Мартин Урбанік

Мартин Урбанік
Народження	невідомо Замостя
Смерть	1764
Країна; (підданство)	Річ Посполита
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Львів
Архітектурний стиль	бароко
Найважливіші споруди	Церква Пресвятої Євхаристії
	Мартин Урбанік у Вікісховищі

Мартин Урба́нік (?, Замостя — між 24 березня і 9 квітня 1764) — архітектор і будівничий доби бароко. Якийсь час — надвірний архітектор магната Миколи Василя Потоцького.[1]

Життєпис

Народився в місті Замості, дата народження невідома.[2] Прибув до Львова із Замостя. 25 січня 1750 року одружився із Агнесою Рейх, донькою львівського цехового шевця Яна Рейха. Донька Урбаніка — Антонела стала дружиною архітектора Клеменса Фесінґера.[3] Створив будівельну спілку із Бернардом Меретином. Не будучи членом львівського цеху будівничих, разом із напарником часто відбирав у місцевих майстрів об'єкти вже на стадії будівництва. Цим спричинено ряд позовів, де обидва архітектори були відповідачами. Пізніше з якихось причин працює без Меретина як самостійний будівельний підприємець. Позов цеху проти Урбаніка близько 1750 року перелічує цілий ряд об'єктів, відібраних Урбаніком, що нині дозволяє пов'язати їх будівництво з його іменем.

Був свідком на весіллі Йозефа Штиля (пол. Józef Sztyl) з Катажиною Марквартувною (26 червня 1757 року, інший свідок Ян Ґертнер).[4] 24 березня 1764 р. востаннє взяв плату (288 зл. п.) за роботи для костелу домініканців у Львові, а 9 квітня було відомо про смерть Урбаніка.[2]

Споруди

На відміну від Бернарда Меретина спрощував тонкі деталі камінних різьб у своїх проектах, застосовував схематичні, пласкі адаптації форм.[5]

Від 1745 року до самої смерті керував будівництвом нового костелу Божого Тіла домініканського монастиря (проект Яна де Вітте). Спроектував вівтар каплиці Потоцьких при цьому храмі.[6]
Якісь роботи при монастирі вірменських бенедиктинок разом із цілим кварталом вулиці Вірменської.
Відбудова бенедиктинського монастиря після пожежі 1746 року[7].
Невстановлені роботи при монастирі францисканців (не зберігся, нині це вулиця Театральна).
Керував будівництвом дзвіниці при монастирі домініканок, що на нинішній вулиці Коперника, 36 (збереглась лише ця дзвіниця).
Роботи у будинку на площі Ринок, 2. Через недотримання умов контракту позваний власником будинку до суду.
Розбудова костелу Марії Маґдалини (1753–1758). Храм став шестистовпною тринавною базилікою із новим триярусним фасадом.[8]
Участь у будівництві палацу Станіслава Любомирського (проект Яна де Вітте)[9].
Матеріали позову 1750 року також свідчать про якісь роботи, що виконувались Урбаніком за межами Львова.
Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії[10] (Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії) в Бучачі^{[джерело?]}, (1761–1763)
Церква Успіння Пресвятої Діви Марії в Городенці[11].
Монастир домініканців у містечку Богородчани (атрибуція Пйотра Красного).[12]

Правдоподібно, він або Клеменс Ксаверій Фесінгер був автором проекту костелу Непорочного зачаття в Лопатині.[13]

Костел Марії Маґдалини (Львівський органний зал)
Церква Успіння Пресвятої Діви Марії, Городенка
Фасад костелу Успіння Богородиці, Бучач

Зауваги

Примітки

Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Secesja», 1993. — T. 1. — 364 il. — S. 23. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)
Лильо О. Майстер-будівничий Мартин Урбанік // Діяльність будівничих Львова першої половини XVIII ст. в контексті європейських зв'язків: особливості формування і розбудови Архівовано 4 січня 2017 у Wayback Machine..
Вуйцик В. С. Вулиця Галицька у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація» — Вип. 10. — Львів, 1999. — С. 46. — ISBN 966-95066-3-8.
Betlej A. Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2009. — T. 17. — 806 il. — S. 393. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)
Krasny P. O problemach atrybucji architektury nowożytnej: Kościoły w Kołomyi, Busku, Brzozdowcach i Łopatynie a twórczość Bernarda Meretyna // Folia Historiae Artium. — 1994. — № 30. — S. 124. (пол.)
Архітектура Львова. — С. 136—137.
Бойко О. Г., Слободян В. М. Монастир сестер бенедиктинок // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 16, Львів, 2006. — С. 41. — ISBN 966-95066-4-15.
Архітектура Львова. — С. 140.
Архітектура Львова. — С. 156.
Ostrowski J. К. Wstęp // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2010. — T. 18. — 509 il. — S. 8. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-79-6.
Krasny P., Ostrowski J. К. Kościoł parafialny p.w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii i dawny klasztor Misjonarzy w Horodence // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2010. — T. 18. — 509 il. — S. 80. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
Kowalczyk J. Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej // Rocznik Historii Sztuki. — 2003. — № XXVIII. — S. 199.
Krasny P. O problemach atrybucji architektury nowożytnej: Kościoły w Kołomyi, Busku, Brzozdowcach i Łopatynie a twórczość Bernarda Meretyna…. — S. 124—125.

Джерела

Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
Вуйцик В. С. Будівельний рух у Львові другої половини XVIII ст. // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том 241 (CCXLI), 2001. — С. 121, 122.
Лильо О. Майстер-будівничий Мартин Урбанік // Діяльність будівничих Львова першої половини XVIII ст. в контексті європейських зв'язків: особливості формування і розбудови.
Урбанік Мартин // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5. — С. 595.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Secesja», 1993. — T. 1. — 364 il. — S. 23. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)

[Л1-2] Лильо О. Майстер-будівничий Мартин Урбанік // Діяльність будівничих Львова першої половини XVIII ст. в контексті європейських зв'язків: особливості формування і розбудови Архівовано 4 січня 2017 у Wayback Machine..

[3] Вуйцик В. С. Вулиця Галицька у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація» — Вип. 10. — Львів, 1999. — С. 46. — ISBN 966-95066-3-8.

[4] Betlej A. Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2009. — T. 17. — 806 il. — S. 393. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)

[5] Krasny P. O problemach atrybucji architektury nowożytnej: Kościoły w Kołomyi, Busku, Brzozdowcach i Łopatynie a twórczość Bernarda Meretyna // Folia Historiae Artium. — 1994. — № 30. — S. 124. (пол.)

[6] Архітектура Львова. — С. 136—137.

[7] Бойко О. Г., Слободян В. М. Монастир сестер бенедиктинок // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 16, Львів, 2006. — С. 41. — ISBN 966-95066-4-15.

[8] Архітектура Львова. — С. 140.

[9] Архітектура Львова. — С. 156.

[10] Ostrowski J. К. Wstęp // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2010. — T. 18. — 509 il. — S. 8. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-79-6.

[11] Krasny P., Ostrowski J. К. Kościoł parafialny p.w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii i dawny klasztor Misjonarzy w Horodence // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2010. — T. 18. — 509 il. — S. 80. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)

[12] Kowalczyk J. Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej // Rocznik Historii Sztuki. — 2003. — № XXVIII. — S. 199.

[13] Krasny P. O problemach atrybucji architektury nowożytnej: Kościoły w Kołomyi, Busku, Brzozdowcach i Łopatynie a twórczość Bernarda Meretyna…. — S. 124—125.