Кокорін Олександр Олександрович

Олекса́ндр Олекса́ндрович Коко́рін (нар. 19 вересня 1991 року, м. Валуйки, Бєлгородська область, РРФСР) — російський футболіст. Грає на позиції вінгера та нападника. Гравець італійської «Фіорентіни».

Олександр Кокорін
Олександр Кокорін
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Олександрович Кокорін
Народження 19 березня 1991(1991-03-19) (30 років)
  Валуйки, РРФСР
Зріст 183 см
Вага 77 кг
Громадянство  Росія
Позиція Півзахисник, нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб «Фіорентина»
Номер 91
Юнацькі клуби
2002–2008 «Локомотив» (Москва)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
2008–2013 «Динамо» (М)113(19)
2013 «Анжі» 0(0)
2013–2016 «Динамо» (М)57(22)
2016–2020 «Зеніт»62(17)
2020 →  «Сочі»10(7)
2020 «Спартак» (М) 8(2)
2021– «Фіорентина» 4(0)
Національна збірна**
РокиКлубІгри (голи)
2009–2011 Росія (U-21) 17 (8)
2011–2017 Росія 48 (12)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 5 вересня 2021.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 5 вересня 2021.

Клубна кар'єра

Олександр Кокорін почав займатися футболом у рідному місті Валуйки під керівництвом батька. Коли він навчався у першому класі, до них у школу прийшов тренер, який запропонував хлопцям займатися у футбольній секції. Олександр погодився, паралельно відвідуючи секцію боксу. У 9-річному віці Кокорін приїхав на перегляд до московського «Спартака», де їм залишилися задоволені, проте надати житло були неготові. Однак це питання змогли владнати функціонери московського «Локомотива». У ДЮСШ цього клубу Олександр провів шість років і за цей час кілька разів був визнаний найкращим нападаючим першості спортивних шкіл Москви.

Перед сезоном 2008 року Олександр підписав трирічний контракт з московським «Динамо». Клуб зазнавав труднощів з нападниками, в результаті чого 17-річний Кокорін дебютував у російській прем'єр-лізі 4 жовтня 2008 року в матчі 24-го туру «Динамо» — «Сатурн» (2:1) і забив гол, ставши наймолодшим автором забитого м'яча у тому чемпіонаті та одним з 16 футболістів, яким вдалося забити у 17-річному віці у матчах серед команд вищої ліги чемпіонату Росії. Три туру потому Кокорін забив ще один гол у матчі проти свого «рідного» клубу — московського «Локомотива» (у тому матчі динамівці перемогли з рахунком 1:0).

Після матчу з «Сатурном» Кокорін відіграв за основний склад «Динамо» усі 6 матчів чемпіонату, що залишилися, і після закінчення сезону нарівні з іншими гравцями клубу отримав бронзову медаль. Того ж року його визнали найкращим нападаючим IV Міжнародного юнацького турніру на призи Федерації футболу Білорусі.

Наступні два сезони у кар'єрі Олександра буди доволі неоднозначними. З одного боку він регулярно з'являвся на футбольному полі, а з іншого — його результативність була просто жахливою, як для гравця його амплуа. У сезоні 2009 року він відзначився лише двічі, а у 2010 Кокоріну жодного разу не вдалося засмутити голкіперів суперників. Незважаючи на це, спортивний директор «Динамо» Костянтин Сарсанія зазначав, що Олександром активно цікавляться інші клуби, зокрема «Спартак»[1] та ЦСКА[2].

У лютому 2011 року Кокорін уклав новий контракт з клубом строком на 3,5 роки[3]. У сезоні 2011/12 Олександр був одним з основних гравців «Динамо», що активно боролося за бронзові нагороди чемпіонату та дійшло до фіналу Кубка Росії. Самого ж Кокоріна було відзначено премією «Відкриття сезону» за версією РФС[4].

30 січня 2016 року було офіційно оголошено про перехід гравця до складу футбольного клубу «Зеніт»[5]. 30 червня 2019 термін дії контракту завершився.

2020 року грав за «Сочі» і московський «Спартак», а в січні 2021 року приєднався до італійської «Фіорентіни», за яку за другу половину сезону 2020/21 првів 4 гри.

