Лінійні кораблі типу «Кайзер»
Лінійні кораблі класу Kaiser () — третя серія 1911–1912 років з п'яти великих лінійних кораблів (нім. Großlinienschiffen) німецької Кайзерліхе Маріне SMS Kaiser[7], SMS Friedrich der Grosse[8], SMS Kaiserin[9], SMS Prinzregent Luitpold[10], SMS König Albert[11]. У порівнянні з попередніми серіями чисельність башт зменшена до п'яти, але завдяки їхньому діагонально-лінійному розміщенню кількість гармат головного калібру для стрільби у всіх напрямках не зменшилась. Був посилений панцирний захист і вперше застосовано серед німецьких великих лінкорів парові турбіни замість морально застарілих парових машин. Лінкори даної серії брали участь у Першій світовій війні, пережили її і були самозатоплені екіпажами 21 червня 1919 біля Скапа-Флоу.
Лінійні кораблі класу Kaiser | ||
---|---|---|
Großlinienschiffen Kaiser-Klasse | ||
SMS Kaiser. 1913 | ||
Служба | ||
Попередній клас | Лінкори класу Helgoland | |
Наступний клас | Лінкори класу König | |
Держава прапора | •Німецька імперія | |
Належність | •Кайзерліхе Маріне | |
Порт приписки | Вільгельмсгафен | |
Корабельня | Kaiserliche[1] Кіль AG Vulcan[2] Гамбург Howaldtswerke[3] Кіль Germaniawerft[4] Кіль Schichau-Werke[5] | |
Замовлено | 5 | |
Закладено | Kaiser грудень 1909 Friedrich der Gr. 26. 01. 1910 Kaiserin листопад 1910 Pr. Luitpold жовтень 1910 K. Albert 17. 07. 1910 | |
Спущено на воду | Kaiser 22. 03. 1911 Friedrich der Gr. 10. 06. 1911 Kaiserin 11. 11. 1911 Pr. Luitpold 17. 02. 1912 K. Albert 27. 04. 1912 | |
Введено в експлуатацію | Kaiser 01. 08. 1912 Friedrich der Gr. 15. 10. 1912 Kaiserin 14. 05. 1913 Pr. Luitpold 19. 08. 1913 K. Albert 31. 08. 1913 | |
Загибель | 27. 06. 1919 | |
Бойовий досвід | Перша світова війна Ютландська битва (крім SMS König Albert) | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | конструкційна 24.724 т макс. 27.000 т | |
Довжина | вл 171,8 м 172,4 м | |
Ширина | 29,0 м | |
Осадка | макс. 9,1 м | |
Бронювання | пояс 120–350 мм палуба 60-100 мм торпедний захист 40 мм башти 110–300 мм каземати 170 мм передня рубка 150–400 мм задня рубка 50-200 мм | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 16 морських котлів 3 турбіни Парсона[6] | |
Гвинти | 3×трилопатеві ⌀ 3,75 м | |
Потужність | 55.187 к.с. (40.590 кВт) | |
Швидкість | max. 23,4 вузлів (43 км/год) | |
Екіпаж | 1.084 — 1.178 | |
Озброєння | ||
Артилерія | 10×305-мм L/50 (860 набоїв) 14×150-мм L/45 (2.240 набоїв) 12×88-мм L/45 (4 зенітні, 2.800 набоїв) | |
Торпедно-мінне озброєння | 5×підводні ТА ⌀ 500-мм (4 по бортах, 1 ніс, 19 торпед) |
Історія
Лінійні кораблі SMS Friedrich der Große і SMS Prinzregent Luitpold відразу проектувались як флагмани флоту і відразу отримали спеціально пристосовані бойові рубки, ходові мостики. SMS Prinzregent Luitpold повинен був отримати додатковий дизельний двигун з приводом на середній гребний гвинт потужністю 12.000 к.с., але його не вдалось довести до робочого стану і лінкор експлуатувався з приводом від парових турбін на два гвинти.
