Лапатиніб

Лапатиніб (англ. Lapatinib, лат. Lapatinibum) — синтетичний лікарський препарат, який належить до групи інгібіторів тирозинкінази[1][2], що застосовується перорально.[3][4] Лапатиніб розроблений у лабораторії компанії «GlaxoSmithKline», яка виробляє його під торговельними марками «Тайкерб» і «Тайверб».[5]

Лапатиніб
Систематизована назва за IUPAC
N-[3-Chloro-4-[(3-fluorophenyl)methoxy]phenyl]-6-
[5-[(2-methylsulfonylethylamino)methyl]-2-furyl]
quinazolin-4-amine
Класифікація
ATC-код L01EH01
PubChem 208908
CAS 231277-92-2
DrugBank
Хімічна структура
Формула C29H26ClFN4O4S 
Мол. маса 581,058 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 50-100 % (сильно варіює)
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 24 год.
Екскреція фекалії, Нирки (незн. кількість)
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ТАЙВЕРБ™,
«Глаксо Оперейшнс ЮК Лімітед»,Велика Британія
UA/8847/01/01
09.08.2013-09/08/2018

Фармакологічні властивості

Лапатиніб — синтетичний лікарський засіб, який належить до групи інгібіторів протеїнтирозинкінази. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферменту тирозинкінази рецептора епідермального фактора росту людини та ERBB2. Це призводить до пригнічення фосфорилювання рецепторів епідермального фактору росту, наслідком чого є порушення процесів мітозу та проліферації клітин. Оскільки мітотична активність є більшою в пухлинних клітин, то лапатиніб переважно блокує ріст та проліферацію пухлинних клітин, а також метастазування пухлини.[1][2] Біологічною мішенню лапатинібу є білки EGFR та HER2/neu, а від інших інгібіторів тирозинкінази лапатиніб відрізняється більш повільною дисоціацією з рецепторами.[3][4][6] Лапатиніб застосовується в комбінації з іншими препаратами, зокрема капецитабіном, паклітакселом, летрозолом, цисплатином, оксаліплатином та 5-фторурацилом, для лікування розповсюдженого або метастатичного раку молочної залози із підвищеною експресією HER2.[1][2][7] Згідно результатів клінічних досліджень, лапатиніб мав більшу ефективність при застосуванні його у хворих метастатичним раком молочної залози в порівнянні з трастузумабом[1], а клінічне дослідження порівняння ефективності самостійного застосування капецитабіну із комбінацією капецитабіну з лапатинібом достроково зупинено через явну перевагу другого варіанту.[8] Лапатиніб вважається в цілому малотоксичним препаратом, і при його застосуванні кількість побічних ефектів є незначною.[1][2]

Фармакокінетика

Лапатиніб відносно повільно всмоктується після перорального застосування, всмоктування та біодоступність препарату сильно варіюють, за різними оцінками біодоступність лапатинібу коливається від 50 до 100 % та залежить від прийому їжі (метаболізм препарату пришвидшується при вживанні під час їжі, особливо разом із жирною їжею). Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 4 годин після прийому препарату. Лапатиніб майже повністю (на 99 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат проходить через плацентарний бар'єр, даних за виділення в грудне молоко людини немає. Лапатиніб метаболізується у печінці з утворенням переважно неактивних метаболітів. Виводиться препарат переважно із калом, частково із сечею у вигляді як метаболітів, так і в незміненому вигляді. Період напіввиведення лапатинібу на початку застосування препарату становить 14 годин, при тривалому прийомі цей час зростає до 24 годин, цей час може змінюватися у хворих із значним порушенням функції печінки.[3][4][6]

Покази до застосування

Лапатиніб застосовують для лікування розповсюдженого або метастатичного раку молочної залози із підвищеною експресією HER2.[3][4]

Побічна дія

При застосуванні лапатинібу побічні ефекти спостерігаються нечасто. Найчастішими побічними явищами при застосуванні препарату є діарея, загальна слабкість, головний біль, шкірний висип, найсерйознішим побічним ефектоми було зниження фракції викиду лівого шлуночка.[1] Іншими побічними ефектами при застосуванні препарату були нудота, блювання, зниження апетиту, підвищення рівня білірубіну та збільшення активності ферментів печінки, інтерстиційні захворювання легень або пневмоніт, сухість шкіри. При комбінованому застосуванні лапатинібу з капецитабіном можуть спостерігатися також стоматит, запор, біль у животі, долонно-підошовний синдром, запалення слизових оболонок травної системи, біль у спині або кінцівках, безсоння.[3][4]

Протипокази

Лапатиніб протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при вагітності та годуванні грудьми. З обережністю препарат застосовується особам віком до 18 років, при значних порушеннях функції печінки, та при високій імовірності розвитку гострої лівошлуночкової недостатності.[3][4]

Форми випуску

Лапатиніб випускається у вигляді таблеток по 0,25 г.[6][9]

Примітки
  1. Лапатиниб в лечении рака молочной железы: история клинического развития препарата и собственный опыт применения (рос.)
  2. Лапатиниб (тайверб) в сочетании с капецитабином у больных раком молочной железы c изолированным метастатическим поражением головного мозга и гиперэкспрессией Her-2/neu (рос.)
  3. https://compendium.com.ua/akt/76/113189/lapatinib/ (рос.)
  4. https://www.vidal.ru/drugs/molecule/1884 (рос.)
  5. GlaxoSmithKline receives marketing authorisation in the EU for Tyverb (lapatinib), the first oral targeted therapy for ErbB2-positive breast cancer (прес-реліз). GlaxoSmithKline. 12 червня 2008. Архів оригіналу за 15 червня 2008. Процитовано 21 червня 2008. Архівовано 2008-06-15 у Wayback Machine.
  6. Lapatinib Ditosylate (англ.)
  7. FDA Approval for Lapatinib Ditosylate (англ.)
  8. «GlaxoSmithKline» получила положительные результаты испытаний Tykerb® (лапатиниб) и прекратила набор пациентов (рос.)
  9. https://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/1884 (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.