Левітіна Ірина Соломонівна

Ірина Соломонівна Левітіна (рос. Ирина Соломоновна Левитина, англ. Irina Levitina; (8 червня 1954) радянська, пізніше американська шахістка, гросмейстер серед жінок від 1976 року. Заслужений майстер спорту СРСР (1986), претендентка на звання чемпіонки світу. Чотири рази брала участь у чемпіонатах світу з шахів. Ірина Левітіна також є чотирикратною чемпіонкою світу з бриджу.

Ірина Левітіна
Оригінал імені Ирина Соломоновна Левитина
Ірина Левітіна у Салоніках у 1984 році
Ірина Левітіна у Салоніках у 1984 році
Країна  СРСР США
Народження 8 червня 1954(1954-06-08) (67 років)
Ленінград,  СРСР
Титул Гросмейстер серед жінок (1976)
Піковий
рейтинг
2425 11 місце (липень 1993 року)[1]
Нагороди та відзнаки
Медаль «За трудову відзнаку»
Заслужений майстер спорту СРСР

Біографія та спортивні досягнення

У 70-х та 80-х роках ХХ століття Ірина Левітіна належала до числа найсильніших шахісток світу. У 1976 році отримала титул гросмейстера серед жінок. Уперше Ірина Левітіна взяла участь у відбіркових матчах чемпіонату світу з 1973 року, коли розділила 2—5 місця на міжзональному турнірі на острові Менорка. У 1974 році Ірина Левітіна переграла Валентину Козловську 6½—5½ в півфіналі першості світу в Кисловодську, але у 1975 році вона поступилась Нані Александрії 8—9 у фінальному матчі в Москві. У 1977 році вона поступилась Аллі Кушнір у чвертьфіналі першості світу в Дортмунді. У 1982 році посіла 2 місце на міжзональному турнірі в Тбілісі, та отримала путівку до наступного етапу відбору до матчу на першість світу, в якому досягла свого найбільшого успіху в житті. Спочатку в 1983 році у Львові Левітіна перемогла Нону Гапріндашвілі 6—4, пізніше у Дубні — Нану Александрію (7½—6½), а у фінальному матчі претенденток, який проходив у Сочі в 1984 році Лідію Семенову (7—5). у цьому ж році у Волгограді в матчі на першість світу зустрілася з Маєю Чибурданідзе, але цей матч програла з рахунком 5—8, і здобула титул віце-чемпіонки світу. У новому відбірковому циклі в 1986 році грала у турнірі претенденток у Мальме, проте посіла на ньому лише 7 місце (переможцем турніру тоді стала Олена Ахмиловська). Наступного року втретє виборола право на продовження боротьби за титул претендентки на шахову корону, посівши друге місце на міжзональному турнірі у Смедеревській Паланці. У 1988 році посіла високе третє місце на турнірі претенденток у Цхалтубо. Востаннє на міжзональному турнірі Ірина Левітіна виступила у 1991 році в Суботиці, де розділила 3—4 місця, і в черговий раз виборола путівку на турнір претенденток. Цей турнір відбувся у 1992 році в Шанхаї, і на ньому Левітіна посіла6 місце (перемогла на турнірі Жужа Полгар).[2]

Ірина Левітіна чотири рази виборювала титул чемпіонки Радянського Союзу — у 1971, 1978 (разом із Лідією Семеновою), 1979 та 1980/81. Керівництво радянської шахової федерації не допустило Левітіну на міжзональний турнір у 1979 році в Ріо-де-Жанейро у зв'язку із тим, що її брат репатріювався із СРСР до Ізраїлю.[3]

Після еміграції до США Ірина Левітіна була чемпіонкою США 1991 року (разом з Естер Епштейн), 1992 та 1993 року (разом із Оленою Дональдсон-Ахмиловською).

Ірина Левітіна є також чотикратним призером шахових олімпіад: тричі вигравала золото у 1972, 1974 та 1984 роках, а у 1988 — срібну медаль (усі у складі збірної СРСР).[4]

За час своєї шахової кар'єри Ірина Левітіна неодноразово вигравала міжнародні шахові турніри, серед яких перемоги на турнірах у Ленінграді (у 1972 та 1988 роках), Тімішоарі (1973 рік), Белграді (1977 році), Москві (1979 році), Наленчові (1984 році), Варшаві (1986 році) і Сочі (1988 році).

Найвищого рейтингу Ірина Левітіна досягла 1 липня 1993 року, і з результатом 2425 займала 11 місце у рейтингу ФІДЕ та перше місце серед американських шахісток.