Виступи у збірній

У 2009 році Кокоріна вперше було викликано до молодіжної збірної Росії, де він був одним з лідерів, демонструючи доволі непогану, і головне результативну, гру. У 2011 році завдяки впевненим виступами за молодіжку та московське «Динамо» він привернув увагу тренерського штабу збірної Росії та отримав виклик на товариський матч проти збірної Греції[6], у якому й дебютував у червоно-білій формі головної команди країни.

За підсумками тренувального збору збірної Росії, який передував Чемпіонату Європи 2012 року, Олександра було включено до заявки збірної на турнір. Був учасником Євро-2012, чемпіонату світу 2014 року та Євро-2016.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів
Станом на 23 травня 2021
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2008 «Динамо» (Москва)ПЛ72КР20------92
2009ПЛ242КР10ЛЧ+ЛЄ2[7]+2[8]1[7]+0---293
2010ПЛ240КР20------260
2011–12ПЛ375КР42------417
2012–13ПЛ2210КР10ЛЄ3[7]3[7]---2613
2013–14ПЛ2210КР10------2310
2014–15ПЛ278КР10ЛЄ11[9]2---3910
2015-січ. 2016ПЛ84КР21------105
Усього за «Динамо» (Москва)17141143186--20350
січ.-черв. 2016 «Зеніт»ПЛ102КР21ЛЧ20СКР--143
2016–17ПЛ275КР21ЛЄ84СКР103810
2017–18ПЛ2210КР00ЛЄ13[10]9[11]---3519
2018–19ПЛ30КР11ЛЄ11---52
2019-січ. 2020ПЛ00КР00ЛЧ00СКР0000
Усього за «Зеніт»6217532414109234
січ.-лип. 2020 «Сочі»ПЛ107КР--------107
2020-січ. 2021 «Спартак» (Москва)ПЛ82КР20------102
січ.-черв. 2021 «Фіорентина»A40КІ--------40
2021–22A00КІ00------00
Усього за «Фіорентину»4000----40
Усього за кар'єру2546721642201031893

