Конвой RA 55A

Конвой RA 55A складався з 23 торгових суден, які 22 грудня 1943 року вийшли з Кольської затоки. Безпосередній супровід забезпечували два есмінці «Весткотт» і «Бігль», тральщик і три корвети. Океанський ескорт складався з есмінця «Мілн» (командир кептен І. Кемпбелл) та семи інших есмінців Домашнього флоту. Сили крейсерського прикриття у складі «Белфаста» (командир віцеадмірал Р. Барнетт), «Норфолка» та «Шеффілд» також слідували за конвоєм з Мурманська, в готовності забезпечити його захист у разі нападу надводних кораблів Крігсмаріне. Далеке прикриття було забезпечено важкими силами прикриття, що складалися з лінкора «Дюк оф Йорк», крейсера «Джамайка» та чотирьох есмінців під командуванням віцеадмірала Брюса Фрезера, які на момент виходу RA 55A слідували з конвоєм JW 55B, що прямував до радянського порту Мурманськ[1].

RA 55A протистояла група німецьких підводних човнів з восьми U-Boot у патрульній лінії під кодовою назвою «Айзенбарт» у Норвезькому морі[2]. Надводні сили, які дислокувалися в Альтен-фіорді, складалися з лінкора «Шарнгорст» і п'яти есмінців, перебували в готовності до атаки союзного конвою.

22 грудня 1943 року, через два дні після того, як JW 55B відплив із Британії, RA 55A вийшов у супроводі ескорту з Кольської затоки. Адміралтейство, усвідомлюючи загрозу рейдових дій німецького лінкора «Шарнгорста» з флотилією есмінців, поклало загальне керівництво операцією на віцеадмірала Брюса Фрезера, який координував рух обох конвоїв і різних ескортних сил Королівського флоту в арктичних водах. 25 грудня 1943 року Фрезер отримав інформацію про те, що «Шарнгорст» вийшов у відкрите море; RA 55A був спрямований на північ, щоб уникнути атаки, а пізніше того ж дня отримав наказ відправити чотири допоміжні есмінці для посилення JW 55B. На підтримку конвою були відправлені есмінці «Матчлес», «Маскітер», «Опорт'юн» і «Віраго», які пізніше взяли участь у битві біля Нордкапа, в результаті якої «Шарнгорст» було знищено.

Конвой RA 55A не був виявлений жодними силами Крігсмаріне, і прослідував визначеним маршрутом без подальших інцидентів. 30 грудня 1943 року його зустрів Західний місцевий ескорт, два тральщики та два корвети, і 1 січня 1944 року він благополучно прибув до озера Лох Ю.

• Мальтійські конвої
• Конвой Рабаул – Палау (16.01.43 – 22.01.43)
• Конвой SO-505
• Операція MB.8
• Конвої UG
• 5-та флотилія підводних човнів Крігсмаріне

Виноски

Джерела

• Convoy RA.55A(англ.)
• Ленд-лиз. Северные конвои. Стратегическое значение(рос.)
• Арктические конвои(рос.)
• Последний поход «Шарнхорста»

• Blair, Clay (1996) Hitler's U-Boat War Vol I Cassell ISBN 0-304-35260-8
• Hague, Arnold (2000). The Allied Convoy System 1939—1945. ISBN 1-86176-147-3.
• Edwards, Bernard (1996). Dönitz and the Wolf Packs — The U-boats at War. Cassell Military Classics. ISBN 0-304-35203-9.
• Paul Kemp: Convoy! Drama in Arctic Waters (1993) ISBN 1-85409-130-1
• Скофилд Б. Русские конвои / Пер. с англ. А. Г. Больных. — М.: ООО «Издательство ACT», 2003. — 288 с.: ил., 8 л. ил. — (Военно-историческая библиотека). Тираж 5000 экз. ISBN 5–17–018720–3. ≡ Schofield, B.B. The Russian Convoys. — London: B.T. Batsford Ltd., 1964.