Досягнення у шахах

РікМістоТурнір+=РезультатМісце
1969Чемпіонат СРСР (серед дівчат)з1
197030-й чемпіонат СРСР (серед жінок)6679½ з 1910-12
197131-й чемпіонат СРСР (серед жінок)112614 з 191
1972Скоп'є5-та шахова олімпіада5015½ з 6
ЛенінградМіжнародний турнірз1-2
Тольятті32-й чемпіонат СРСР (зональний турнір)95511½ з 192-4
1973о. Менорка2-й міжзональний турнір92813 з 192-5
БудапештМіжнародний турнірз1
ТімішоараМіжнародний турнірз1
19746-та олімпіада7128 з 10
КисловодськМатч претенденток проти Валентини Козловської (півфінал)4356½ з 12
1975МоскваМатч претенденток проти Нани Александрії (фінал)
Додаткові 5 партій
3
0
3
1
6
4
6 з 12
2 з 5
Галле9-й міжнародний турнір5068 з 111-3
197636-й чемпіонат СРСР (серед жінок)6658½ з 179-11
1977ДортмундМатч претенденток проти Алли Кушнір (чвертьфінал)2523 з 9
БелградМіжнародний турнірз1-2
1978Миколаїв38-й чемпіонат СРСР (серед жінок)91712½ з 171-2
1979Тбілісі39-й чемпіонат СРСР (середи жінок)91712½ з 171
МоскваМіжнародний турнірз1-2
1980/81Алма-Ата40-й чемпіонат СРСР (серед жінок)90612 з 151
1981Івано-Франківськ41-й чемпіонат СРСР (серед жінок)5578½ з 179-11
1982Тбілісі5-й міжзональний турнір5099½ з 142
1983ЛьвівМатч претенденток проти Нони Гапріндашвілі (чвертьфінал)6406 з 10
ЯйцеМіжнародний турнір4146 з 93
СочіМіжнародний турнірз2-3
ДубнаМатч претенденток проти Нани Александрії (півфінал)5457½ з 14
1984СочіМатч претенденток проти Лідії Семенової (фінал)4267 з 12
ВолгоградМатч на першість світу проти Майї Чибурданідзе2565½ з 14
БудапештМіжнародний турнір90511½ из 141
1985Беїле-ХеркуланеМіжнародний турнірз1-2
ЯйцеМіжнародний турнірз1-2
ТбілісіМіжнародний турнірз3-4
198626-та шахова олімпіада3176½ з 11
МальмеТурнір претенденток4646 з 147
1987Смедеревська-Паланка7-й міжзональний турнір
Додатковий матч-турнір
8
 
2
 
5
 
10½ з 15
з
2-4
2
ЯйцеМіжнародний турнірз1
Алма-АтаМіжнародний турнірз2-3
1988Салоніки28-ма олімпіада6237½ з 11
ЦхалтубоТурнір претенденток8 з 143-4
1990Маніла30-та шахова олімпіада6427 з 12

Кар'єра у бриджі

У 1997 році Ірина Левітіна закінчила шахову кар'єру та стала професійним гравцем у бридж. У бриджі вона досягла значних успіхів на світовій арені, у тому числі у 1996 та 2000 роках стала переможцем олімпіад із бриджу, у 2002 році — титул командного чемпіона світу з бриджу, а у 2002 році — чемпіонкою світу в парних змаганнях.[5] Окрім цього, Левітіна 5 разів ставала чемпіонкою світу з бриджу.[6] Ще у 1986 році Ірина Левітіна виграла Alpwater Award, який вручається найкращим гравцям року, і стала першою із громадян колишнього СРСР, кому вручена ця почесна відзнака у бриджі.[7]

Примітки

  1. FIDE rating history :: Levitina, Irina S. (англ.)
  2. World Chess Championship for Women (англ.)
  3. Who's Who In Chess. Архів оригіналу за 28 жовтня 2009. Процитовано 22 червня 2016. (англ.)
  4. OlimpBase
  5. Women Pairs, Verona 2006 Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine. (англ.)
  6. World Bridge Federation website http://www.worldbridge.org
  7. Alan Truscott's column, The New York Times (англ.)

Література

  • Карпов А.Е. Шахматы: энциклопедический словарь. — Москва : Советская энциклопедия, 1990. — С. 198. — 100 000 прим. — ISBN 5-85270-005-3. (рос.)
  • Дэуэль А. Интервью, комментарии и отступления // 64. — 1971. — № 46. — С. 4.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.