Накшатра

Накшатра ( नक्षत्र {{IAST|nákṣatra}}) - сузір'я в індійській астрономії, так звані «місячні стоянки» або «місячні будинки» (lunar mansion), через які проходить Місяць. Термін знайшов широке застосування в індуїстському ритуалі, для якого є важливим визначення руху Місяця. Кожна накшатра названа по імені головної зірки, що знаходиться в ній і має свого патрона (бога або мудреця). В індійській астрології накшатрі приписується різний вплив на долю людей. Зоряний місяць має 27,3 днів , що й знайшло своє вираження в системі Накшатра, яких налічується 27 або 28. В священних писаннях індуїзму Накшатри ототожнюються з дочками Дакші .

Загальне уявлення

Накшатра мандала, положення місячних домів за "Сурья-сідхантою"

Як і в зодіакальній системі, кожна накшатра є частиною екліптики лише з тією відмінністю, що накшатра займає 13 ° 20 ', а знак зодіаку 30 °. Сидеричний період Місяця становить 27,3 дні, так що кожну накшатра Місяць проходить трохи більше доби.

Початковою точкою Накшатра і зодіакальних знаків вважається зірка Реваті (дзета Риб). З неї починається знак Овна. Екліптика поділена на накштари на схід, починаючи від цієї точки. Список Накшатра ми можемо виявити в: Тайттірія - самхіті і Шатапатха - брахмані. Першим астрологічним текстом, які перераховують їх, є Джьотіша - веданга давньоіндійського астролога Лагадхи .

В Стародавній Індії вважали, що Накшатри були створені Дакшою і є дружинами Чандри, бога Місяця.

У кожної Накшатра є свій планетний управитель. Їх послідовність така: Кету (Південний місячний вузол), Шукра (Венера), Раві або Сур’я (Сонце), Чандра (Місяць), Мангала (Марс), Раху (Північний місячний вузол), Гуру або Бріхаспаті (Юпітер), Шані (Сатурн) і Будха ( Меркурій) . Список повторюється три рази, таким чином охоплюючи всі 27 Накшатр. Управитель кожної Накшатра визначає планетарний період , відомий як даша, який вважається важливим для передбачення долі окремої людини.

Кожна накшатра також має своє, правляче нею божество, і характеризується статтю, ганом, гуною, варною, душею, спрямованістю, сексуальним тотемом [1].

У Тибеті також є система двадцяти восьми констеляцій (Вайлі rgyu skar), але якщо індійська система ділить зодіак на двадцять сім рівних частин, а двадцять восьма Абхіджіт знаходиться поза зодіаку і займає місце між останньою чвертю Уттара - Ашадха і 1/15 частиною Шраван, то тибетська розділяє одну з двадцяти семи рівних частин на дві. Система двадцяти восьми місячних констеляцій зустрічається і в китайській астрономії. Тут наголос робиться на Полярну зірку як на центр небес, подібний китайському імператору на землі. Стоянки, які уподібнюються міністрам, обертаються навколо неї по зоряному екватору і тому зрушені по відношенню до індійських накшатра на 180 ° і складаються з груп зірок, трохи відмінних від тих, що становлять загальноіндійські стоянки [2].

Система місячних будинків також була відома в арабській астрології, потім від арабів вона потрапила до Іспанії і поширилася в Європі. Опис їх знаходимо в трактаті з астромагії «Мета мудреця» - «Пікатрікс» (Picatrix) / Тут накшатра називають Мансіон - палац. Однак по всій видимості було втрачено розуміння, що накшатра повинна відповідати дню сидеричного місяця (27,3 дні) і зодіак був поділений на 28 рівних частин по 12,86 градуса .

