М'якопіднебінний носовий приголосний

М’якопіднебінний носовий приголосний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ŋ⟩ («n» з гачком ліворуч). В українській мові цей звук передається на письмі диграфами нг або нґ.

ŋ
Номер МФА 119
Кодування
HTML (decimal) ŋ
Юнікод (hex) U+014B
X-SAMPA N
Кіршенбаум N
Брайль Шаблон:Braille cell/core

Назва
  • Велярний зімкнено-носовий
  • Велярний носовий
  • Задньопіднебінний зімкнено-носовий
  • Задньопіднебінний носовий
  • М’якопіднебінний зімкнено-носовий
  • М’якопіднебінний носовий

Властивості

Властивості м’якопіднебінного носового:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
  • Місце творення — м’якопіднебінне, тобто він артикулюється задньою спинкою язика на м’якому піднебінні.
  • Це носовий приголосний, тобто повітря вільно виходить крізь ніс.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади
МоваСловоМФАЗначенняПримітки
албанськаngaqë[ŋɡacə]тому що
алеутська[1]chaang[tʃɑːŋ]п'ять
англійськаsing[sɪŋ]співатиДив. англійська фонетика
баскськаhanka [haŋka]нога
бенгальськаরঙ [rɔŋ]колір
валійськаrhwng[r̥ʊŋ]між
вірменська (східна)[2]ընկեր[əŋˈkɛɾ]другАлофон /n/ перед /k/ і /ɡ/.
в'єтнамська[3]ngà[ŋaː˨˩]слонова кісткаДив. в'єтнамська фонетика
гебрейськаאנגלית[aŋɡˈlit]англійськаАлофон /n/ перед /k/ і /ɡ/. Див. Modern гебрейська фонетика
гіндіरंग[rəŋɡ]колірДив. фонетика гінді
голландська[4]angst [ɑŋst]страхДив. голландська фонетика
грецькаαποτυγχάνω[apo̞tiŋˈxano̞]я провалююсяДив. Modern грецька фонетика
данськаsang [sɑŋˀ]пісняДив. данська фонетика
індонезійськаbangun[bäŋʊn]вставати
ісландськаgöng [ˈkøyŋk]тунельДив. ісландська фонетика
іспанська[5]domingo [d̪o̞ˈmĩŋɡo̞]неділяАлофон /n/. Див. іспанська фонетика
італійська[6]anche [ˈaŋke]такожДив. італійська фонетика
ітельменськақниң[qniŋ]один
каталанська[7]sa'ng[ˈsaŋ(k)]кровДив. каталанська фонетика
китайська北京[peɪ˨˩tɕiŋ˥]ПекінДив. китайська фонетика
корейська방]/bang[paŋ]кімнатаДив. корейська фонетика
люксембурзька[8]keng[kʰæŋ]ніхтоДив. люксембурзька фонетика
німецькаlang[laŋ]довгийДив. німецька фонетика
македонськаaнглиски[ˈaŋɡliski]англійськаАлофон /n/ перед /k/ і /ɡ/. Див. македонська фонетика
малайськаbangun [bäŋon]вставати
маратхіसंगणक[səŋɡəɳək]комп'ютерДив. фонетика маратхі
марійськаеҥ[jeŋ]людина
нівхськаңамг[ŋamɡ]сім
норвезькаgang[ɡɑŋ]коридорДив. норвезька фонетика
пенджабськаਵੰਙ [vəŋ]браслет
перськаرنگ[ræːŋɡ]колірДив. перська фонетика
польська[9]bank [bäŋk]банкАлофон /n/ перед /k, ɡ, x/[10][11]. Див. польська фонетика
румунська[12]câine[kɨŋi]собакаДив. румунська фонетика
сербська[13]станка[stâːŋka]зупинкаАлофон /n/ перед /k/ і /ɡ/[13]. Див. сербська фонетика
словенськаtank[taŋk]танк
тайськаงาน[ŋaːn]робота
татарськамаңгай[mɑŋˈɡɑɪ̯]чоло
туркменськаbirmeňzeş [biɾmeŋðeʃ]ідентичний
угорськаing [iŋɡ]сорочкаАлофон /n/. Див. угорська фонетика
філіпінськаngayón[ŋaˈjon]зараз
фінськаkangas [ˈkɑŋːɑs]одягДив. фінська фонетика
французька[14]parking[paʁkiŋ]стоянкаЛише у запозиченнях. Див. французька фонетика
чеськаtank [taŋk]танкДив. чеська фонетика
чукотськаңыроқ]][ŋəɹoq]два
шведськаingenting[ɪŋɛnˈtʰɪŋ]нічогоДив. шведська фонетика
японська南極/nankyoku[naŋkʲokɯ]південний полюсДив. японська фонетика

