Монастирська Людмила Вікторівна

Людмила Вікторівна Монастирська (дівоче прізвище Повстенко, лат. Liudmyla Monastyrska, * 1975, Іркліїв, Черкаська область, Україна) — провідна українська оперна співачка, сопрано (spinto soprano), солістка Національної опери України, лауреат Національної премії ім. Шевченка 2014 року за вокальні партії в оперних виставах[1][2]. У 2015 році за розвиток зв'язків з Італією нагороджена державною нагородою Італійської Республіки — орденом «Зірки Італії»[3]. Народна артистка України (2017р.). Вона співає на найпрестижніших оперних сценах світу: «Ла Скала» в Мілані, Королівському театрі Ковент-Гарден у Лондоні, «Метрополітен-опера» у Нью-Йорку та інших.

Людмила Монастирська
лат. Liudmyla Monastyrska
Основна інформація
Повне ім'я Людмила Вікторівна Монастирська, дівоче прізвище Повстенко
Дата народження 1975
Місце народження Іркліїв, Черкаська область, Україна
Роки активності з 1996 року дотепер
Громадянство  Україна
Національність українка
Професія оперна співачка
spinto soprano
Освіта Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Співацький голос сопрано
Нагороди
(2014)
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
 (2015)
Звання
Цитати у Вікіцитатах

Біографія

Людмила Монастирська народилася у сім'ї, де батьки не мали стосунку до театру й музики. Як сказала сама співачка[4] у інтерв'ю газеті «День»: її батько — бізнесмен, а мати — педагог-філолог, однак у будинку завжди була музика, зокрема, народні пісні, які співала її мати, і які стали дуже важливими для Монастирської.[5] У музичній школі Людмила навчалася гри на фортепіано. Любов до співу передалася Людмилі від матері, для якої «співати — як дихати!»[4], тому подальшу свою освіту Людмила пов'язала з вокалом.

У 15-річному віці почала навчатися співати в Київському музичному училищі імені Глієра у Івана Гнатовича Паливоди. У 2000 році закінчила Київську консерваторію, (нині Національна музична академія України імені П. І. Чайковського), де навчалася вокалу у Діани Гнатівни Петриненко.

У 1996 році почала співати у оперній студії Київської консерваторії. Тут вона дебютувала в ролі Наталки Полтавки в опері Миколи Лисенка «Наталка Полтавка». Потім співала партію Тетяни в опері Петра Чайковського «Євгеній Онєгін», а після закінчення консерваторії стала солісткою цієї студії. У 1997 році завоювала першу премію («Гран-прі») на Міжнародному музичному конкурсі ім. Миколи Лисенка.

Зовнішні зображення
В опері «Сільська честь»
Її творчість шанують у всьому світі
Чергова репетиція
Сольний концерт оперної примадони

Дебют у Національній опері України відбувся 2008 року в опері Джузеппе Верді «Аїда», де вона виступила у ролі Аїди. У Національній опері вона співала провідні партії для драматичного сопрано: Джоконда («Джоконда»), Сантуцца («Сільська честь»), Амелія («Бал-маскарад»).

Першим спектаклем за кордоном було концертне виконання «Тоски» Джакомо Пуччіні в норвезькому місті Тронгеймі.[6]

У 2010 році вона виступала у заголовній партії Тоски Джакомо Пуччіні у Німецькій опері в Берліні, що привело її на фестиваль Пуччіні (Festival Puccini) в Торре дель Лаго, В'яреджо, Італія, під проводом диригента Альберто Веронезі (Alberto Veronesi).

2011 року вона виконувала партію Леді Макбет в опері Верді «Макбет» у театрі Ковент Гарден у Лондоні, диригував Антоніо Паппано (Antonio Pappano). Партію Макбета виконував відомий британський баритон Саймон Кінлісайд (Simon Keenlyside). Відеозапис вистави «Макбет» був виданий на DVD. Цього ж року співала концерти в Америці, а в 2012 уклала серйозний контракт із берлінською «Німецькою оперою».[6]

У лютому 2012 вона співала партію Аїди в одному з провідних оперних театрів світу «Ла Скала» у Мілані.

