Карачівка (зупинний пункт)
Карачі́вка — зупинний пункт Південної залізниці на лінії Харків — Мерефа, розташований у смт Покотилівка Харківського району Харківської області. Створений у 1910 році. Належить до Харківської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці.
| Карачівка зупинний пункт | |
|---|---|
| Розташування | |
| Розташування | смт Покотилівка, Харківський район, Харківська область |
| Координати | 49°55′00″ пн. ш. 36°10′58″ сх. д. |
| Структура | |
| Лінія(ї) | Харків — Мерефа |
| Платформ | 2 |
| Тип платформ | 2 бічні високі |
| Історія | |
| Відкрито | 1969[1] |
| Електрифіковано | 1957 |
| Інша інформація | |
| Власник | Південна залізниця |
| Оператор | Укрзалізниця |
| Код ЄМР (АСУЗТ) | 440088 |
| Код Експрес-3 | 2205620 |
| Тарифні відстані до транзитних пунктів | |
| Харків-Пасажирський | 9 км |
| Мерефа | 16 км |
| Мапа | |
 | |
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
| Дерев'яний павільйон станції «Карачівка» — 1900-ті рр. | |
 |
Стара світлина зупинного пункту Карачівка |
| Дільниця Харків — Мерефа | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зупинний пункт знаходиться між зупинними пунктами Липовий Гай (3 км) та станцією Покотилівка (1 км). До станції Харків-Пасажирський — 9 км, до станції Мерефа — 16 км.[2][3]
Зупиняються лише потяги приміського сполучення у напрямку Харкова, Мерефи, Лозової, Змієва та Краснограда[4]
Історія
Зупинний пункт було створено у 1869 році під час будівництва Курсько-Харківсько-Азовської залізниці.
У 1957 році Карачівка була електрифікований постійним струмом під час електрифікації лінії Харків — Мерефа та розпочалось курсування приміських електропоїздів та розпочалось курсування приміських електропоїздів[5]
Нині зупинний пункт приписано до станції Покотилівка[6].
Станційні споруди
Зупинний пункт обладнано 2-ма високими платформами. Зупинний пункт має павільйон для пасажирів, квиткові каси.
Примітки
- А.С. Архангельский, В.А. Архангельский. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Москва : Транспорт, 1981. — Т. 1. — С. 211. — 100 000 прим.(рос.)
- Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)
(рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021. - Южная железная дорога. Расписание пригородных поездов по станции Карачевка. Архівовано 5 лютого 2015 у Wayback Machine. (рос.)
- История электрификации железных дорог СССР. 1956—1958 гг. Архів оригіналу за 18 липня 2012. (рос.)
- Южная железная дорога. Покотиловка. Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine. (рос.)
Посилання
Джерела
- А.С. Архангельский, В.А. Архангельский. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Москва : Транспорт, 1981. — Т. 1. — С. 211. — 100 000 прим.(рос.)
- Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.