Tatra T3

(SU — Soviet Union, Радянський Союз).

Так само як і T2SU, до 1976 року вагони T3SU поставлялися у модифікації без середніх дверей — на їх місці встановлювалися два додаткових ряди сидінь. З переходом на безкондукторне обслуговування почали поставлятися вагони із середніми дверима. Відмінність модифікації SU від звичайного вагона T3 — наявність затулки що перенаправляла струм нагрітого повітря від прискорювача в салон, а також кабіна керування була ізольована від салону жорсткою перегородкою.

Деякі вузли вагонів були допрацьовані для роботи у складних кліматичних умовах, характерних для Росії. В СРСР були поставлено загалом 11 368 вагонів T3SU. Це унікальний випадок — постачання вагонів цього типу в Радянський Союз стало найбільшою у світі серією однакових трамваїв, проданих в одну країну. Проте цей факт мав і зворотний бік: СРСР як основний замовник заводу ЧКД занадто довго вимагав одного і тільки одного типу вагона, що сильно уповільнило розробку нових серій, і перш за все Tatra T5.

Починаючи з 1963 року, вагони Татра T3 поставлялися до Москви, а згодом ще до 33 міст СРСР. Крім Москви, Барнаула, найбільше вагонів отримали Київ, Харків, Одеса, Волгоград, Куйбишев, Свердловськ.

(SUCS — Soviet Union-modified Czechoslovakia)

Схема вагона

Виробництво оригінальної моделі T3 припинилося в 1976 році (за винятком двох вагонів для Кошице в 1980 році). Проте через те, що на початку 1980-х років була потрібна заміна значної кількості Tatra T1 та Tatra T2, що вичерпали свій термін експлуатації, неготовністю перспективної моделі KT8D5, вищою ціною базової моделі T3 із застарілою ТІСУ TV1 (і з небажанням транспортного управління переплачувати за застарілу модель), було прийнято рішення про постачання для Чехословаччини експортної моделі з класичним електроустаткуванням — ще більш застарілим. Таким чином з'явилися T3SUCS, експортна модифікація на візках європейської колії. Оскільки доопрацювання KT8D5 затягнулося набагато довше, ніж розраховували, виробництво T3SUCS тривало аж до 1989 року.

Конструктивно T3SUCS дещо відрізняється від модифікації T3SU, у мережі керування на панелі керування у водія.

З 2012 року вагони Татра T3SUCS, що були у вжитку почали роботу в містах України: Харкові, Одесі, Києві, з 2017 року — у Маріуполі.

(D — Deutschland, Німеччина)

Зчеплення трамваїв Татра T3А (Київ)

Вагони, призначені для НДР. З 1968 року поставлялися до Карл-Маркс-Штадту (Хемніц), і з 1973 року — до Шверіна. Експлуатувалися в поїздах за схемою мотор+мотор, мотор+мотор+причіп і мотор+причіп. Як причепи використовувалися аналогічні вагони B3D без тягового електрообладнання. Максимальна швидкість потягу із причіпними вагонами була 55 км/год проти 65 у поїздів зі всіма моторними вагонами.

Впродовж 2003—2004 років 28 вагонів зі Шверіну почали роботу у Дніпропетровську.[1]

(YU — Yugoslavia, Югославія)

Вагони, призначені для Югославії. Поставлялися з 1967 по 1969 рік до Сараєво і відрізнялися розташуванням пантографа — він знаходився не над переднім, а над заднім візком.

З 1968 року вагони даної модифікації, адаптовані для колії 1000 мм, почали поставлятися до Осієку (вже з традиційним розташуванням пантографа). 4 вагони останнього постачання (у 1982 році) мали таке ж обладнання, як у Татри T3D, і тому могли експлуатуватися з причіпними — разом з ними були поставлено 4 причіпних вагони B3YU.

(R — Romania, Румунія)

У салоні трамвая Tatra T3SUCS (Прага)

50 вагонів для міста Галац постачання 1971—1974 років. Електрообладнання під напругу 750 В.

(RF — Russian Federation, Росія) Вагони, призначені для Російської Федерації. Останні вагони вироблені компанією ČKD перед банкрутством впродовж 1997—1999 років шляхом глибокої модернізації кузовів вагонів Tatra T3. Всього було виготовлено 8 вагонів для постачання до Іжевську та Самари, проте через економічну кризу 1998 року, замість чотирьох вагонів, Самара викупила лише два. Два вагони Т3RF, що лишилися в Чехії, в 2002 році викупила транспортна компанія Брно вже після банкрутства ČKD (для Брно вагони були модернізовані і проходили по документації як T3R-BN1).