Озброєння
Головний калібр складався з 305-мм гармат Типу 30.5cm SK L/50 C/08[12] з кутами вертикального наведення −8° — +13,5° (після Ютландської битви −5,5° — +16°). П'ять башт з ними отримали лінійно-діагональне розміщення, з дещо обмеженим кутом обстрілу бічних башт, при чому на кормі вперше у Кайзерліхе Маріне башти розмістили у двох рівнях одну над одною і після декількох змін конструкції відпало питання дії високого тиску і температури газів при пострілі з верхньої вежі на нижню. Набій вагою 405,5 кг з початковою швидкістю 855 м/сек досягав дальності 18.7 км (13,5°), 20,4 км (16°). Боєкомплект на 1 гармату становив 86 набоїв, швидкострільність до 3 пострілів на хвилину.
Середня артилерія з 14×150-мм гармат Типу 15 cm/45 SK L/45[13] розміщувалась у казематах. Вертикальний кут обстрілу 45,3 кг набоїв з них становив −8° — +16°, дальність 13,5 км (з 1915 — 16,8 км).
Мінна артилерія складалась з 12×88-мм гармат Типу 8.8 cm SK L/45[14]. Їх замінили 4×88-мм зенітні гармати
Захист
Нове розміщення башт головного калібру дозволило посилити панцирний захист з Круппівської цементованої сталі[15], зокрема основного панцирного поясу вздовж цитаделі до 350 мм (180 мм спереду, 120 мм ззаду), що більше не повторялось у лінкорах Кайзерліхе Маріне. Бойова рубка отримала 400-мм вертикальний захист, 150 мм горизонтальний, а кормова рубка відповідно мала 200 мм і 50 мм. Для бічних протиторпедних перегородок, панцирної палуби використали дешевшу Круппівську нікелеву сталь. Башти головного калібру захищали 300 мм листи з боків і 220 мм згори. Середню артилерію захищали 170-мм стінки казематів, мінну артилерію 80 мм щити.
Застосування
SMS Kaiser і SMS König Albert 1913 відбули з візитом до колоній в Південно-Західній Африці, потім до Південної Америки. З початком світової війни лінкори прикривали лінійні крейсери в час обстрілу ними узбережжя Британії. У темряві лінкори класу Kaiser розійшлись у 10 милях з 6 британськими лінкорами, оскільки обидва угрупування були впевнені, що зустріли переважаючі сили ворога.
У Ютландській морській битві не брав участі взяли участь чотири лінкори, оскільки SMS König Albert на той час перебував у доках на ремонті. SMS Friedrich der Grosse був флагманом адмірала Шеєра VI дивізіону III бойової ескадри, куди входи ще SMS Kaiser, SMS Kaiserin, SMS Prinzregent Luitpold. VI дивізіон йшов в авангарді основних сил Флоту відкритого моря, а за ним йшли лінкори класу Helgoland, класу Nassau.
Близько 16:00 зіткнулись основні сили флотів. Після маневрів о 17:45 було дано наказ відкрити вогонь, але крейсери класу Kaiser знаходились поза зоною обстрілу і лише SMS Prinzregent Luitpold встиг зробити 8 залпів з відстані 20,4-19,9 км. О 19:00 лінкори класу Kaiser прийшли на допомогу пошкодженому крейсеру SMS Wiesbaden[16], якого атакували британські панцирні крейсери HMS Defence[17] і HMS Warrior[18]. З дистанції 8,0 км лінкори відкрили вогонь і о 19:20 HMS Defence вибухнув, а HMS Warrior вдалось відійти під захист британських лінкорів, отримавши 15 попадань 280-мм набоїв і шість 150-мм (затонув 1 червня). Німецькі кораблі перенесли вогонь на британський лінкор HMS Warspite. Набій з SMS Kaiserпошкодив його стерно. HMS Warspite описав дві циркуляції до відновлення управління, отримавши 11 попадань 280-мм набоїв з SMS Friedrich der Grosse і 5 лінкорів інших класів протягом 20 хвилин, коли він вийшов з зони обстрілу і з бою. Через це німці вважали, що затопили його.