23 листопада 2012 виступила на сцені «Метрополітен-опера» у провідній партії Аїди в однойменній опері Джузеппе Верді і завоювала визнання як у слухацької аудиторії, так і у музичних критиків. Музичний критик газети «The New York Times», Коріна да Фонсека-Вольгайм[7] писала:

Пані Монастирська, з Києва, України, визнана зірка оперного театру цього міста, прийшла до Метрополітен-опера повністю зрілою артисткою. Вона обдарована соковитим округленим сопрано, який зберігає свою яскравість навіть на найніжніших нотах. Її «O patria mia» була красиво намальована і розфарбована темними інтонаціями, які додали драматичної інтенсивності.[7]

Її партнером на сцені був Роберто Аланья, який співав партію Радамеса. Для цієї версії «Аїди» була організована пряма трансляція з театру Метрополітен на телебаченні високої чіткості для всього світу, у тому числі у кінотеатрах.

У 2013 році вона співала разом з Лео Нуччі (Leo Nucci) та Пласідо Домінґо (Plácido Domingo) у лондонському Королівському оперному театрі Ковент-Гарден (Royal Opera House) у опері Верді «Набукко», де виконувала роль Абігаїли. Це вистава широко транслювалася через Royal Opera House Cinema.

У 2015 році у Валенсії, Людмила Монастирська, разом із Пласідо Домінго та диригентом Зубіном Метою, проспівала сім вистав опери Верді «Сила долі», у якій вона створила образ Леонори.[6]

Виступаючи на світових сценах, співачка не забуває про своє коріння, про українську народну пісню. Вона виступає на сцені Національної опери України, дає концерти у Національній філармонії України. Крім оперних спектаклів, співає українські пісні.[8] Серед найулюбленіших:

  • Не питай, чого в мене заплакані очі;
  • Нащо мені чорні брови, нащо карі очі?;
  • О милий мій, молю тебе, зоря зійшла, пусти мене.
«Дуже пишаюся тим, що я українка! Дякувати Богу, маю змогу представляти українську вокальну школу в найкращих театрах свiту. Хай там де я спiваю i в якiй країнi перебуваю, завжди пам’ятаю, звiдки я i де моє корiння. Ця думка надихає мене до працi, до творчостi, до життя!..»[9]

Відгуки критики
Коли вперше її послухала, то була неймовірно вражена. Адже Людмила Монастирська має фантастичний тембр голосу (могутнє драматичне сопрано)...[10]
  • Головний музичний критик газети «The New York Times» Ентоні Томассіні назвав її голос «рідкістю в опері, справжнім lirico spinto, сопрано, голос який поєднує в собі ліричну м'якість з м'яким, схильним до повноти звуком»[11]. Йому під силу і дзвінкі верхи ліричного сопрано, і драматичний «густіший» звук у середньому регістрі. Цієї весни співачку було номіновано на престижну світову премію International Opera Awards-2015, вона опинилася в рейтингу найкращих вокалістів світу.[6]

Особисте життя

Виховує двох дітей: дочка Анна (1998 р.н) та син Андрій (1999 р.н.). Була одружена з солістом Київського муніципального академічного театру опери та балету для дітей та юнацтва Олександром Монастирським.

Людмила Монастирська співає українські пісні

Будинок звукозапису Національної радіокомпанії України (НРКУ). Оркестр народної та популярної музики НРКУ[12], дир. С. Литвиненко. 2012 рік:

Почесні звання та нагороди

Примітки
  1. Президент вручив Шевченківську премію 2014 року видатним діячам культури // Прес-служба Президента України, 07.11.2014
  2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 855/2014 Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка 6.11. 2014. Архів оригіналу за 11 березня 2015. Процитовано 16 квітня 2015.
  3. У Києві засяяли дві нові «Зірки Iталії» // День 20.05.2015
  4. Людмила МОНАСТИРСЬКА: Вокал вокалом, а подайте-но нам образ! // День 19.08.2011
  5. Liudmyla Monastyrska — An Interview by Claire Seymour // OPERA TODAY, 22.05.2011
  6. Людмила Монастирська: «Я віддаю перевагу Верді, та ще не заспівала все, що могла б виконати з його багатої спадщини» // Forbes. Україна 14.08.2015
  7. A Pinch-Hitting Tenor and a Soprano's Debut on a Trip to Old Egypt. ‘Aida’ at Metropolitan Opera. By CORINNA da FONSECA-WOLLHEIM // The New York Times, 25.11.2012
  8. Співає Людмила Монастирська // youtube, 2013
  9. Українські зірки на світових оперних сценах // Тиждень.ua, 7.01.2015
  10. Киянка — зірка світового вокалу // Газета День: № 233, (2012)
  11. Colorblind Casting Widens Opera's Options // The New York Times, 23.12.2012
  12. Оркестр народної та популярної музики НРКУ
  13. Указ президента України 335/2020

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.