У модернізацію за типом T3RF були додані кузов та дизайн від вагона T3R, з електроустаткуванням від T3M.3.

Вагон Татра КТ3 в Києві

Tatra T3G

Tatra T3R.P

Татра Т3AS — тип трамвая, який виник у результаті модернізації чехословацького трамвая Татра Т3.

Впродовж 2000—2001 років трамваї Татра Т3 були модернізовані. Наприклад, № 7707, цей трамвай був вироблений як тип Татра Т3 у 1976 році. Підприємство Pars Nova з міста Шумперк ​у 2000 році модернізувало цей трамвай у тип Т3АС.

Вагони цієї серії є результатом глибокої модернізації. Провідним принципом модернізації вагонів Tatra T3D та Tatra В3В, застосування сучасних електронних імпульсних інверторів з мікропроцесорним керуванням замість прискорювача, також замінено мотор-генератор на статичний перетворювач. При модернізації на вагонах застосовували електричне обладнання AEG, або Cegelec TV Progress CDC. У 2005—2006 роках переважна більшість цих вагонів були виведені з експлуатації в Німеччині й почали масово продаватися.

Модернізований трамвай у Нижньому Новгороді

У Москві вагони Татра T3 модернізують на трамвайному ремонтному заводі «ТРЗ» рос. ГУП «Мосгортранс» з 1998 року. Модернізовані на заводі «ТРЗ» вагони різняться такими позначками (серіями):

• ТМРП-1 (Татра Модернізована Російськими Підприємствами). У 1998 році Трамвайно-ремонтним заводом, у співпраці з ЗАТ «Агентство інвестицій у промисловість» і ТОВ «НВП Технічний центр МЕТ», на базі вагону Т3 № 2813 був виготовлений експериментальний модернізований вагон серії ТМРП-1. Вагон ТМРП-1 відзначався новим дизайном передньої й задньої торцевих частин і поворотно-зсувними дверима. На вагоні була застосована тиристорно-імпульсна система керування ТІСУ МЕРА-1 і візки виробництва «УКВЗ». Управління вагоном здійснювалося за допомогою ручного контролера. Після проведення в депо ім. Баумана випробувань і виявлення певних технічних і конструктивних недоробок, вагон не був допущений до експлуатації з пасажирами і переданий музею міського пасажирського транспорту. Виходячи з першого невдалого досвіду, у 1999 році з вагона Татра Т3 № 3303 Краснопресненського депо і вагона Т3 № 2924 Депо ім. Баумана були виготовлені наступні два вагони серії ТМРП-1. Вагони відрізнялися від експериментального, зокрема дизайном передньої та задньої торцевих частин і пультом управління. Вагон № 2924 почав працювати в Депо ім. Баумана на маршруті № 11, а потім на маршруті № 17. Вагон № 3303 випробовувався в Краснопреснєнському трамвайному депо на маршруті № 27 без пасажирів і згодом був переданий у депо імені Баумана, де отримав бортовий № 2301. Одночасно вагону № 2924 був наданий № 2302. Обидва вагони мали постійні проблеми з ТІСУ МЕРА-1 і вже у 2003 році припинили експлуатацію. Згодом вагони були відправлені на завод «ТРЗ», де були повторно модернізовані до серії МТТЧ з поверненням вагонам класичного дизайну Татра Т3.
• МТТМ (Модернизована Татра ТРЗ Москва). Варіант модернізації вагонів Татра Т3 з електрообладнанням угорської компанії GANZ-Transelektro (за винятком вагона № 3343, що має електрообладнання TV-Progress, як у вагонів серії МТТЧ). Роки виробництва: 2002—2004. Модернізовані вагони Татра Т3 серії МТТМ (№ 3343—3354 і 3356—3367) експлуатуються в Краснопресненському трамвайному депо (№ 3). Вагони не пристосовані для роботи у системі багатьох одиниць. Через припинення компанією GANZ-Transelektro виробництва обладнання для електротранспорту, депо має проблеми з запасними частинами для електрообладнання вагонів МТТМ. Є плани щодо поступової заміни угорського електрообладнання на російське (АСК або ЕПРО).
• МТТА (Модернизована Татра ТРЗ Асинхронний привід). Варіант модернізації вагонів Татра Т3 з тяговим приводом змінного струму й асинхронними електродвигунами. Виготовлено десять вагонів з бортовими № 3355 (заводський № 1), 3390 (№ 2), 3465 (№ 5), 3466 (№ 6), 3467 (№ 7), 3468 (№ 8), 3469 (№ 9), 3470 (№ 10) для Краснопресненського трамвайного депо (№ 3). Вагон № 3355 випущений у 2004 році і обладнаний тяговим приводом ЕПРОТЕТ-300, виробництва ЗАТ "Фірма «ЕПРО»" (Санкт-Петербург). Вагон № 3390 випущений у 2006 році і був обладнаний тяговим приводом «Дінас-301А» виробництва заводу «Динамо» (Москва). В експлуатації обладнання Дінас-301А показало себе вкрай невдало і у 2009 році силами заводу «ТРЗ» було замінено на «ЕПРОТЕТ-300», аналогічне використовуваному на вагоні № 3355. У 2010 році виробництво вагонів серії МТТА відновлено. Нові вагони, на відміну від № 3355 і 3390, мають можливість роботи у системі багатьох одиниць.
• МТТД (Модернизована Татра ТР3 Динамо). Варіант модернізації вагонів Татра Т3 з електрообладнанням Дінас-309Т виробництва заводу «Динамо» (Москва). Модернізовані вагони Татра Т3 серії МТТД експлуатуються в трамвайному депо імені Апакова (№ 1). Бортові номери: 1300 (дослідний, випущений у 2003 році) і № 1301—1318 (випущені у 2005 році). В основному працюють за маршрутом «А». За системою багатьох одиниць працювати не можуть. В експлуатації обладнання «Дінас-309Т» показало себе вкрай невдало, а через ліквідацію виробництва на заводі «Динамо» депо не має можливості купувати запасні частини для електрообладнання. Частина вагонів простоює через несправність електрообладнання. У 2008 році на заводі «ТРЗ» на вагонах № 1307 і 1309 електрообладнання «Дінас-309Т» було замінено на «ТП-1», виробництва ЗАТ «Автоматизовані системи та комплекси» (Єкатеринбург), після чого дані вагони отримали позначення МТТЕ. Надалі планується поступове переустаткування вагонів МТТД, що залишилися, в серію МТТЕ.