Список Накшатр

Китайські відповідники у порядку - традиційне письмо, спрощене, піньїнь (романська транскрипція), Паладія (російська транскрипція)

No.Ім'я[3]Пов'язані зоріОписЗображення
1 Ашвіні
санскр. अश्विनी, Aśvinī IAST ‘дружина Ашвінів
тиб. Тхакар, Вайлі tha skar
Китайська мова|婁宿|娄宿|Lóu xiù|Лоу сю ‘прив'язь’
β и γ Овна
  • Управитель: Кету
  • Символ: голова коня
  • Божество: Ашвіни, близнюки, лікарі богів
  • 0° — 13°20' Меша
Овен
2 Бхарані
санскр. भरणी, Bharanī IAST ‘носій’
тиб. Драньє, Вайлі bra nye
Китай胃宿|Wèi xiù|Вей сю ‘шлунок’
35 Овна| Arietis, 39 Овна| Arietis, 41 Овна|Arietis
  • Управитель: Шукра (Венера)
  • Символ: йоні
  • Божество Яма, божество смерті, Дхарма
  • 13° 20' — 26°40' Меша
3 Кріттіка
санскр. कृत्तिका, Kṛttikā IAST Плеяди; 6 матерів Картикеї, сина Шиви.
тиб. Миньдруг, Вайлі smin drug
Китай|昴宿|Mǎo xiù|Мао сю ‘ Плеяди (волохата голова)’
Плеяди
  • Управитель: Сур'я (Сонце)
  • Символ: ніж або спис
  • Божество: Агні, божество вогню
  • 26°40' Меша — 10° Врішабха|Тілець
4 Рохіні
санскр. रोहिणी, Rohinī IAST ‘червона’, назва Альдебарана. Також brāhmī.
тиб. Нарма, Вайлі snar ma
Китай|畢宿|毕宿|Bì xiù|Би сю ‘сачок’
Альдебаран
  • Управитель: Чандра
  • Символ: віз, колісниця, храм, баньян, ладан, сандал
  • Божество: Брахма або Праджапаті
  • 10° — 23°20' Врішабха, Тільця
5 Мрігаширша}}
санскр. मृगशीर्षम्, Mr̥gáśirṣa IAST ‘оленяча голова’. Також āgrahāyaṇī
тиб. Го, Вайлі mgo ‘голова’
Китай|觜宿|Zī xiù|Цзи сю ‘черепаха’
λ, Фі Ориона|φ|Phi Orionis
  • Управитель: Мангала (Марс)
  • Символ: оленья голова
  • Божество: Сома, Чандра, божество Місяця
  • 23° 20' Врішабха — 6° 40' Мітхуна|Близнята
6 Ардра
санскр. आद्रा, Ārdrā IAST ‘вологе’
тиб. Лаг, Вайлі lag ‘рука’
Китай|參宿|参宿|Shēn xiù|Шень сю ‘три’
Бетельгейзе
  • Управитель: Раху
  • Символ: сльоза, алмаз, людська голова
  • Божество: Рудра, божество бурі
  • 6° 40' — 20° Мітхуна
7 Пунарвасу (подвійна)
санскр. पुनर्वसु, Punarvasu IAST ‘два відновника багатства’, або yamakau «дві колісниці»
тиб. Набсо, Вайлі nabs so
Китай|井宿|Jǐng xiù|Цзин сю ‘колодязь’
Кастор і Поллукс
  • Управитель: Бріхаспаті (Юпітер)
  • Символ: лук і колчан
  • Божество: Адіті, мати божеств
  • 20° Мітхуна — 3°20' Карка
8 Пушья
санскр. पुष्य, Puṣya IAST ‘годувальник’, або sidhya, tiṣya
тиб. Гьяль, Вайлі rgyal ‘цар’
Китай|鬼宿|Guǐ xiù|Гуй сю ‘бес’
γ, δ and θ
  • Управитель: Шані (Сатурн)
  • Символ: коров'яче вим'я, лотос, стріла та коло
  • Божество: Бріхаспаті, божественний жрець
  • 3°20' — 16°40' Карката
Рак
9 Ашлеша
санскр. आश्लेषा, Āśleṣā IAST ‘обійми’
тиб. Каг, Вайлі skag ‘зло, перепона’
Китай|柳宿|Liǔ xiù|Лю сю ‘верба’
Дельта Гідри|δ|Delta Hydrae, епсилон Гідри|ε|Epsilon Hydrae, η, ρ, Сігма Гідри|σ|Sigma Hydrae
  • Управитель: Будха (Меркурій)
  • Символ: змія
  • Божества: Змії, наги
  • 16°40' — 30° Карката
10 Магха
санскр. मघा, Maghā IAST ‘достатнє’
тиб. Чху, Вайлі mchu ‘уста’
|星宿|Xīng xiù|Син сю ‘зірка’
Регул