Статистика виступів за збірні
 Статистика матчів і голів за збірну —  Росія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
11-11-2011ПірейГреція 1 – 1 Росіятовариський матч- 46'
29-2-2012КопенгагенДанія 0 – 2 Росіятовариський матч- 46'
25-5-2012МоскваРосія 1 – 1 Уругвайтовариський матч- 77'
29-5-2012НьйонЛитва 0 – 0 Росіятовариський матч- 46'
1-6-2012ЦюрихІталія 0 – 3 Росіятовариський матч- 85'
8-6-2012ВроцлавРосія 4 – 1 ЧехіяЧЄ 2012 - 1-й етап- 84'
15-8-2012МоскваРосія 1 – 1 Кот-д'Івуартовариський матч- 46'
7-09-2012МоскваРосія 2 – 0 Північна ІрландіяВідбір до ЧС 2014- 58'
11-09-2012Рамат-ГанІзраїль 0 – 4 РосіяВідбір до ЧС 20141 78'
12-10-2012МоскваРосія 1 – 0 ПортугаліяВідбір до ЧС 2014- 90'
16-10-2012МоскваРосія 1 – 0 АзербайджанВідбір до ЧС 2014-
14-11-2012КраснодарРосія 2 – 2 СШАтовариський матч- 52' 67'
25-03-2013ЛондонРосія 1 – 1 Бразиліятовариський матч- 46'
6-9-2013КазаньРосія 4 – 1 ЛюксембургВідбір до ЧС 20142 46'
10-9-2013Санкт-ПетербургРосія 3 – 1 ІзраїльВідбір до ЧС 20141 77'
11-10-2013ЛюксембургЛюксембург 0 – 4 РосіяВідбір до ЧС 2014- 46'
15-10-2013БакуАзербайджан 1 – 1 РосіяВідбір до ЧС 2014-
15-11-2013ДубайРосія 1 – 1 Сербіятовариський матч-
5-3-2014КраснодарРосія 2 – 0 Вірменіятовариський матч1 63'
26-5-2014Санкт-ПетербургРосія 1 – 0 Словаччинатовариський матч- 75'
31-5-2014ОслоНорвегія 1 – 1 Росіятовариський матч-
6-6-2014МоскваРосія 2 – 0 Мароккотовариський матч- 56'
18-6-2014КуябаРосія 1 – 1 Південна КореяЧС 2014 - 1-й етап-
22-6-2014Ріо-де-ЖанейроБельгія 1 – 0 РосіяЧС 2014 - 1-й етап-
26-6-2014КуритибаАлжир 1 – 1 РосіяЧС 2014 - 1-й етап1
8-9-2014ХімкиРосія 4 – 0 ЛіхтенштейнВідбір до ЧЄ 2016-
11-10-2014СтокгольмШвеція 1 – 1 РосіяВідбір до ЧЄ 20161
15-11-2014ВіденьАвстрія 1 – 0 РосіяВідбір до ЧЄ 2016-
18-11-2014БудапештУгорщина 1 – 2 Росіятовариський матч- 46'
27-3-2015ПодгорицяЧорногорія 0 – 3 РосіяВідбір до ЧЄ 2016- 66'
7-6-2015МоскваРосія 4 – 2 Білорусьтовариський матч1 61'
14-6-2015МоскваРосія 0 – 1 АвстріяВідбір до ЧЄ 2016- 80'
5-9-2015МоскваРосія 1 – 0 ШвеціяВідбір до ЧЄ 2016-
8-9-2015ВадуцЛіхтенштейн 0 – 7 РосіяВідбір до ЧЄ 20161
9-10-2015КишинівМолдова 1 – 2 РосіяВідбір до ЧЄ 2016-
12-10-2015МоскваРосія 2 – 0 ЧорногоріяВідбір до ЧЄ 20161
29-3-2016ПарижФранція 4 – 2 Росіятовариський матч1 36' 80'
1-6-2016ІнсбрукЧехія 2 – 1 Росіятовариський матч1 64'
5-6-2016МонакоСербія 1 – 1 Росіятовариський матч-
11-6-2016МарсельАнглія 1 – 1 РосіяЧЄ 2016 - 1-й етап-
15-6-2016ЛілльРосія 1 – 2 СловаччинаЧЄ 2016 - 1-й етап- 75'
20-6-2016ТулузаРосія 0 – 3 УельсЧЄ 2016 - 1-й етап-
10-11-2016ДохаКатар 2 – 1 Росіятовариський матч-
15-11-2016ГрознийРосія 1 – 0 Румуніятовариський матч-
7-10-2017МоскваРосія 4 – 2 Росіятовариський матч-
10-10-2017КазаньРосія 1 – 1 Ірантовариський матч-
11-11-2017МоскваРосія 0 – 1 Аргентинатовариський матч- 82'
14-11-2017Санкт-ПетербургРосія 3 – 3 Іспаніятовариський матч- 62'
Усього Матчів 48 Голів 12
 Статистика матчів і голів за молодіжну збірну —  Росія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
11-2-2009-Білорусь 3 – 1 РосіяТовариський матч- 33'
1-4-2009КраснодарРосія 4 – 0 АндорраКваліфікація молодіжного Євро-2011- 40'
9-6-2009ТорсгавнФарерські острови 1 – 0 РосіяКваліфікація молодіжного Євро-2011- 38'
5-9-2009ЛієпаяЛатвія 0 – 4 РосіяКваліфікація молодіжного Євро-2011- 75'
8-9-2009Андорра-ла-ВельяАндорра 0 – 4 РосіяКваліфікація молодіжного Євро-2011- 51'
10-10-2009МоскваРосія 2 – 0 Фарерські островиКваліфікація молодіжного Євро-2011- 84'
14-10-2009МоскваРосія 3 – 1 МолдоваКваліфікація молодіжного Євро-20112
14-11-2009ТираспольМолдова 0 – 3 РосіяКваліфікація молодіжного Євро-2011-
16-11-2010Ле-МанФранція 0 – 1 РосіяТовариський матч- 90+1'
9-2-2011-Україна 0 – 3 РосіяТовариський матч- 42' 46'
26-3-2011МарбельяРосія 7 – 3 ГвінеяТовариський матч1 71'
29-3-2011МарбельяРосія 8 – 0 АзербайджанТовариський матч- 46'
13-4-2011ПадуяІталія 2 – 0 РосіяТовариський матч-
5-6-2011СоріяІспанія 1 – 1 РосіяТовариський матч- 46'
10-8-2011Нижній НовгородРосія 2 – 1 РосіяТовариський матч-
6-9-2011-Польща 0 – 2 РосіяКваліфікація молодіжного Євро-20131 81'
7-10-2011ТираспольМолдова 0 – 6 РосіяКваліфікація молодіжного Євро-20133
14-11-2011МоскваРосія 2 – 1 ПортугаліяКваліфікація молодіжного Євро-20131
Усього Матчів 18 Голів 8