Модернізований вагон Татра МТТЧ

• МТТЧ (Модернизована Татра ТР3 Чехія; МТТЧ на сайті ТРЗ). Варіант модернізації вагонів Татра Т3 як у Tatra T3R.P з використанням електронного обладнання Cegelec TV Progress CDC.
• МТТЕ (Модернизована Татра ТР3 Екатеринбург). Варіант модернізації вагонів Татра Т3 з електрообладнанням виробництва заводу ЗАТ «Автоматизовані системи та комплекси» (Єкатеринбург). В 2008 році на раніше модернізованих вагонах МТТД № 1307 і 1309 була проведена заміна електрообладнання Дінас-309Т на ТП-1, виробництва ЗАТ «Автоматизовані системи та комплекси» (Єкатеринбург), після чого ці вагони здобули позначення МТТЕ і зчеплені двовагонним поїздом за системою багатьох одиниць (СМЕ). Надалі планується поступове переустаткування вагонів МТТД, що залишилися, в серію МТТЕ.
• KT3R («Кобра») (депо ім. Баумана (№ 2) № 2300, маршрут № 17) — зібраний на ТРЗ на базі двох кузовів T3 (поставлених з Чехії), має 2 вузла зчленування і середню низькопідлогову секцію.

В 2001 та 2002 роках виготовлялися вагони ТМРП-2 і ТМРП-2М. Вони надійшли до Краснопресненського трамвайного депо (№ 3). Зараз через відсутність запчастин деякі вагони були повністю перероблені в МТТЧ (включаючи заміну кабіни і задньої частини), деякі очікують модернізації. Вагон МТТЧ № 3403, колишній ТМРП-2 (або 2М?), зберіг оригінальну задню частину. Не так давно у зв'язку з ненадійністю і одиничним випадком випадання людини з вагона замість оригінальних дверей планетарного типу на всіх немодернізованих ТМРП були встановлені ширмові двері від вагонів Татра T3. До 2008 року в Москві залишилося всього два ТМРП — № 3333 і 3341. 11 лютого 2008 року у вагон № 3341 врізалася вантажівка «ЗіЛ», сталася пожежа і вагон більше не зміг самостійно їздити. Незабаром зламався інший ТМРП — № 3333 і, через деякий час, був відправлений на ТРЗ, де був модернізований і проданий у Нижній Новгород, в якому став до ладу з бортовим № 2662[2].

