Клавдієво
Кла́вдієво — проміжна залізнична станція 4-го класу Коростенського напрямку Київської дирекції Південно-Західної залізниці. Розташована на території селища Клавдієво-Тарасове. Станція розміщується між залізничною станцією Немішаєве (відстань — 6 км) та зупинним пунктом Макійчукове (відстань — 5 км, проміжна) і залізничною станцією Бородянка (відстань — 10 км).
Станція Клавдієво
Київ-Волинський — Коростень | |
---|---|
50°34′52″ пн. ш. 30°00′59″ сх. д. | |
Рік відкриття | 1902 (120 років) |
Проектна назва | Платформа 45-та верста |
Попередня назва | Платформа 45-та верста, станція Немішаєве ІІ |
Тип | проміжна |
Колій | 2 головні + 2 приймально відправні |
Платформ | 2 |
Тип платформ(и) | бокова та острівна |
Форма платформи | пряма |
Вулиця | Вокзальна |
Відстань до Києва, км | 54,3 км |
Відстань до Києва-Волинського, км | 47,8 |
Відстань до Коростеня, км | 108 |
Тарифна зона | 3 |
Код станції | 321902 ? |
Код «Експрес-3» | 2200110 ? |
Послуги | пасажирські, вантажні перевезення |
Окрім приміських пасажирських перевезень, станція обслуговує базу картонно-паперової продукції Компанії United Forest і завод по виробництву олив «Синтез Груп».
Історія
У 1900 році одночасно розпочались будівельні роботи на всіх дільницях майбутньої лінії залізниці Київ — Ковель. У 1902 році була відкрита «платформа 45-а верста» (майбутня станція Клавдієво), до якої вела одноколійна лінія. У 1908 році — з відкриттям станційних вокзалів — платформи «39-та верста» та «45-та верста» були перейменовані у станції відповідно Немішаєве I і Немішаєве II — на честь начальника Південно-Західних залізниць Клавдія Семеновича Немєшаєва. З розширенням поштових та товарних перевезень неминуча плутанина примусила у 1913 році перейменувати станцію Немішаєве II в станцію Клавдієво.[1]
Збереглася будівля вокзалу станції, збудованого тоді ж за типовим проектом (подібні будівлі збереглися на станціях Святошин, Біличі, Ірпінь, Ірша і Головки). 1960 року станцію було електрифіковано під час електрифікації лінії Ворзель — Клавдієво.
Впродовж 2008—2009 років станцію разом із будівлею вокзалу реконструйовано. До 100-річчя станції та селища на будівлі вокзалу було встановлено меморіальну дошку, яка зникла декілька років тому.
21 грудня 2012 року, внаслідок обриву поїздом Інтерсіті+ контактного дроту, що призвело до попадання струму напругою 27 кВ в кабельну мережу СЦБ сталася пожежа яка знищила пост електричної централізації.
Човникові поїзди
12 грудня 2017 року у Києві на станції Святошин відбулася презентація приміських човникових поїздів за маршрутом Святошин — Буча — Клавдієво. Нова послуга доступна пасажирам в пікові години вранці і ввечері. Перший поїзд стартує зі станції Немішаєве о 06:16, останній прибуває на станцію Святошин о 20:22. Човникові електропоїзди курсують з понеділка по п'ятницю з інтервалом 35-65 хвилин. Вони мають окрему нумерацію (№ 7001—7022). Частина поїздів доїжджають лише до Бучі та Немішаєвого. Відстань між Святошином та Клавдієвим електрички долають за 35 хвилин. На шляху проходження поїзда зупиняються в Ірпені, Бучі, Ворзелі і Немішаєвому. Цей маршрут був обраний через його завантаженість[2].
Цікаві факти
З 1960 по 1968 роки станція була кінцевою для електропоїздів, що прямували з Києва. Далі в бік Коростеня можна було дістатися лише пасажирським потягом або приміським дизель-поїздом. Про це зокрема згадує у своїх «Бучанських оповіданнях» бучанський письменник Дмитро Згорський. Тупикова колія для обігу електропоїздів використовується донині.
Переповідають, що ця обставина навіть знайшла відгук у творчості артистів Тарапуньки та Штепселя, коли на запитання «Де знаходиться кінець світу?» йшла відповідь — «У Клавдієво!».
Примітки
- Історія Клавдієвого. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 4 вересня 2010.
- У Києві представили приміські поїзди до Приірпіння Архівовано 22 грудня 2017 у Wayback Machine. // Сьогодні, 2017-12-12
Посилання
- Інформація про станцію Клавдієво на сайті railwayz.info(рос.)
- Розклад руху приміських поїздів
- План станції