Населення Австрії

Населення Австрії. Чисельність населення країни 2015 року становила 8,665 млн осіб (95-те місце у світі)[1]. Чисельність австрійців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 9,41 ‰ (204-те місце у світі), смертність — 9,42 ‰ (58-ме місце у світі), природний приріст — 0,55 % (153-тє місце у світі) .

Населення Австрії
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 8,665 млн осіб
Густота 103,7 особи/км²
Коефіцієнт міграції 5,56 ‰
Природний рух
Природний приріст ▲0,55 %
Народжуваність 9,41 ‰
Фертильність 1,46 дітей на 1 жінку
Смертність 9,42 ‰
Смертність немовлят 3,45 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 14,05 %
 • 15–64 років 67,03 %
 • старіші за 65 років 18,92 %
Середня тривалість життя 81,39 року
 • чоловіків 78,76 року
 • жінок 84,15 року
Статева структура
загалом 0,96 чол./жін.
при народженні 1,05 чол./жін.
до 15 років 1,05 чол./жін.
15–64 років 0,97 чол./жін.
після 65 років 0,76 чол./жін.
Етнічні групи
Нація австрійці
Найбільший етнос австрійці
Нацменшини хорвати, словенці, серби, бошняки, турки
Мови
Офіційна німецька
Також у побуті турецька, сербська, хорватська

Природний рух

Між 1961 і 2008 роками чисельність населення Австрії виросла більш ніж на 1,2 млн осіб (17 %)[2].

Відтворення

Народжуваність у Австрії, станом на 2015 рік, дорівнює 9,41 ‰ (204-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,46 дитини на одну жінку (203-тє місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 69,6 % (станом на 2009 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 28,5 року (оцінка на 2011 рік)[1].

Смертність у Австрії 2015 року становила 9,42 ‰ (58-ме місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,55 % (153-тє місце у світі)[1].

Вікова структура
Віково-статева піраміда населення Австрії, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Австрії становить 43,8 року (11-те місце у світі): для чоловіків — 42,7, для жінок — 44,9 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 81,39 року (22-ге місце у світі), для чоловіків — 78,76 року, для жінок — 84,15 року[1].

Вікова структура населення Австрії, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

  • діти віком до 14 років — 14,05 % (622 856 чоловіків, 594 349 жінок);
  • молодь віком 15-24 роки — 11,55 % (510 614 чоловіків, 490 390 жінок);
  • дорослі віком 25-54 роки — 42,98 % (1 861 777 чоловіків, 1 862 705 жінок);
  • особи передпохилого віку (55-64 роки) — 12,51 % (535 691 чоловік, 548 021 жінки);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 18,92 % (706 288 чоловіків, 932 858 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 4,5; коефіцієнт розлучуваності — 2,1; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 47 (дані за 2010 рік)[3]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 32,2 року, жінки — 29,8 року, загалом — 31 рік (дані за 2012 рік)[4].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 103,7 особи/км² (107-ме місце у світі)[1]. Північна й східна низовинна частини країни більш густо населені, ніж гірські альпійські райони на півдні й заході. Густота населення по федеральним землям, станом на 2006 рік: Штирія — 73 особи/км², Нижня Австрія — 83,7 особи/км², Верхня Австрія — 117,7 особи/км², Тіроль — 55,7 особи/км², Бургенланд — 71,5 особи/км², Зальцбург — 74 особи/км², Відень — 4 069,1 особи/км², Каринтія — 58,8 особи/км², Форарльберг — 141,3 особи/км².

Урбанізація

Австрія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 66 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,4 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Відень (столиця) — 1,753 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].

Міграції

Річний рівень імміграції 2015 року становив 5,56 ‰ (24-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 17,5 тис. біженців з Афганістану, 15,5 тис. з Росії і 14,9 тис. з Сирії.

У країні перебуває 828 осіб без громадянства[1].

Австрія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[5].

Расово-етнічний склад
Етнічний склад (2001 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
австрійці
  
 91.1%
слов'яни
  
 4%
турки
  
 1.6%
німці
  
 0.9%
інші
  
 2.4%

Головні етноси країни: австрійці — 91,1 %, слов'яни (хорвати, словенці, серби, бошняки) — 4 %, турки — 1,6 %, німці — 0,9 %, інші — 2,4 % населення (перепис 2001 року)[1].

