиця Фірдоусі[1][2], на честь класика перської літератури X — XI століття Фірдоусі. Сучасна назва на честь української актриси М. К. Заньковецької — з 1944 року[3].
Пам'ятники архітектури
- буд. № 4 — прибутковий житловий будинок у стилі історизм (1913—1914), архітектор П. Андрєєв.
- буд. № 5/2 — житловий будинок, другий будинок кооперативу «Радянський лікар». Зведений у 1931—1936 роках у стилі конструктивізм архітектором П. Альошиним за участю архітектора О. Колесниченка.
- буд. № 6 — прибутковий житловий будинок у стилі модерн (1914 р.) Архітектор Мартин Клуг.
- буд. № 7 — житловий будинок 1904 року. Зведений архітектором О. Вербицьким у стилі модерн.
- буд. № 10/7 — житловий будинок 1901 року. Зведений архітектором М. Казанським у стилі історизм. У 1950 році будинок був реконструйований за проектом архітектора Б. Приймака.
Видатні особи, пов'язані з вулицею Заньковецької
У будинку № 4 у 1951—1960 роках проживав артист І. С. Паторжинський. У будинку № 5/2 мешкали мистецтвознавець, ректор Київського художнього інституту І. Врона (1950-ті роки), поетеса Н. Забіла (1950–80-ті роки), архітектор Є. Катонін (1940–50-ті роки), академік АН УРСР О. Макарченко (1950-ті роки), академік АН УРСР М. Пасічник (1960-ті роки — 1996), письменник Ю. Смолич (1952—1976 роки). У будинку № 7 проживали поетеса Анна Ахматова (1910 або 1911 р.) та письменник Д. Прилюк (1976—1987 роки), у будинку № 10/7 — радянський письменник Ілля Еренбург (1918—1919 роки)
Пам'ятники та меморіальні дошки
Меморіальна дошка Ірині Молостовій та Борису Каменьковичу
- буд. № 3/1 — горельєф на честь українського актора театру і кіно Богдана Ступки. Відкрито 27 серпня 2021 року, скульптор Микола Зноба[4][5].
- буд. № 4 — меморіальна дошка на честь народного артиста СРСР, професора І. С. Паторжинського, який мешкав у цьому будинку в 1951–1960 роках. Відкрито 6 квітня 1963 року, скульптор В. І. Зноба, архітектор В. І. Корнєєва, виготовив С. Ф. Тимофєєв.
- буд. № 5/2 — меморіальна дошка на честь письменника Ю. К. Смолича (1900–1976), який жив і працював і цьому будинку в 1952–1976 роках. Відкрито в 1980 році, скульптор О. П. Скобліков, архітектор А. Ф. Ігнащенко.
- буд. № 7 — меморіальна дошка на честь поетеси Анни Ахматової, яка жила у цьому будинку в 1910 чи 1911 році. Відкрито у 1989 році, архітектор В. А. Дормидонтов.
- буд. № 7 — меморіальна дошка на честь письменника Д. М. Прилюка (1918–1987), який жив і працював у цьому будинку в 1976–1987 роках. Відкрито у 1991 році, скульптор С. Андрейченко, архітектор К. О. Сидоров.
- буд. № 7 — меморіальна дошка на честь керівника партизанського руху в Україні, двічі Героя Радянського Союзу О. Ф. Федорова (1901–1989), який проживав у цьому будинку в 1966–1989 роках.
- буд. № 10/7 — меморіальна дошка на честь режисера І. О Молостової (1929–1999) та балетмейстера Б. Н. Каменьковича (1921–2001), які мешкали у цьому будинку. Бронзовий горельєф відкрито у березні 2011 року (скульптор Володимир Щур).
Прибутковий будинок, Заньковецької, 3/1
Втрачені будівлі
- буд. № 8 — театр Київського військового округу (не зберігся; остання реконструкція і розширення в 1938 році, архітектор Й. Каракіс)
Примітки
- Постанови президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 29 липня 1937 року №№ 797/6, 797/8, 797/10 / Список перейменованих вулиць м. Києва за 1937 рік // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 10343, арк. 54. Архівовано з першоджерела 9 вересня 2018.
- Перейменування вулиць // «Більшовик». — 1937. — 14 серпня.
- Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
- До 80-річчя Богдана Ступки у Києві відкрили горельєф. Суспільне. 27.08.2021. Процитовано 30 серпня 2021.
- Бандерівець, гетьман, Чингісхан - сім ролей Богдана Ступки. BBC News Україна. 27.08.2021. Процитовано 30 серпня 2021.
Джерела
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 63-64.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 79-80. — ISBN 5-88500-070-0.
- Заньковецької вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 84.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 190. (рос.)
- Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — С. 76–77. — ISBN 978-966-8999-05-5.
- Малаков Д. В. Прибуткові будинки Києва. — К.: «Кий», 2009. — 383 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.