Приклади транскрипції звуку українською

В українській мові /ŋ/ відсутній. На письмі передається сполученням нг (ясенний носовий приголосний /n/ + дзвінкий гортанний фрикативний /ɦ/).

Наприклад:

У прізищах і деяких іменах допускається більш точне передавання через нґ (ясенний носовий приголосний /n/ + дзвінкий м'якопіднебінний проривний /g/).

Наприклад:

Примітки
  1. Ladefoged, (2005), p. 165.
  2. Dum-Tragut, (2009), p. 19.
  3. Thompson, (1959), pp. 458–461.
  4. Gussenhoven, (1992), p. 45.
  5. Martínez-Celdrán, Fernández-Planas та Carrera-Sabaté, (2003), p. 258.
  6. Rogers та d'Arcangeli, (2004), p. 118.
  7. Carbonell та Llisterri, (1992), p. 53.
  8. Gilles та Trouvain, (2013), pp. 67–68.
  9. Jassem, (2003), p. 103.
  10. Gussmann, (1974), pp. 107, 111 and 114.
  11. Ostaszewska та Tambor, (2000), pp. 35, 41 and 86.
  12. Pop, (1938), p. 31.
  13. Landau et al. (1999:67)
  14. Wells, (1989), p. 44.

Джерела
  • Anderson, Gregory D. S. (2008). The Velar Nasal. У Haspelmath, Martin; Dryer, Matthew S; Gil, David та ін. The World Atlas of Language Structures Online. Munich: Max Planck Digital Library. Процитовано 30 квітня 2008.
  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992). Catalan. Journal of the International Phonetic Association 22 (1–2): 53–56. doi:10.1017/S0025100300004618.
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company.
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). Luxembourgish. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278.
  • Gussenhoven, Carlos (1992). Dutch. Journal of the International Phonetic Association 22 (2): 45–47. doi:10.1017/S002510030000459X.
  • Gussmann, Edmund (1974). Nasality in Polish and English. У Fisiak, Jacek. Papers and Studies in Contrastive Linguistics 2. Poznań: Adam Mickiewicz University. с. 105–122.
  • Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191.
  • Jones, Daniel; Ward, Dennis (1969). The Phonetics of Russian. Cambridge University Press.
  • Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants: An Introduction to the Sounds of Languages 1. Wiley-Blackwell.
  • Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999). Croatian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 66–69. ISBN 0-521-65236-7.
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373.
  • Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344.
  • Okada, Hideo (1991). Phonetic Representation:Japanese. Journal of the International Phonetic Association 21 (2): 94–97. doi:10.1017/S002510030000445X.
  • Olson, Kenneth; Mielke, Jeff; Sanicas-Daguman, Josephine; Pebley, Carol Jean; Paterson, Hugh J., III (2010). The phonetic status of the (inter)dental approximant. Journal of the International Phonetic Association 40 (2): 199–215. doi:10.1017/S0025100309990296.
  • Ostaszewska, Danuta; Tambor, Jolanta (2000). Fonetyka i fonologia współczesnego języka polskiego. Warsaw: Wydawnictwo Naukowe PWN. ISBN 83-01-12992-1.
  • Pop, Sever (1938). Micul Atlas Linguistic Român. Muzeul Limbii Române Cluj.
  • Reed, A.W. (2001). У Kāretu, Timoti. The Reed Concise Māori Dictionary.
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628.
  • Wells, J.C. (1989). Computer-Coded Phonemic Notation of Individual Languages of the European Community. Journal of the International Phonetic Association 19 (1): 31–54. doi:10.1017/S0025100300005892.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.