Українська діаспора

Мови
Мови Австрії (2012 рік)[1]
Мова: Відсоток:
німецька
  
 88.6%
турецька
  
 2.3%
сербська
  
 2.2%
хорватська
  
 1.6%
інші
  
 5.3%

Офіційна мова[6]: німецька — розмовляє 88,6 % населення країни. Інші поширені мови: турецька — 2,3 %, сербська — 2,2 %, хорватська (офіційна в Бургенланді) — 1,6 %, інші мови (словенська (офіційна в Південній Каринтії), угорська (офіційна в Бургенланді)) — 5,3 % (оцінка 2001 року). Австрія, як член Ради Європи, 5 листопада 1992 року підписала і ратифікувала 28 червня 2001 року Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 жовтня 2001 року). Регіональними мовами визнані: хорватська (у Бургенланді), словенська (у Каринтії і Штирії), угорська (у Бургенланді й Відні), чеська і словацька (у Відні), циганська (у Бургенланді)[7].

Релігії
Релігії в Австрії (2001 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
 73.8%
протестанти
  
 4.9%
мусульмани
  
 4.2%
православні
  
 2.2%
інші
  
 0.8%
атеїсти
  
 12%
агностики
  
 2%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: католицтво — 73,8 % (римо-католицтво — 73,6 %, інші гілки католицтва — 0,2 %), протестантизм — 4,9 %, іслам — 4,2 %, православ'я — 2,2 %, інші — 0,8 %, не сповідують жодної — 12 %, не визначились — 2 % (станом на 2001 рік)[1].

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок.

Державні витрати на освіту становлять 5,6 % ВВП країни, станом на 2013 рік (44-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 16 років, для хлопців — до 16 років, для дівчат — до 16 років (станом на 2014 рік).

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 4,83 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах 2011 року — 7,6 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 11,2 % ВВП країни (11-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 3,45 ‰ (206-те місце у світі); хлопчиків — 3,82 ‰, дівчаток — 3,06 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 4 випадків на 100 тис. народжень (178-ме місце у світі)[1].

Австрія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15-49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 20,1 % (93-тє місце у світі)[1].

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 100 %, в сільській місцевості — 100 %, загалом по країні — 100 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2008 рік, дорівнює 3,66 км³ на рік, або 452,4 тонни на одного мешканця на рік: з яких 18 % припадає на побутові, 79 % — на промислові, 3 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положення

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 49,2 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 21,2 %; частка осіб похилого віку — 28 %, або 3,6 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2014 року перебувало 4 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств в країні виглядає таким чином: нижній дециль — 2,8 %, верхній дециль — 23,5 % (станом на 2012 рік)[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 7,273 млн унікальних інтернет-користувачів (53-тє місце у світі), що становило 83,9 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 3,448 млн осіб (100-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 0,7 %; промисловість і будівництво — 25,3 %; сфера послуг — 74 % (станом на 2015 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 5,8 % працездатного населення, 2014 року — 5,6 % (63-тє місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 10,3 %, серед юнаків — 10,6 %, серед дівчат — 9,9 % (108-ме місце у світі)[1].

Кримінал

Наркотики
Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Країна слугує транспортним коридором для південно-східноазійського героїну і південноамериканського кокаїну до Західної Європи. У державі відбувається зростання споживання синтетичних наркотиків європейського виробництва[1].

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Австрії докладає усіх можливих зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава знаходиться у списку першого рівня[8][9].

  • Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  • Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1 особа чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,76 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,96 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

Див. також

Примітки
  1. Austria : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Total population (annual average). : [англ.] // Statistik Austria. — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — демографічні показники країни.
  3. Marriage and divorce statistics : [англ.] // Eurostat, European Commission. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — статистика шлюбів і розлучень в Європі.
  4. Mean age at first marriage by sex : [англ.] // United Nations Economic Commission for Europe. — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — вік першого шлюбу за країною, за статтю.
  5. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  6. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  7. European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
  8. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  9. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література

Українською
  • Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
  • Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
  • Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
  • Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
  • Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
  • Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
  • Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
  • Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
  • Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.