Максимальна функція Гарді — Літлвуда

У математиці максимальний оператор Гарді — Літлвуда M є важливим сублінійним оператором, що широко застосовується у у дійсному і гармонічному аналізі. Аргументом цього оператора є локально інтегровна функція f : RdC і результатом інша функція Mf яка в кожній точці xRd рівна супремуму середніх значень, які функція f має в усіх кулях з центром у цій точці. Точніше

де B(x, r) є кулею радіуса r з центром у точці x і |E| позначає d-вимірну міру Лебега підмножини ERd.

Середнє значення є неперервною функцією аргументів x і r, тому максимальна функція Mf, як супремум по r > 0, є вимірною. Важливим результатом є те, що Mf є майже всюди скінченною, що випливає із максимальної нерівності Гарді — Літлвуда.

Максимальна нерівність Гарді — Літлвуда

Оператор M є обмеженим як сублінійний оператор із Lp(Rd) у себе для p > 1. Якщо fLp(Rd) тоді максимальна функція Mf є слабко L1-обмеженою і MfLp(Rd). Для формального твердження теореми позначимо для простоти як {f > t} множину {x | f(x) > t}. Тоді:

Теорема (Слабка оцінка). Для d  1 і f  L1(Rd), існує константа Cd > 0 така, що для всіх λ > 0:

Із використанням цієї нерівності і теореми Марцинкевича можна отримати сильніше твердження:

Теорема (Сильна оцінка). Для d  1, 1 < p  ∞ і f  Lp(Rd),

існує константа Cp,d > 0 для якої

Найкращі значення для константи Cp,d не є відомими.[1] Проте Штейн із використанням метода Зигмунта — Кальдерона довів таку теорему:

Теорема (незалежність від розмірності). Для 1 < p  ∞ можна вибрати Cp,d = Cp незалежно від розмірності d.[1][2]

Доведення

Для p = ∞, нерівність є тривіальною (оскільки середнє значення функції є не більшим ніж її істотний супремум). Для 1 < p < ∞ використовується версія леми Віталі про покриття для доведення слабкої оцінки:

Лема. Нехай Xсепарабельний метричний простір і — сім'я відкритих куль обмеженого діаметра. Тоді у існує не більш, ніж зліченна підмножина усі елементи якої не перетинаються між собою і також

де 5B для кулі B позначає кулю з тим же центром і радіусом в 5 раз більшим.

Якщо Mf(x) > t, тоді, за означенням, можна знайти кулю Bx з центром у точці x для якої

Згідно леми, серед таких куль можна знайти послідовність куль Bj, що не перетинаються між собою і для яких кулі 5Bj покривають множину {Mf > t}. Звідси також:

Це завершує доведення слабкої оцінки. Далі із неї доводяться оцінки для Lp. Введемо функцію b задану як b(x) = f(x), якщо |f(x)| > t/2 і 0 в іншому разі. Застосувавши слабку оцінку до функції b одержуємо:

де C = 5d. Тоді

Згідно оцінки вище маємо:

де константа Cp залежить лише від p і d. Це завершує доведення теореми.

Константу у доведенні можна покращити до використовуючи внутрішню регулярність міри Лебега і скінченну версію леми Віталі про покриття.

Застосування

Максимальна нерівність Гарді — Літлвуда застосовується зокрема для доведення таких тверджень:

Коментарі

Найменші значення констант Cp,d і Cd є невідомими.

Є кілька варіантів максимального оператора Гарді — Літлвуда у означенні яких замість куль із центром у вказаній точці використовуються інші сім'ї множин. Наприклад можна розглядати оператор

де кулі Bx мають містити точку x, але x може не бути центром таких куль. Іншим прикладом є діадичний максимальний оператор

де Qx позначає діадичні куби, що містять точку x. Обидва ці оператори задовольняють максимальну нерівність Гарді — Літлвуда.

References

  1. Tao, Terence. Stein’s spherical maximal theorem. What's New. Процитовано 22 травня 2011.
  2. Stein, E. M. (S 1982). The development square functions in work A. Zygmund.. Bulletin American Mathematical Society. New Series 7 (2): 359–376. doi:10.1090/s0273-0979-1982-15040-6.

Література

  • Katznelson, Yitzhak (2004). An Introduction to Harmonic Analysis. Cambridge University Press. ISBN 0-521-83829-0.
  • Schilling, René L. (2005). Measures, Integrals and Martingales. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0-52185-015-5. MR 2200059. Zbl 1084.28001.
  • Rami Shakarchi & Elias M. Stein, Princeton Lectures in Analysis III: Real Analysis. Princeton University Press, 2005
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.