Манго (фрукт)
Манго — плоди манго індійського (Mangifera indica), рослини роду Манго родини сумахових. Плоди мають волокнисту структуру та солодкий смак, шкірка забарвлена в тони червоного, зеленого або жовтого кольорів, у м'якоті колір жовтий або помаранчевий.
![](../I/Mango_-_single.jpg.webp)
![](../I/Mangos_-_single_and_halved.jpg.webp)
![](../I/Owoce_Mango.jpg.webp)
Виробники
Батьківщина манго — вологі тропічні ліси індійського штату Ассам та країни М'янма. В Індії та Пакистані манго вважають однією з національних фруктових рослин.
Індія збирає близько 13,5 мільйонів тонн плодів манго і є головним виробником (один з найвідоміших сортів — Альфонсо). В Європі манго культивують насамперед в Іспанії на Канарських островах.
Рік | Тисячі тонн |
---|---|
1965 | 11 486 |
1970 | 12 030 |
1975 | 12 768 |
1980 | 14 420 |
1985 | 16 545 |
1990 | 17 051 |
1995 | 22 446 |
2000 | 24 888 |
2005 | 31 203 |
2006 | 33 434 |
2007 | 34 456 |
2008 | 34 994 |
2009 | 35 124 |
Країна | тисяч тонн манго |
---|---|
![]() | 13 557 |
![]() | 4 140 |
![]() | 2 469 |
![]() | 2 150 |
![]() | 1 728 |
![]() | 1 509 |
![]() | 1 197 |
![]() | 831 |
![]() | 828 |
![]() | 771 |
![]() | 540 |
![]() | 474 |
![]() | 450 |
![]() | 404 |
![]() | 354 |
![]() | 320 |
![]() | 257 |
![]() | 244 |
![]() | 221 |
![]() | 210 |
джерело: Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) |
Застосування
![](../I/Green_Mango_Rezowan.JPG.webp)
Плоди манго часто використовують у народній медицині в Індії та інших азійських країнах. Наприклад, в Індії манго застосовують для зупинки кровотеч, для зміцнення серцевого м'яза та для поліпшення роботи мозку.
Незрілі плоди
Зелені недозрілі плоди містять у собі у великих кількостях крохмаль, який у міру дозрівання перетворюється на прості вуглеводи: сахарозу, глюкозу та мальтозу. Крім того, незріле манго — цінне джерело пектину, однак після утворення в плоді твердої кісточки його кількість істотно зменшується. Завдяки вмісту в ньому лимонної, щавлевої, яблучної та бурштинової кислот незрілий плід дуже кислий на смак. Також зелене манго багате на вітамін С (в 15 мг міститься стільки ж вітаміну С, скільки в 30 мг лайма), є в ньому й інші вітаміни: B1, B2, ніацин.
Зрілі плоди
![](../I/Apple_mango_and_cross_section_edit1.jpg.webp)
Зрілий фрукт на смак дуже солодкий і має приємний солодкуватий аромат. У ньому багато вітамінів та цукрів, але мало кислот.
Вітамін А, що міститься в зрілому фрукті у великих кількостях, добре впливає на органи зору: допомагає при курячій сліпоті, сухості рогівки та інших очних захворюваннях. Крім того, регулярне вживання стиглих плодів в їжу сприяє поліпшенню імунітету та оберігає від інфекцій простудного характеру, таких як ГРЗ, риніт та ін.
Зрілі плоди також використовують для зниження ваги, оскільки плоди містять в собі багато вітамінів та вуглеводів — так звана манго-молочна дієта.
Американські науковці твердять, що манго перешкоджає розвитку ракових клітин при пухлинах грудей і кишечника, оскільки містять антиоксиданти, хоч і в невеликій кількості[1].
Можливі негативні наслідки
При вживанні понад двох незрілих плодів на добу можлива поява кольок, подразнення слизової шлунково-кишкового тракту та горла. Переїдання стиглих фруктів може призвести до розладу кишечника, запорів, алергічних реакцій[2].
Харчова цінність
![](../I/I_love_you_like_a_mango.jpg.webp)
![](../I/Sliced-cubed_Mango_01.jpg.webp)
У 100 р. м'якоті манго міститься приблизно[3]:
- Енергетична цінність: 270 кДж/70 ккал
- Білки: 0,51 г
- Жири: 0,27 г
- Вуглеводи
- цукри: 14,8 г
- клітковина: 1,8 г
- Вітаміни та мікроелементи (у% від рекомендованої добової норми)
- Тіамін (В1) : 0,058 мг (4 %)
- Рибофлавін (В2) : 0,057 мг (4 %)
- Ніацин (В3) : 0,584 мг (4 %)
- Пантотенова кислота (В5) : 0,160 мг (3 %)
- Вітамін B6: 0,134 мг (10 %)
- Фолієва кислота (B9) : 14 мкг (4 %)
- Вітамін C: 27,7 мг (46 %)
- Кальцій: 10 мг (1 %)
- Залізо: 0,13 мг (1 %)
- Магній: 9 мг (2 %)
- Фосфор: 11 мг (2 %)
- Калій: 156 мг (3 %)
- Цинк: 0,04 мг (0 %)
Примітки
- Манго «вбиває» рак / УНІАН, 04.07.2011
- Манго-манго. Полезная экзотика. Архів оригіналу за 23 жовтня 2009. Процитовано 2 травня 2014.
- USDA Nutrient database. Архів оригіналу за 3 березня 2015. Процитовано 2 травня 2014.