Лихачиха

	Ратуш,Володарка, Надросівка	Тарган, Ожегівка	Любча, Гостра Могила
	Рачки, Матвіїха	𝒩	Богатирка, Іванівка
		𝒲    Лихачиха    ℰ
		𝒮
	Матвіїха	Матвіїха	Василиха

На північний захід від села знаходиться лісовий масив Володарська дача.

На півнчний схід від села розташований курган Царева Могила[1] [2] [3].

Село розташоване у межах Поросся на Придніпровської височини в лісостеповій смузі, на правому крутому березі долини річки Торц[4], яка є правою притокою басейна річки Рось. Берег річки в межах села терасований житловою забудовою. Найбільший став створений на річці Торц, два менших на Лихачиському струмку, який є правою притокою Торца. Вся південна сторона села виходить до водойм і русла річки, у тому числі і до заболоченої долини річки Торц в південно-західній частині. Околиці села помережані ярами.

	р. Рось	р. Тарган	р. Тарган
	р. Торц	𝒩	р. Тарган
		𝒲    Лихачиха    ℰ
		𝒮
	р. Торц	Лихачиський струмок	Лихачиський струмок

Басейн річки Рось

Клімат холодний і помірний. Згідно з Класифікацією кліматів Кеппена, цей клімат класифікується як Dfb. Середня температура в Лихачисі складає 7,5 ° С. В середньому опадів тут 623 мм. Існує різниця в 55 мм опадів між самими сухими і вологими місяцями. Середня температура протягом року змінюється на 24,7 ° С. Липень — найтепліший місяць року. Температура в липні в середньому становить 19,2 ° С. У січні середня температура -5,5 ° С, це найменша середня температура цілого року.

Періодично при сутінках спостерігаються сильні тумани, які не виходять за межі долини, а в осінньо-зимовий період можуть проявитись у будь-яку пору доби — таке заповнення долини туманом дуже добре спостерігається з автошляху Р18 на відтинку між Володаркою та Ставищами. Щороку в селі можна бачити подвійні та потрійні веселки.

1362—1569 роки в Великому князівстві Литовському, після битви на Битви на Синіх Водах 1362 року.

• 1362—1470 Київське князівство.
• 1471—1569 Київське воєводство.

Карта Боплана, 1648 (1639)

1569—1649 роки в Речі Посполитій, після Люблінської унії 1569 року (Київське воєводство, Київський повіт).

1649—1667 роки в Гетьманщині, після повстання Богдана Хмельницького 1648 року (Білоцерківський полк).

1667—1793 роки в Речі Посполитій, після Андрусівського перемир'я 1667 року.

• 1667—1676 Білоцерківський полк.
• 1676—1793 Київське воєводство, Київський повіт.

Карта Таращанського повіту, 1821 рік

1793—1917 роки в Російській імперії, після другого поділу Речі Посполитої 1793 року.

• 1793—1796 Брацлавське намісництво, П'ятигорський повіт, Кривецька волость.
• 1796—1800 Київська губернія, П'ятигорський повіт, Кривецька волость.
• 1800—1917 Київська губернія, Таращанський повіт, Кривецька волость (у 1800 році замість П'ятигор повітовим містечком стає Тараща).

В 1885 році у Варшаві виходить шостий том Географічного словника Королівства Польського, де було зазначено що Лихачиха має 1365 десятин землі та 165 мешканців і відокремлене майно Леонарда Улашина[5][6]. Станом на 1900 рік село мало 507 осіб, 98 дворів, школу грамоти, водяний млин у власності поміщика[7].

1917—1922 роки періоду визвольних змагань (Київська губернія, Таращанський повіт, Кривецька волость).

Влада в селі змінювалась залежно від фронтів протиборчих сторін та рейдів окремих командирів.

• весна 1917 — осінь 1917 Українська Центральна Рада.
• осінь 1917 — зима 1918 УНР.
• зима 1918 УНРР.
• зима 1918 — весна 1918 УНР (Земля УНР Поросся, Таращанський повіт, Кривецька волость).
• весна 1918 — зима 1918 Гетьманська Українська Держава.

30 липня 1918 року в Лихачиху ввійшов зі своїм загоном Федір Гребенко командувач Таращанського повстання, виходячи з-під оточення в сніжанському лісі біля Ставищ (сніжанскьий ліс — Сухий Яр — Стрижавка — Торчиця — Матвіїха — Лихачиха). Штаб розміщувався в одноповерховій садибі пана Улашина, який на той час стояв запущеним (двір Улашиних був розгромлений на початку 1918 року[8]). Після короткого відпочинку загін взяв напрямок на Володарку і далі на Рокитне (Лихачиха — Володарка — Надросівка — Тарган — Пархомівка — Тадіївка — Чупира — Потіївка — Насташка — Довгалівське (Троцка) — Острів — Рокитне)[9].

