Копичинецький повіт

Копичине́цький пові́т — адміністративна одиниця Тарнопольського воєводства у 1925–1939 році. Територія Гусятинського району, котрий існував у 1940-2020 роках.

Копичинецький повіт
Powiat kopyczyniecki
Повіт на мапі воєводства
Країна Польща
ВоєводствоТернопільське
Адміністративний центрКопичинці
Населення: 88 600 (1931)
Площа: 841
Густота: 105
TERYT:Код ISO:
Адмніністративний поділ
гміни міські 3
місько-сільські
сільські 9
Адміністрація
Мапа
- 

В австро-угорський період повітовим центром було містечко Гусятин, але внаслідок серйозний руйнувань Гусятина, після Першої світової війни адміністративний центром стає місто Копичинці, через що повіт перейменовано з Гусятинського на Копичинецький. Його населення становило 8 000.

Географія

Територія повіту становила 871 км². Населення станом на 1921 рік становило 85 991 осіб, за іншими даними 85 000 осіб.

Копичинецький повіт розташований на південному сході воєводства. Зі ходу по річці Збруч проходив кордон з Радянським Союзом. На півночі повіт межував з Скалатським і Теребовлянським, на півдні з Чортківським і Борщівським повітами.

У складі Тарнопільського воєводства

Адміністративний поділ
Копичинецький повіт

1 квітня 1927 р. вилучені частини сільської гміни Перемилів Копичинецького повіту Тарнопольського воєводства і міської гміни Хоростків та з них утворена самоврядна гміна Софіївка[1].

Розпорядженням Ради міністрів вилучено 1 квітня 1929 р. сільську гміну (самоврядну громаду) Сорока зі Скалатського повіту і приєднано до Копичинецького повіту[2].

15 червня 1934 р. з Копичинецького повіту передані до Теребовлянського повіту села Мшанець, Великий Говилів, Малий Говилів, Вітосівка, Софіївка[3].

У відповідності до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 14 липня 1934 року «Про поділ повіту Копичинецького у воєводстві Тернопольському на сільські ґміни»[4], 1 серпня 1934 року в повіті були утворені об'єднані сільські ґміни (відповідають волостям)

Міста (Міські ґміни)
  1. м. Гусятин
  2. містечко Копичинці — місто з 1934.
  3. містечко Хоростків — міська ґміна та статус міста з 1934[5].

Сільські ґміни

Кількість:

1920—1927 рр. — 51

1927—1929 рр. — 52

1929—1934 рр. — 53

1934 р. — 48

1934—1939 рр. — 9

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Васильківці Васильківці, Крогулець, Мишківці, Новий Нижбірок, Старий Нижбірок, Целіїв, Шляхетський Нижбірок 7
2 Ґміна Великі Чорнокінці Босири, Великі Чорнокінці, Малі Чорнокінці, Товстеньке, Чорнокінецька Воля 5
3 Ґміна Городниця Городниця, Постолівка, Раків Кут, Самолусківці 4
4 Ґміна Гусятин Вільхівчик, Личківці, Суходіл, Трибухівці, Чабарівка 5
5 Ґміна Копичинці Гадинківці, Жабинці, Заремба Коцюбинці, Котівка, Майдан, Оришківці, Тудорів 8
6 Ґміна Пробіжна Гринківці, Пробіжна 2
7 Ґміна Сидорів Васильків, Зелене, Коцюбинчики, Кривеньке, Сокиринці, Сидорів, Шидлівці 7
8 Ґміна Сухостав Сухостав, Яблунів 2
9 Ґміна Хоростків Верхівці, Карашинці, Клювинці, Перемилів, Увисла, Сорока (з 01.04.1929), Хлопівка, Хоростків (до 01.08.1934) 8
передано до Теребовлянського повіту Великий Говилів (до 15.06.1934), Вітосівка (до 15.06.1934), Мшанець (до 15.06.1934), Малий Говилів (до 15.06.1934), Софіївка (з 01.04.1927 до 15.06.1934) 5

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення

У 1907 році українці-грекокатолики становили 60 % населення повіту[6].

Під час перепису 1931 року проживало 88 614 мешканців. Польський уряд подав спростовані сучасниками[7] цифри визнання рідною мовою:

У 1939 році в повіті проживало 94 110 мешканців (57 250 українців-грекокатоликів — 60,83 %, 22 655 українців-римокатоликів — 24,07 %, 5 515 поляків — 5,86 %, 1 120 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,19 %, 7 545 євреїв — 8,02 % і 25 німців та інших національностей — 0,03 %)[8].

Радянський період

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської області[9].

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Копичинецький, Гусятинський і Пробіжнянський райони.

Примітки
  1. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 23 lutego 1927 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Zofiówka w powiecie kopyczynieckim, województwie tarnopolskiem. (пол.)
  2. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 marca 1929 r. o zmianie granic powiatów skałackiego i kopyczynieckiego w województwie tarnopolskiem. (пол.)
  3. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów kopyczynieckiego i trembowelskiego w województwie tarnopolskiem. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 443
  4. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu kopyczynieckiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. Dz.U. 1934 nr 64 poz. 567 (пол.)
  5. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 19 stycznia 1934 r. o zaliczeniu gminy Chorostków w powiecie kopyczynieckim, województwie tarnopolskiem do rzędu miast. (пол.)
  6. Українці. Частка у населенні повітів
  7. В. Кубійович. Національні відносини в Галичині в світлі перепису з 9.12.1931 р. Вісник, кн. 3. Львів, 1936
  8. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 38-39.
  9. Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)

Див. також

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.