Досягнення

Командні трофеї

Динамо (Москва):

«Зеніт»:

Особисті здобутки

  • Найкращий молодий футболіст російської прем'єр-ліги (лауреат премії «Перша п'ятірка»[12]): 2011
  • Володар премії у номінації «Відкриття сезону» за версією РФС: 2012

Цікаві факти

  • Олександр Кокорін зустрічався з кузиною відомого російського репера Тіматі[13].
  • Кокорін відомий своєю любов'ю до різноманітних тусовок та вечірок. Фотографії футболіста з нічних клубів часто ставали причиною невдоволення та насмішок вболівальників[14].

Скандали

На початку липня 2016 року, після того, як збірна Росії покинула достроково чемпіонат Європи, великий резонанс в ЗМІ отримало відео вечірки в нічному клубі Twiga в Монте-Карло, в якій брали участь Кокорін і Павло Мамаєв. Після цього Кокорін був переведений до складу «Зеніту-2».

У січні 2017 року Кокорін під час відпустки в одній з південних країн світу виклав фотографію в футболці з зображенням Пабло Ескобара, знаменитого наркобарона 90-х, одного з найвідоміших злочинців в історії. Ескобара звинувачували в тортурах і вбивствах людей, корупційної діяльності і головне - масовому продажі наркотиків. У березні був позбавлений водійських прав на чотири місяці за їзду по зустрічній смузі. Влітку відразу після вильоту збірної Росії з Кубка конфедерацій Кокорін разом з Артемом Дзюбою виклали відео, на якому вони підносять руку над губою, зображуючи вуса. Крім того кадр супроводжувала підпис «меседж» — слово, яке використовує головний тренер збірної Росії Станіслав Черчесов. Багато хто розцінив цей жест, як підступ тренера. У грудні Олександр потрапив в скандал на весіллі Алана Чочиєва в Північній Осетії. Футболіст виклав в мережу відео, на якому він вітає нареченого під постріли з пістолета.

Кримінальне переслідування

7 жовтня 2018 роки після матчу «Зеніт» — «Краснодар» в Санкт-Петербурзі Кокорін разом з півзахисником «Краснодара» Павлом Мамаєвим орендували купе поїзда «Сапсан» і відправилися в Москву, ведучи себе неналежним чином і споживаючи багато алкоголю. Вони збиралися відзначити ювілей «10 років дружби». Поїзд відправився з Санкт-Петербурга о 21:00 і прибув до Москви в 0:47, вони вирушили в нічний стриптиз-клуб «Егоїст Пекін» біля метро «Маяковська».

8 жовтня 2018 року біля 7 години ранку Кокорін і Мамаєв побили громадянина Білорусі Віталія Соловчука, що працює водієм і чекав біля готелю «Пекін» ведучу програми «Доброго ранку» «Первого канала» Ольгу Ушакову. Соловчук отримав струс мозку і черепно-мозкову травму, потрапив до реанімації міської клінічної лікарні імені Боткіна.

8 жовтня 2018 року біля 9 години ранку Кокорін і Мамаєв влаштували бійку в Москві в кафе «Кавоманія» на Великій Нікітській вулиці, жертвою якої стали директор департаменту автомобільної промисловості і залізничного машинобудування Мінпромторгу Росії Денис Климентійович Пак і гендиректор ДНЦ РФ ФГУП «НАМИ» Сергій Володимирович Гайсин. Однак в НАМИ спростували інформацію про те, що Гайсин постраждав. За обома епізодами поліція завела кримінальну справу за статтею 116 КК РФ «побої». 11 жовтня 2018 року обидва чиновника були нагороджені Указом Президента Росії Володимира Путіна "за великий внесок у реалізацію проекту «Єдина модульна платформа». Пак — Орденом «За заслуги перед вітчизною» II ступеня, Гайсин — орденом Олександра Невського.