• зима 1918 — зима 1919 Директорія УНР.
• зима 1919 — літо 1919 УСРР.
• літо 1919 — осінь 1919 Директорія УНР.
• осінь 1919 — зима 1920 Збройні Сили Півдня Росії (Добровольча армія Денікіна).
• зима 1920 — весна 1910 УСРР.
• весна 1920 — літо 1920 Директорія УНР в союзі з Польською армією.
• літо 1920—1922 УСРР.

Історія адміністративних змін

1922—1941 роки в СРСР, після конференції делегацій від з'їздів чотирьох республік: РРФСР, УСРР, БРСР, ЗРФСР.

• 1922—1923 УСРР, Київська губернія, Таращанський повіт, Кривецька волость.
• 1923—1925 УСРР, Київська губернія, Білоцерківська округа, Володарський район (створені райони).
• 1925—1930 УСРР, Білоцерківська округа, Володарський район (скасовані губернії).

Під час колективізації Лихачиха була підпорядкована сільській раді Матвіїхи і вони разом утворили колгосп «Ленінська іскра», за яким було закріплено 2522 га. землі, з них орної 2411 га. В колгоспі основними напрямками були зернові культури, цукрові буряки та м'ясо—молочне тваринництво[10].

• 1930—1932 УСРР, Володарський район (скасовані округи).
• 1932—1937 УСРР, Київська область, Володарський район (утворення областей).

На місцевому цвинтарі є спільне поховання жертв Голодомору 1932—1933 років.

• 1937—1941 УРСР, Київська область, Володарський район (УСРР була перейменована на УРСР після прийняття нової конституції СРСР у 1937 році).

На місці колишнього панського млина був збудований новий (1940), який спочатку мав водяний привід, а пізніше був переведений на електричну тягу (1958).

14 липня 1941 — 31 грудня 1943 роки окупації Третім Рейхом під час Другої світової війни (Райхскомісаріат Україна, Генеральна округа Київ, Білоцерківський ґебіт, Район Володарка).

1944—1991 роки в СРСР (УРСР, Київська область, Володарський район).

При в'їзді в село, ліворуч від дороги, розташовувалась одна з двох колгоспних тваринницьких ферм (стрічковий фундамент з бутового каменю, цегляні стіни, шиферний дах): чотири корівники, дві ваги, склад хімічних добрив та паливо-мастильних матеріалів, силосні ями (бутовий камінь), управничий будиночок (Ленінська кімната), приміщення для осіменіння корів, водонапірна башта (металева), насосне відділення. Через всю ферму прокладена дорога з бутового каміння від в'їзду до насосного відділення. За тваринницькою фермою знаходився колгоспний сад (яблука, груші). В центі села був збудований магазин Сільпо, за яким розміщувались старі комори з саману. Електрифікація села відбулась після 1958 року, коли у селі Логвин побудували електростанцію. Були заасфальтовані під'їзний шлях та центральна вулиця, яка поєднує Матвіїху та дорогу Володарка — Ставище. Проведено дротяний телефонний зв'язок та реалізована радіофікація.

Стара школа з саману була зачинена після того як в Матвіїсі була збудована нова. І стара школа і її стадіон проіснували до середини 1990-х років і знаходились ліворуч від дороги (приблизно на відстані 50 м.), яка веде від магазину до мосту на Василиху, за приватними будинками (до середини 1990-х років були відсутні). На місці старої школи виріс ліс який з'єднався з правобережним ліском Лихачиського струмка, її стадіон розораний під присадибні городи. Розташування старої школи в Лихачисі можна ідентифікувати, якщо провести початок лінії від правої стінки магазина «Сільпо» — ЛЕП — присадибні городи (колишній шкільний стадіон) — дорога — стара школа (приблизно 100 м по прямій від магазина) — лісовий правий берег Лихачиського струмка.

Після Чорнобильської катастрофи в селі з'явились переселенці з радіаційно забруднених територій.

З 24 серпня 1991 року в складі незалежної України

• 24 серпня 1991 — 12 червня 2020 Київська область, Володарський район.
• з 12 червня 2020 року Київська область, Білоцерківський район, Володарська селищна громада (після адміністративно-територіальної реформи).