  • Управитель: Кету
  • Символ: царський трон
  • Божества: пітари, ‘батьки’, сімейні предки
  • 0° — 13°20' Лев
Сімха
11 Пурва-Фалгуні
санскр. पूर्व फाल्गुनी, Pūrva Phalgunī IAST ‘перше із червоних’
тиб. Дре, Вайлі gre
Китай|張宿|张宿|Zhāng xiù|Чжан сю ‘розкрита сіть’
δ и θ
  • Управитель: Шукра (Венера)
  • Символ: передні ніжки ліжка, гамак, фікус
  • Божество: Бхага, бог багатства і сімейного щастя
  • 13°20' — 26°40' Сімха
12 Утара-Фалгуні
санскр. उत्तर फाल्गुनी, Uttara Phalgunī IAST ‘друге зі червонуватих’
тиб. Во, Вайлі dbo ‘підйом, росток, набухання, розлив’
Китай|翼宿|Yì xiù|І сю ‘крила’
Денебола
  • Управитель: Сур′я (Сонце)
  • Символ: 4 ніжки ліжка, гамак
  • Божество: Арьяман, бог-покровитель
  • 26°40' Сімха — 10° Канья
13 Хаста
санскр. हस्त, Hasta IAST ‘рука’
тиб. Межы, Вайлі me bzhi
Китай|軫宿|轸宿|Zhěn xiù|Чжень сю ‘віз’
α, Бета Ворона, Гамма Ворона|γ|Gamma Corvi, Дельта Ворона|δ|Delta Corvi , епсилон Ворона|ε|Epsilon Corvi
  • Управитель: Чандра (Місяць)
  • Символ: рука, кулак
  • Божество: Савітар або Сур'я, бог Сонця
  • 10° — 23°20' Канья
Діва
14 Чітра
санскр. चित्रा, Chitrā IAST ‘ясний’, назва Спики
тиб. Нагпа, Вайлі nag pa ‘чорний; злочин’
Китай|角宿|Jiăo xiù|Цзяо сю ‘ріг’
Спіка
  • Управитель: Мангала (Марс)
  • Символ: перлина, блискуча коштовність
  • Божество: Тваштар або Вішвакарман, божественний зодчий
  • 23°20' Канья — 6°40' Терези
Тула
15 Сваті
санскр. स्वाती, Svātī IAST назва Арктура
тиб. Сарі, Вайлі sari
Китай| |亢宿|Kàng xiù|Кан сю ‘шия’
Арктур
  • Управитель: Раху
  • Символ: стебло рослини, корал
  • Божество: Ваю, божество вітру
  • 6°40' — 20° Тула
16 Вішакха
санскр. विशाखा, Viśākhā IAST ‘вилкоподібне, гіллясте’; також rādhā ‘дар’
тиб. Сага, Вайлі sa ga
Китай|氐宿|Dĭ xiù|Ді сю ‘корінь’
α, β, γ
  • Управитель: Бріхаспаті (Юпітер)
  • Символ: тріумфальна арка, гончарний круг
  • Божество: Індра, цар богів; Агні, божество вогню
  • 20° Тула — 3°20' Врішчіка
17 Анурадха
санскр. अनुराधा, Anurādhā IAST ‘наступна rādhā
тиб. Хламцхам, Вайлі lha mtshams
Китай|房宿|Fáng xiù|Фан сю ‘кімната’
Бета Скорпіона, Дельта Скорпіона и Пі Скорпіона Скорпіона
  • Управитель: Шані (Сатурн)
  • Символ: тріумфальна арка, лотос
  • Божество: Мітра, бог дружби та співпраці
  • 3°20' — 16°40' Врішчіка
Скорпіон
18 Джйештха
санскр. ज्येष्ठा, Jyeṣtha IAST ‘найстаріше, найчудовіше’
тиб. Нрьонь, Вайлі snron
Китай|心宿|Xīn xiù|Синь сю ‘серце’
α, σ, τ
  • Управитель: Будха (Меркурій)
  • Символ: круглий амулет, парасолька, сережка
  • Божество: Індра, цар богів
  • 16°40' — 30° Врішчіка
19 Мула
санскр. मूल, Mūla IAST ‘корінь’
тиб. Нруб, Вайлі snrubs
Китай |尾宿|Wěi xiù|Вей сю ‘хвіст’
епсилон Скорпіона|ε|Epsilon Scorpii, Дзета Скорпіона|ζ|Zeta Scorpii, ета Скорпіона|η| Eta Scorpii , θ, ι, Каппа Скорпіона, λ, Мю¹ Скорпіона , |Ню Скорпіона|ν|Nu Scorpii Скорпіона
  • Управитель: Кету
  • Символ: зв'язка саджанців, слонове стрекало
  • Божество: Ніррріті|Nirṛti, богиня знищення і розпаду