10 жовтня 2018 року МВС перекваліфіковувало статтю «побої» щодо Кокоріна на більш тяжку статтю 213 КК РФ «хуліганство». Цьому рішенню послужив той факт, що футболіст не з'явився в призначений час (13.00 (UTC+3), 10 жовтня 2018) на допит в поліцію. Було встановлено, що якщо Кокорін не з'явиться на допит до 18:00 (UTC+3) того ж дня, то МВС має намір оголосити футболіста в федеральний розшук. До 19:30 десятого жовтня він з'явився в відділ поліції для проведення слідчих дій.

11 жовтня 2018 року Тверським районним судом міста Москви заарештований на два місяці. 18 жовтня були пред'явлені звинувачення за статтями 116 КК РФ «побої» і 213 КК РФ «Хуліганство». 19 жовтня Московський міський суд відхилив апеляції футболістів про незаконність їх утримання в СІЗО і пропозиції про переведення обвинувачених під домашній арешт або звільнення під заставу. На засідання петербурзький клуб надіслав клопотання про зміну запобіжного заходу для гравця за підписом президента клубу Сергія Фурсенко і доклав позитивну характеристику. У заяві говорилося, що Фурсенко і Сергій Семак особисто простежать за домашнім арештом Кокоріна, а Семак має великий вплив на футболіста і користується його повагою і авторитетом. Крім тренера і боса позитивну характеристику на обвинуваченого дали всі гравці «Зеніту» — навіть Клаудіо Маркізіо, який провів з ним один матч, а в Росії перебував лише один місяць. Суд, втім, заявив, що функціонер не може клопотати про це, але долучив всі характеристики до справи. У той же день Кокорін і Мамаєв були переведені з карантину в двомісні камери СІЗО «Бутирка». 5 грудня Тверський суд Москви задовольнив клопотання слідства і продовжив до 8 лютого термін арешту футболістів.

21 грудня Кокорін і Мамаєву наслідком додаткового розслідування було пред'явлено звинувачення за більш тяжкою статтею 115.2 КК «Умисне заподіяння легкої шкоди здоров'ю».

Внаслідок інциденту інтернет-магазин «Зеніту» прибрав функцію друку і покупки екіпіровки клубу з прізвищем футболіста. Також в аеропорту «Пулково» був знятий банер із зображеним на ньому Кокоріним і написом «Разом сміливо!» Керівництво клубу зробило заяву, в якій різко засудило вчинок футболіста.

Колишній головний тренер «Спартака» і збірної Росії з футболу Олег Романцев вважає, що півзахисника «Краснодара» Павла Мамаєва і нападника «Зеніту» Олександра Кокоріна треба покарати тільки 15 добами арешту. Такою думкою він поділився в інтерв'ю ТАРС 4 січня 2019 року.

Наприкінці березня 2019 року стало відомо, що Європейський суд з прав людини не став розглядати скаргу футболіста Олександра Кокоріна, тому що вона була неправильно оформлена.

8 травня 2019 року стало відомо, що Пресненський районний суд міста Москви засудив футболіста Олександра Кокоріна, до одного року і шести місяців позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії загального режиму.

4 липня 2019 був етапований до колонії Белгородської області.

Примітки

  1. К.Сарсанія: «„Спартак“ цікавиться Кокоріним»
  2. ЦСКА цікавиться гравцем московського «Динамо»
  3. О.Кокорін: «Радий, що настала визначеність»
  4. Кокорін — відкриття сезону за версією РФС (відео)
  5. Кокорин и Жирков перешли в "Зенит"
  6. Греція — Росія: Кокоріна викликано до головної збірної
  7. У кваліфікаційному раунді.
  8. У плей-оф.
  9. 3 гри кваліфікаційного раунду.
  10. 4 гри кваліфікаційного раунду.
  11. 3 голи кваліфікаційного раунду.
  12. Кокорін отримав «п'ятірку»
  13. Кокорін покинув сестру Тіматі
  14. Vanity з похмілля #9. Олександр Кокорін

Посилання

Інтерв'ю
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.