Музика Південної Кореї

Трот (кор. 트로트) — сформувався на початку 1900-х років в ході колонізації Кореї Японією. У Кореї для цього жанру прийняті кілька різних назв, таких як yuhaeng-ga[2], ppongtchak[3] . Після закінчення Другої світової війни і влади Японії над Кореєю, трот став орієнтуватися на західну[4] музику[5]. Це пояснюється, зокрема, двома причинами. По-перше, метою уряду Південної Кореї стала ліквідація ідеологічних цінностей комунізму. По-друге, під час перебування американських солдатів в Кореї, корейські музиканти звернули увагу на популярність американської поп-музики. Популярність трот знизилася в період 1980-1990-х років. В даний час жанр переживає відродження

Корейская рок-группа No Brain

Рок-музика проникла в Корею з американськими військовими за часів Корейської війни. Шин Чжун Хен (кор. Shin Jung Hyun), часто згадується як «Хрещений батько корейського року», що винайшов власний стиль психоделічного року[6] в 60-х[7] і 70-х і записав альбоми з багатьма групами, такими як Add 4, the Men, і Yup Juns[8], а також писав пісні і грав для альбомів відомих виконавців, серед яких були Кім Чху Чжа[9][10], Чан Хен, і для менш відомих, наприклад для Кім Чон Мі. Після відмови писати хвалебну пісню президенту Пак Чон Хі, музика Шина була заборонена президентом, а сам він був ув'язннений нібито за зберігання марихуани. Вирок Шина сповільнив розвиток корейського року.

У 1980-і роки, музичні смаки людей змінилися. Найбільшу популярність здобуває метал, найяскравіше представлений у творчості гуртів Boohwal[11], Baekdoosan[12] і Sinawe[13], які разом були відомі як Велика трійка.

Рок-музика була відроджена на початку 90-х з приходом президента Ро Де У. У міру того, як інформація вільніше проникала в країну, все більше корейських юнаків стали створювати власні рок-групи. Двома найбільш ранніми групами були Crying Nut[14][15] і No Brain[16]. Вони внесли в музичну культуру країни цілий ряд нових течій, що отримали збірну назву «Chosun Punk». Разом з ростом глобалізації та доступом до мережі Інтернет, музична сцена стала більш різноманітна і включала в себе все більше нових напрямків. В кінці 90-х молоді гурти «Люкс» (англ. Rux (кор. 럭스 (밴드)) і «Гікс» (англ. The Geeks кор. 더 긱스) принесли в Корею новий напрямок хардкор-панку — straight edge.

Тхон' гітара (통 기타) є однією з форм корейської фольклорної та фолк-рок музики, яка поширилася в 60х і 70-х роках. На напрям сильно вплинула американська фолк-музика і представники жанру вважалися корейською версією американських фолк-співаків, таких як Джоан Баез і Боб Ділан. Одними з найбільш ранніх і відомих фолк-виконавців були Кім Мін Кі та здобув освіту в Америці Хан Те Су. Хан і Кім записували фолк-пісні соціального та політичного спрямування, в результаті музика виконавців була заборонена самодержавним урядом Пак Чон Хі. Незважаючи на зусилля уряду заборонити політичну музику, популярні фольклорні пісні все частіше стали використовуватися в закликах до соціальних змін в Кореї, що породило термін норе ундон' (кор. 노래 운동)[17], або буквально, «пісня — вправа»[18]. У 1987 році, під час переходу Південної Кореї до демократії, став популярним політично активний народний музикант Кім Кван Сік (кор. Kim Kwang-seok)[19], пісні якого вигукували на демократичних мітингах.

Під впливом західних мелодій та сентиментальної балади пісні в стилі балади були спочатку внесені на ринок мейнстріму в 60-х роках. Корейський стиль музики балади набув популярності у 1980-х роках і став основним жанром сучасної корейської музики. Її пісенний стиль призначений для виявлення почуттів кохання. Багато офіційних саундтреків (OST) для популярних корейських драм містять повільні, драматичні пісні балади, які лунають, коли виникають важливі сюжетні моменти. Балладери стоять за основними піснями теми для багатьох драм, таких як Зимова соната, Опікун: Самотній і великий Бог.

Музичні жанри в основному змінилися від балади до західних стилів музики, включаючи реп, реггі, R&B та хіп-хоп на початку двадцять першого століття. Поп-музика пережила процес гібридизації, оскільки на неї впливали глобалізовані західні музичні жанри. Термін гібридизація відноситься до місцевих культур, що створюють унікальні комбінації, що включають іноземні та глобалізаційні впливи. Окрім гібридних жанрів музики K-pop, змішання англійської мови у ліриці K-pop є ще однією важливою зміною сучасної музичної культури. K-pop включав різноманітні стилістичні вкладення з-за кордону, які були пов'язані з бумом гібридного K-pop через корейсько-англійський поєднання в тексті пісень. Замість створення прекрасних мелодій, K-pop ідоли намагаються максимально покращити мелодійну лінійку і поєднати її з легкою англійською лірикою. Корейські розважальні компанії розробили мову змішування англійської мови з піснею, щоб іноземцям легше було запам'ятати пісню.

У найбільших містах Південної Кореї, таких як Сеул, Пусан і Тегу, хіп-хоп став культурним феноменом. Популярність руху зростає з середини 90-х років, особливо його розвитку сприяв успіх З Тхеджі і хіт групи Boys 'smash під назвою «I know» (кор. Nan arayo 난 알아요[20]). Напрямок також став привертати увагу на міжнародному рівні після успіхів корейських виконавців на різних чемпіонатах з початку 2000-х років. У 2004 завдяки випуску альбому «It's Raining», співак Rain став першою корейською міжнародною зіркою. Інтернет магазини активно сприяють просуванню нової культури. 15 серпня 2012 року, південнокорейський музичний виконавець Psy[21] випустив хіт «Gangnam Style» (кор. 강남 스타일[22]). Кліп потрапив в «Книгу рекордів Гіннесса» як відео, яке набрало найбільшу кількість «лайків» у історії YouTube, а також став лідером за кількістю переглядів.

PSY

Хоча в самій Кореї, під терміном K-pop можуть розумітися майже будь-які напрямки корейської поп-музики, за межами країни ж, під кей-попом розуміється виключно музика, що виконується так званими Ідол (кор. 아이돌). Складаються вони переважно з кількох одностатевих виконавців, в репертуар яких входять пісні, що перегукуються з хіп-хопом, танцювальної та електронною музикою. Приклади популярних ідол-груп: EXO, BTS, GOT7, JYJ, TVXQ, Super Junior, Wonder Girls, Girls 'Generation, SHINee, SS501, BIGBANG, 2PM, 2AM, B2ST, MBLAQ, 2NE1, T-ara, 4Minute, Secret, SISTAR, Brown Eyed Girls, F (x), The Grace, Crayon Pop, U-KISS, Girl's Day, After School, Teen Top, INFINITE, B1A4, Block B, Kara, BAP, CNBlue, Nu'est, BTOB, VIXX, Nine Muses, A Pink і miss A. Також існують CO-ED групи, що складаються з представників обох статей.