  • 0° — 13°20' Дханур
Стрілець
20 Пурвашадха
санскр. पूर्वाषाढा, Pūrva Aṣādhā IAST ‘перша aṣāḍhā’, де aṣāḍhā ‘непереможна’ — назва сузір'я
тиб. Чхутьод, Вайлі chu stod ‘верхня вода’
Китай|箕宿|Jī xiù|Цзи сю ‘віяльна плетушка‘
Дельта Стрільця|δ|Delta Sagittarii и ε Стрільця
  • Управитель: Шукра (Венера)
  • Символ: слоновий бивень, опахало, віяльна плетушка
  • Божество: Ап, бог води
  • 13°20' — 26°40' Дханур
21 Уттарашадха
санскр. उत्तराषाढा, Uttara Aṣādhā IAST ‘друга aṣāḍhā
тиб. Чхумед, Вайлі chu smad ‘нижня вода’
Китай|斗宿|Dǒu xiù|Доу сю ‘ківш’
Дзета Стрільця|ζ|Zeta Sagittarii і Сігма Стрільця|σ|Sigma Sagittarii Стрільця
  • Управитель: Сур'я (Сонце)
  • Символ: слонячий бивень, маленьке ложе
  • Божество: Вішвадеви, всі боги
  • 26°40' Дханус — 10° Макара
Козерог
21-22 Абхіджит
санскр. अभिजित, Abhijit IAST ‘переможне’
тиб. Дрожинь, Вайлі gro bzhin
Китай|牛宿|Niú xiù|Ню сю ‘бик’
α, ε и ζ Ліри
  • Управитель: Брахма
  • Зодіак: 06° 40' — 10° 53' 40 Козерога[4]
22 Шравана
санскр. श्रवण, Śravana IAST ‘слухання’
тиб. Чжьижинь, Вайлі byi bzhin
Китай|Girl|女宿|Nǚ xiù|Нюй сю ‘дівиця’
α, β и γ Орла
  • Управитель: Чандра (Місяць)
  • Символ: вухо або три сліди
  • Божество: Вішну, хранитель світотворіння
  • 10° — 23°20' Макара
23 Дханіштха
санскр. श्रविष्ठा, Śraviṣṭhā IAST ‘найвідоміший’, також धनिष्ठा Dhaniṣṭhā ‘найшвидше’
тиб. Мьоньдре, Вайлі mon gre
Китай|虛宿|Xū xiù|Сюй сю ‘пустота’
від α до Дельта Дельфіна|δ|Delta Delphini Дельфіна
  • Управитель: Мангала (Марс)
  • Символ: барабан або флейта
  • Божество: 8 Васу, богів земного достатку
  • 23°20' Макара — 6°40' Кумбха
Водолій
24 Шатабхиша
санскр. शतभिषा, Śatabhiṣa IAST ‘сто лікарів’
тиб. Мёньдру, Вайлі mon gru
Китай|危宿|Wēi xiù|Вей сю ‘гребінь даху’
Гамма Водолія|γ|Gamma Aquarii Водолія
  • Управитель: Раху
  • Символ: порожнє коло, 1000 кольорів або зірок
  • Божество: Варуна, бог космічної води, неба і землі
  • 6°40' — 20° Кумбха
25 Пурвабхадрапада
санскр. पूर्वभाद्रपदा, Pūrva Bhādrapadā IAST ‘перша із благословенних ніг’
тиб. Тхрумтёд, Вайлі khrums stod
Китай|室宿|Shì xiù|Ші сю ‘житло’
α и β Пегаса
  • Управитель: Бріхаспаті (Юпітер)
  • Символ: мечі або передні ніжки погребального ложа, людина з двома обличчями
  • Божество: Аджикапада, древній вогняний дракон
  • 20° Кумбха — 3°20' Міна
Риби
26 Уттарабхадрапада
санскр. उत्तरभाद्रपदा, Uttara Bhādrapadā IAST ‘друга з благословенних ніг’
тиб. Тхруммед, Вайлі khrums smad
Китай|壁宿|Bì xiù|Бі сю ‘стіна’
γ Пегаса и α Андромеди
  • Управитель: Шані (Сатурн)
  • Символ: близнюки, задні ніжки погребального ложа, змія у воді
  • Божество: Ахір Будхьяна, змія або дракон глибини
  • 3°20' — 16°40' Міна
27 Реваті
санскр. रेवती, Revatī IAST ‘процвітаюче’
тиб. Намдру, Вайлі nam gru
Китай|奎宿|Kuí xiù|Куй сю ‘ляжки’
Дзета Рbб|ζ|Риб
  • Управитель: Будха (Меркурій)
  • Символ: риба або пара риб, барабан
  • Божество: Пушан, кормилець, бог-захисник
  • 16°40' — 30° Міна