У Києві першою модернізованою Татрою T3 став вагон депо ім. Шевченка 6007. Модернізація полягала в установці чеської тиристорно-імпульсної системи керування виробництва «ČKD Trakce as», про що свідчив напис на борту вагона. В 1997 році вагон 6007 був списаний і утилізований у 2000 році.

Другим через понад 5 років був вагон 5778 з Лук'янівського депо: на нього була встановлена ​​транзисторна система керування (ТрСК) «Прогрес». Це був початок модернізації Татр T3 у Києві. Незабаром деякі вагони депо ім. Красіна серії 59xx були капітально відремонтовані й оснащені ТрСК «Прогрес», отримавши неофіційну назву «Татра T3 Прогрес». Ця модернізація була проведена Дарницьким депо, де вагони й залишилися для експлуатації. Такі вагони зовні трохи відрізняються від звичайних Татр T3 дизайном кабіни та задньої частини, однак головною відмінністю є саме ТрСК. В наш час^[коли?] всі «Прогреси» належать Дарницькому ТРЕД.

Крім звичайних модернізованих Татр T3, у Києві є десять вагонів типу Татра KT3UA № 401 ÷ 410 (в плані 20 таких трамваїв для швидкісних ліній), які прозвали «Коброю». Кожен з таких вагонів виготовлений з двох вагонів Татра T3 зі вставкою нової середньої секції з низькою підлогою. Основні роботи по вагону були виконані в Чехії на підприємстві «Pars Nova as», а остаточно вагон був дороблений у Дарницькому депо. Аналогічно виготовлена ​​«Кобра» для Кривого Рогу. В наш час^[коли?] нові «Кобри» виготовляє Київський завод електротранспорту у співпраці з чеськими фахівцями. Київські «Кобри» працюють на реконструйованій лінії швидкісного трамвая (маршрути № 1, 2, 3).

Модернізація вагонів «Татра Т3» проводиться силами трамвайних депо № 1 і № 2, а також Одеського вагоноремонтного заводу. Роботи були розпочаті у 2001 році і проводяться відповідно до Програми розвитку міського транспорту. До 2010 року мали бути модернізовані 96 вагонів (1/3 всього парку). Таким чином, Одеса стала третім містом на території колишнього СРСР після Москви та Риги, де проводилась докорінна модернізація цих вагонів з продовженням їх терміну служби на 15 років. На відміну від московських вагонів ТМРП, зовнішній вигляд одеських вагонів змінюється незначно.

У процесі модернізації застосовано комплект електричного обладнання Cegelec TV Progress CDC, реставрується кузов, установлюються нові електронні маршрутовказівники, в тому числі задній у верхній частині кузова, не передбачений на вагонах цієї моделі; повністю оновлюється інтер'єр салону (нові сидіння, які відтепер встановлюються в один ряд з кожного боку, нові поручні й оздоблення) і кабіни, в салоні встановлюється світлодіодне інформаційне табло з інформацією про вулицю, по якій прямує вагон, і чергову зупинку, а також автоінформатор. Водій має тільки ввести спеціальний параметр відповідного маршруту, і на всіх зовнішніх покажчиках буде відображений потрібний маршрут прямування, а в пасажирському салоні на табло буде висвітлена актуальна вулиця та наступна зупинка. Також за заданими параметрами проводиться автоматичне оголошення зупинок.

Вперше в Одесі на модернізованих вагонах застосовано пантограф Lekov (Чехія). Починаючи з вагона 4062, використовуються напівпантографи українського виробництва з ручним складанням. Але там, де з роботою справлявся електромотор, зараз не можуть впоратися троє дужих чоловіків, не кажучи вже про жінок. Та й самі витончені напівпантографи виявилися вельми крихкими й ненадійними в роботі (незважаючи на досить якісну підвіску контактної мережі в Одесі), і після поломок замінюються на звичайні одеські «бугелеграфи». Починаючи з 2003 року, напівпантографи на нових вагонах більше не застосовуються.

Вагони спочатку не були призначені для роботи у складі поїздів, проте декілька вагонів у 2005 і 2008 роках зберегли роз'єми низьковольтних ланцюгів. У 2008 році був ненадовго складений перший поїзд із модернізованих вагонів № 3331 і 2976, другий поїзд з вагонів 2948 і 2978 так і не вийшов на маршрути — вагони ходять поодинці[3].

У цей час модернізовано 106 вагонів, в експлуатації знаходяться 104 вагони, оскільки 2 згоріли (4020, 4077) і замість них відновлені інші вагони (4024 став 4020, 3311 став 4077). Станом на березень 2011 року в процесі модернізації перебувають 2 вагони, ще кілька вагонів у черзі.