Отримавши не надто значні пошкодження, після повернення до Вільгельмсгафен лінкори класу Kaiser стали на якір за межами зовнішнього рейду, де поповнювали запаси амуніції і палива. На SMS Kaiser не було жодного вбитого чи пораненого.
Під час битви лінкори витратили набої головного калібру і середнього:
- SMS Kaiser 224 і 41
- SMS Kaiserin 160 і 135
- SMS Prinzregent Luitpold 169 і 106
- SMS Friedrich der Grosse 72 і 151
У вересні 1917 проводилась операція «Альбіон» по захопленні островів Моонзундського архіпелагу, у якій лінкори класу Kaiser перебували у складі IV ескадри. 12 жовтня лінкори розпочали обстріл берегових батарей на півострові Церель острова Сааремаа. 14 жовтня тральщики очищували від мін протоку під прикриттям 305-мм гармат SMS Kaiser, який затопив есмінець «Гром»[19]. 17 жовтня у протоці Моозунд SMS König Albert потопив броненосець «Слава»[20].
Завершення війни
Після завершення війни кораблі були інтерновані у Скапа-Флоу (листопад 1918) і самозатоплені екіпажами 21 червня 1919.
- SMS Friedrich der Grosse затонув о 12:16, був піднятий 29 квітня 1937. Його ринду повернули до Німеччини 1965 і зберігається у штаб-квартирі у Гамбургу
- SMS König Albert затонув о 12:54, був піднятий 31 липня 1935 і порізаний на брухт 1936
- SMS Kaiser затонув о 13:25, був піднятий 20 березня 1929 і порізаний на брухт 1930
- SMS Prinzregent Luitpold затонув о 13:30, був піднятий 9 липня 1931
- SMS Kaiserin затонув о 14:00, був піднятий 14 травня 1936 і того ж року порізаний на металобрухт.
Джерела
- Breyer, Siegfried: Schlachtschiffe und Schlachtkreuzer 1905–1970. J. F. Lehmanns Verlag, München 1970. ISBN 3-88199-474-2 (нім.)
- Gröner, Erich / Dieter Jung / Martin Maass: Panzerschiffe, Linienschiffe, Schlachtschiffe, Flugzeugträger, Kreuzer, Kanonenboote. Bernard & Graefe Verlag, München 1982. (Die deutschen Kriegsschiffe 1815–1945. Bd. 1). ISBN 3-7637-4800-8 (нім.)
- Strohbusch, Erwin: Kriegsschiffbau seit 1848. Deutsches Schiffahrtsmuseum, Bremerhaven 1984 (нім.)
- Grießmer, Axel: Linienschiffe der Kaiserlichen Marine 1906–1918: Konstruktionen zwischen Rüstungskonkurrenz und Flottengesetz Bernard&Graefe Verlag, Bonn 1999. ISBN 3-7637-5985-9 (нім.)
Посилання
Примітки
- Kaiserliche Werft Kiel (нім.)
- AG Vulcan (нім.)
- Howaldtswerke-Deutsche Werft (нім.)
- Germaniawerft (нім.)
- Schichau-Werke (нім.)
- Parsons-Turbine (нім.)
- SMS Kaiser (1911) (нім.)
- SMS Friedrich der Große (нім.)
- SMS Kaiserin (нім.)
- SMS Prinzregent Luitpold (нім.)
- SMS König Albert (нім.)
- 30.5 cm SK L/50 gun (англ.)
- 15 cm SK L/45 (англ.)
- 8.8 cm SK L/45 naval gun (англ.)
- Krupp cemented armour (англ.)
- SMS Wiesbaden (англ.)
- (1907) (англ.)
- HMS Warrior (1905) (англ.)
- Гром (эсминец) (рос.)
- Слава (броненосец) (рос.)