Імена

Кожна з Накшатра займає 13 ° 20 'екліптики. Далі нашкатри діляться на чверті або пада по 3 ° 20 ', і в наступній тaблиці дано склади, які підходять для початку імені дитини (намакарана), яка народилася в ту чи іншу паду. Всього пад 108 - сакральне число для індуїзму і буддизму.

#НакшатраПада 1Пада 2Пада 3Пада 4
1Ашвініचु Чуचे Чеचो Чоला Ла
2Бхараніली Ліलू Луले Леपो Ло
3Кріттікаअ Аई Іउ Уए Е
4Рохініओ Оवा Ва/Баवी Ві/Біवु Ву/Бу
5Мрігаширшаवे Ве/Беवो Во/Боका Каकी Ке
6Ардраकु Куघ Гхаङ Нгаछ Чха
7Пунарвасуके Кеको Коहा Хаही Хи
8Пушьяहु Хуहे Хеहो Хоड Да
9Ашлешаडी Диडू Дуडे Деडो До
10Магхаमा Маमी Миमू Муमे Ме
11Пурвапхалгуніनो Моटा Таटी Тиटू Ту
12Уттарапхалгуніटे Теटो Тоपा Паपी Пі
13Хастаपू Пуष Шаण Наठ Тха
14Чітраपे Пеपो Поरा Раरी Рі
15Сватіरू Руरे Реरो Роता Та
16Вішакхаती Тіतू Туते Теतो То
17Анурадхаना Наनी Ніनू Нуने Не
18Джйештхаनो Ноया Яयी Йіयू Ю
19Мулаये Еयो Йоभा Бхаभी Бхі
20Пурвашадхаभू Бхуधा Дхаफा Бха/Пхаढा Дха
21Уттарашадхаभे Бхеभो Бхоजा Джаजी Джи
22Шраванаखी Джу/Кхіखू Дже/Кхуखे Джо/Кхеखो Гха/Кхо
23Дханіштхаगा Гаगी Гіगु Гуगे Ге
24Шатабхішаगो Гоसा Саसी Сіसू Су
25Пурвабхадрападаसे Сеसो Соदा Даदी Ді
26Уттарабхадрападаदू Дуथ Тхаझ Джхаञ Да/Тра
27Реватіदे Деदो Доच Чаची Чі

Примітки

  1. І. В. Кирюшин / Астрологія: керівництво по складанню прогнозів. Мінськ, 2010 |с.265-271
  2. Олександр Берзін. Тибетські науки про зірки. Основні принципи
  3. Тибетські назви по А. Орлов, Н. Орлова, М. Смолькова, Ф. Смольков, Я. Ходатаев. {{{Заголовок}}}. — ISBN 5-93980-001-7.
  4. від останньої чверті Уттарашадхі до першого 1/15 частини Шраван. Її довжина, т. о., Становить 4 ° 13 '40. Загальна протяжність 27 звичайних добових рухів місяця становить 355.76167 градусів, а разом з цією накшатра - 359.98945 градусів ..

Посилання

Див. також




Сузір'я Зодіаку

Овен | Телець | Близнята | Рак | Лев | Діва | Терези | Скорпіон | Стрілець | Козоріг | Водолій | Риби
Хоча Сонце проходить і через 13-е сузір’я Змієносця, його традиційно не включають до зодіакальних сузір’їв.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.