Tatra T3 у Ризі
з штанговим струмоприймачем

У Ризі трамвай використовує штанговий струмоприймач, і устаткування зроблені під тролейбусні, т.ч. щоб трамваю переключити рейкову стрілку, йому потрібно спочатку пройти по стрілці тролейбусного типу[4].

Модернізована Tatra T3ВПА у Харкові

На Харківському вагоноремонтному заводі кілька вагонів Tatra T3 переробили в моторно-вантажні платформи (нижче, 2 ілюстрації ліворуч), один вагон переобладнаний в лабораторію контактної мережі (ВКМ-0403).

T3ВПА — пасажирська модифікація вагона Tatra T3 розроблена у 2008 році. У вагоні встановлена ​​тиристорно-імпульсна система управління на базі обладнання Siemens. Двері планетарні, в комбінації 2-2-2. Салон освітлюється двома лініями люмінесцентних ламп. Примітний факт, в червні 2009 року, при передачі в лінійну експлуатацію в Салтівське депо, помилилися при нанесенні номеру, і перший вагон отримав № 4110, а не 4101. Протягом 2 років було побудовано 4 вагони, станом на сьогодні виробництво зупинено. Вагон 4110 з квітня 2011 року експлуатується з непрацюючими середніми дверима.

Трамваї модернізували засобами вагоноремонтної майстерні. Усього перебудові було піддано два вагони: 4136[5] і 4155[6]. Були демонтовані мотор-генератори і прискорювачі, деяка частина електроніки перемістилася в салон.

У процесі модернізації відреставрований кузов, встановлені нові маршрутні покажчики, вагони обладнані тиристорно-імпульсною системою управління українського виробництва. Повністю оновився інтер'єр салону (нові сидіння, поручні й оздоблення) і кабіна водія.

T-3UA-3-ЗП № 716

У жовтні 2016 року розпочато роботи з проведення капітальних ремонтів трамвайних вагонів із заміною кузова на базі КП «Запоріжелектротранс»[7].

31 березня 2017 року до підприємства надійшов перший з чотирьох кузовів[8], 17 травня 2017 року — другий[9].

Виготовлення нового вагона обходиться підприємству близько 6 млн грн. Комплектуючі деталі виготовляють фахівці підприємства «Запоріжелектротранс», а кузов та скло задньої і передньої маски вагонів — Калуський завод будівельних машин[10][11].

30 травня 2017 року розпочалися випробування першого трамвая T-3UA-3-ЗП[12].

27 липня 2017 року перший трамвай T-3UA-3-ЗП (№ 716) вийшов на лінію[13][14].

Другий трамвай T-3UA-3-ЗП (№ 774) вийшов на лінію 31 жовтня[15], третій (№ 768) — 15 грудня[16], четвертий (№ 797) — 29 грудня[17].

Починаючи з осені 2008 року проведена компанія з розконсервації партії трамваїв, що простоюють з поломками. У квітні 2009 року перший модернізований трамвай № 038 Tatra T3SU, аналогічний московському МТТЧ (єдина відмінність — орловські модернізати не можуть працювати по СБО), вийшов на лінію. Жодне трамвайне підприємство Центральної Росії, крім Орловського ТТП, за таке не бралося і не береться.

Модернізовані Татри обладнуються сучасним чеським обладнанням TV Progress виробництва компанії «Cegelec», що дозволяє економити електроенергію до 50 % і подовжує термін служби трамвая на 10 років.

На початку червня 2009 року на лінії з'явився другий модернізований трамвай № 054, який до 90-х років працював другим причіпним вагоном за системою багатьох одиниць з трамваєм № 053, що залишився в консервації. № 054 з'явився в незвичному забарвленні, що різко виділяється, — білому і блакитному кольорах. Спереду вагона, де зазвичай розташовується бортовий номер, зображено герб міста Орла. На борту вагона красується напис «Наша праця — тобі, улюблене місто!». Одночасно з № 054 змінив стандартне забарвлення і № 038. Небесно-блакитньо-біле забарвлення стало відмінною ознакою модернізованих орловських трамваїв.

До жовтня 2009 року на орловських лініях вже працювало 5 повністю відновлених і модернізованих трамваїв Tatra T3SU № 014, 019, 021, 038, 054. У цвинтарному куточку залишилося 7 вагонів, що підлягають відновленню: № 005, 006, 012, 020, 022, 030, 053. Закуплені запчастини закінчилися, але керівництво ТТП планує з часом відновити всі трамваї.