Климов Михайло Георгійович

Михайло Георгійович (Єгорович) Кли́мов (рос. Михаил Георгиевич Климов; нар. 21 жовтня 1881, Завидово пом. 20 лютого 1937, Ленінград) — російський хоровий диригент, музичний педагог.

Климов Михайло Георгійович
рос. Климов Михаил Георгиевич
Зображення
Основна інформація
Дата народження 9 (21) жовтня 1881
Місце народження Завидово, Q4183061?, Конаковський районd, Росія
Дата смерті 20 лютого 1937(1937-02-20) (55 років)
Місце смерті Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання
Тихвінське кладовищеd : 
Громадянство Російська імперія і СРСР
Професії хормейстер
Освіта Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Вчителі Римський-Корсаков Микола Андрійович, Черепнін Микола Миколайовичd, Лядов Анатолій Костянтинович, Глазунов Олександр Костянтинович, Соловйов Микола Феопемптович і Габель Станіслав Іванович
Відомі учні Симеонов Костянтин Арсенович, Yelizaveta Kudryavtsevad і Беззубов Григорій Івановичd

Біографія

Народився 9 [21] жовтня 1881(18811021) року в селі Завидовому Клинського повіту Московської губернії Російської імперії (нині Конаковський район Тверської області Росії) в селянській сім'ї. Впродовж 18901893 років навчався в початковій сільській школі при Прохоровській фабриці. У 18931900 роках в Московському синодальному училищі навчався хоровому співу, методиці постановки голосу, грі на скрипці, віолончелі та фортепіано, а також вивчав музично-теоретичні і загальноосвітні предмети; грав в учнівському оркестрі на скрипці під керівництвом відомого диригента Анатолія Ерарського. Серед його вчителів були такі відомі музиканти, як знавець давньоруської музики Степан Смоленський, композитор Олександр Кастальський, хормейстер Василь Орлов[1].

Після закінчення училища, впродовж 19001902 років, викладав хоровий спів і гру на скрипці в Тамбовському жіночому єпархіальному училищі. Організував з вихованок світський хор, який з успіхом виступав на міських музичних вечорах. Виконував партії 2-ї скрипки в симфонічному оркестрі Тамбовського музичного училища[1]. З 1902 року працював у Санкт-Петербурзі у Придворній співацькій капелі помічником учителеля, а з 1904 по 1906 рік — учителем співу.

З 1904 року продовжив музичну освіту в Санкт-Петербкрзькій консерваторії по класу композиції у Миколи Римського-Корсакова і по класу диригування у Миколи Черепніна. Його вчителями з теоретичних предметів були Анатолвй Лядов, Олександр Глазунов, Микола Соловйов. За власним бажанням вчився сольного співу у Станіслава Габеля, працюючи у нього в оперному класі в якості помічника. У 1905 році, в знак протесту проти звільнення Миколи Римського-Корсакова, пішов з Консерваторії, повернувся разом з ним. Закінчив консерваторію 1908 року з великою срібною медаллю[1].

З 1908 року очолював хоровий клас Санкт-Петербурзької консерваторії і викладав у ній. Одночасно у 19081909 роках викладав хоровий спів у Смольному інституті шляхетних дівчат. З 1911 року старший викладач, з 1916 року професор ІІ-го ступеня, у 19261937 роках — професор оперного класу Санкт-Петербурзької консерваторії. Серед його учнів були Єлизавета Кудрявцева-Муріна, Олександр Ніклусов, Костянтин Симеонов, Григорій Беззубов та інші.

Одночасно з 1913 року — старший викладач школи при Придворній капелі, у 19171935 роках головний диригент та у 19171921 роках завідувач, а у 19221930 роках директор Петроградської, а згодом Ленінгадської державної академічної капели.

У 19251927 роках був директором і художнім керівником Ленінградської філармонії. У 19281930 роках був депутатом Ленінградської ради робітничих, селян і червоноармійських депутатів[1].

Помер у Ленінграді 20 лютого 1937 року. Був похований на Нікольському кладовищі. 1947 року прах і надгробок перенесені на територію Некрополя майстрів мистецтв Олександро-Невської лаври в Санкт-Петербурзі. На мармуровому саркофазі, встановленому в 1953 році, вибитий фрагмент партитури з «Реквієму» Вольфганга Амадеуса Моцарта[2].

Творчість

Створив хоровий колектив, який володів різноманітними музичними формами — від простої пісні до монументальних творів класичної і сучасної музики. У репертуарі хору були твори російської та світової класики, твори радянських композиторів, народні пісні, хорова творчість сучасних захіноєвропейських композиторів, зокрема:

Серед концертних програм:

Пропагував українські пісні під час гастролей капели у 1928 році містами Латвії, Німеччини, Швейцарії та Італії.

Автор перекладень для хору низки творів Йоганна Себастьяна Баха, Вольфганга Амадея Моцарта, Людвіга ван Бетховена, Роберта Шумана, Петра Чайковського, Модеста Мусоргського та інших.

Автор методичних посібників з сольфеджіо та поліфонії для учнів музичних шкіл, технікумів і консерваторій, зокрема:

  • «Краткое руководство к изучению контрапункта, канона, фуги». Москва, 1911. 41 сторінка (рос.);
  • «Музыкальная хрестоматия из русских народных песен: пособие для музыкальных школ, техникумов, консерваторий». Ленинград, 1929. 107 сторінок (рос.);
  • «Первоначальное сольфеджио. Интервалы и простейшие виды ритма». Москва; Ленинград, 1939. 43 сторінки (рос.).

Вшанування пам'яті

Ім'я Климова увічнено:

Примітки

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.