Населення Сирії

Населення Сирії. Чисельність населення країни 2014 року становила 17,064 млн осіб (65-те місце у світі)[1]. Близько 21 тис. єврейських поселенців мешкає на окупованих 1967 року Ізраїлем Голанських висотах. Чисельність сирійців стабільно зменшується, народжуваність 2015 року становила 22,17 ‰ (74-те місце у світі), смертність — 4 ‰ (208-ме місце у світі), природна депопуляція — 0,16 % (213-те місце у світі) .

Населення Сирії
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 17,064 млн осіб
Густота 100,8 особи/км²
Коефіцієнт міграції 19,79 ‰
Природний рух
Природний приріст ▼-0,16 %
Народжуваність 22,17 ‰
Фертильність 2,6 дітей на 1 жінку
Смертність 4 ‰
Смертність немовлят 15,61 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 32,49 %
 • 15–64 років 63,49 %
 • старіші за 65 років 4,02 %
Середня тривалість життя 74,69 року
 • чоловіків 72,31 року
 • жінок 77,21 року
Статева структура
загалом 1,01 чол./жін.
при народженні 1,06 чол./жін.
до 15 років 1,05 чол./жін.
15–64 років 1 чол./жін.
після 65 років 0,82 чол./жін.
Етнічні групи
Нація сирійці
Найбільший етнос араби
Мови
Офіційна арабська
Також у побуті курдська, вірменська, арамейська

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Сирії, станом на 2015 рік, дорівнює 22,17 ‰ (74-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,6 дитини на одну жінку (74-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 53,9 % (станом на 2010 рік)[1].

Смертність у Сирії 2015 року становила 4 ‰ (208-ме місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив -0,16 % (депопуляція) (213-те місце у світі)[1].

Вікова структура
Віково-статева піраміда населення Сирії, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Сирії становить 24,1 року (161-ше місце у світі): для чоловіків — 23,7, для жінок — 24,6 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 74,69 року (114-те місце у світі), для чоловіків — 72,31 року, для жінок — 77,21 року[1].

Вікова структура населення Сирії, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 32,49 % (2 841 760 чоловіків, 2 701 998 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 19,85 % (1 713 286 чоловіків, 1 673 560 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 38,57 % (3 283 267 чоловіків, 3 298 387 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 5,07 % (427 655 чоловіків, 438 105 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 4,02 % (309 947 чоловіків, 376 889 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 10,6; коефіцієнт розлучуваності — 1,0; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 9 (дані за 2006 рік)[2][3].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 100,8 особи/км² (96-те місце у світі)[1].

Урбанізація

Сирія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 57,7 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,37 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Халеб — 3,562 млн осіб, Дамаск (столиця) — 2,566 млн осіб, Хомс — 1,641 млн осіб, Хама — 1,237 млн осіб, Латтакія — 781,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].

Міграції

Річний рівень еміграції 2015 року становив 19,79 ‰ (220-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

Станом на 2014 рік, в країні постійно перебуває 526,74 тис. палестинських біженців, та невизначена кількість з Іраку. Через тривалу громадянську війну від 2011 року, більше 4,8 млн громадян держави шукають притулку в Єгипті, Іраці, Йорданії, Лівані, Туреччині[1]. У той самий час у країні, станом на 2015 рік, в самій країні налічується 6,56 млн внутрішньо переміщених осіб[1].

У країні мешкає 160 тис. осіб без громадянства, переважно курдів і палестинців, що позбавлені права голосувати, володіти землею, обіймати державні посади[1].

Расово-етнічний склад
Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
араби
  
 90.3%
інші
  
 9.7%

Головні етноси країни: араби — 90,3 %, курди, вірмени та інші — 9,7 % населення[1].

Українська діаспора

Мови
Мови Сирії (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
арабська
  
 %
курдська
  
 %
вірменська
  
 %
арамейська
  
 %
черкеська
  
 %
французька
  
 %
англійська
  
 %

Офіційна мова[4]: арабська. Інші поширені мови: курдська, вірменська, арамейська, черкеська, французька, англійська.

Релігії
Релігії в Сирії (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
мусульмани
  
 87%
інші
  
 10%
друзи
  
 3%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам — 87 % (державна релігія; сунізм — 74 %, алавіти, ісмаїліти й шиїти — 13 %), християнство (православ'я, несторіанство) — 10 %, друзи — 3 %, юдаїзм (донедавна невеликі групи мешкали в Дамаску й Халебі)[1].

  • Етнорелігійна мапа Сирії, 1935 рік (фр.)
  • Етнорелігійна мапа Сирії, 1976 рік (англ.)

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 86,4 % дорослого населення (віком від 15 років): 91,7 % — серед чоловіків, 81 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 5,1 % ВВП країни, станом на 2009 рік (70-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 9 років, для хлопців — до 9 років, для дівчат — до 9 років (станом на 2013 рік).

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 1,46 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1,5 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 3,3 % ВВП країни (176-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 15,61 ‰ (103-тє місце у світі); хлопчиків — 17,95 ‰, дівчаток — 13,13 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 68 випадків на 100 тис. народжень (87-ме місце у світі)[1].

Сирія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

2014 року було зареєстровано 9 тис. хворих на СНІД (121-ше місце в світі), це 0,01 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (132-ге місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (110-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 21,6 % (41-ше місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 10,1 % (оцінка на 2009 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 92,3 % населення в містах і 87,2 % в сільській місцевості; загалом 90,1 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 96,2 %, в сільській місцевості — 95,1 %, загалом по країні — 95,7 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 16,76 км³ на рік, або 867,4 тонни на одного мешканця на рік: з яких 9 % припадає на побутові, 4 % — на промислові, 88 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положення

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 70 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 63,1 %; частка осіб похилого віку — 6,9 %, або 14,5 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2014 року перебувало 82,5 % населення країни[1]. Дані про розподіл доходів домогосподарств в країні відсутні[1].

Станом на 2013 рік, в країні 1,6 млн осіб не має доступу до електромереж; 96 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 100 %, у сільській місцевості — 81 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 5,116 млн унікальних інтернет-користувачів (71-ше місце у світі), що становило 30 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 3,798 млн осіб (95-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 17 %; промисловість і будівництво — 16 %; сфера послуг — 67 % (станом на 2008 рік)[1]. 192,91 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (4 % загальної кількості) 2006 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 57,7 % працездатного населення, 2013 року — 49,7 % (203-тє місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 35,8 %, серед юнаків — 26,6 %, серед дівчат — 71,1 % (58-ме місце у світі)[1].

Кримінал

Наркотики
Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Транзитна країна для наркотрафіку опіатів, гашишу, кокаїну, що прямує до регіону й далі на захід; через слабкий державний контроль, країна уразлива до відмивання грошей[1].

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Сирії не докладає зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство не відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), країна знаходиться у списку третього рівня[5][6].

  • Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  • Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,82 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження
Населення Сирії
Рік Населення Зміна
1937 2 368 000 —
1950 3 252 000 +37.3%
1960 4 565 000 +40.4%
1970 6 305 000 +38.1%
1980 8 704 000 +38.0%
1990 12 116 000 +39.2%
1995 14 186 000 +17.1%
Джерело: Demographic Developments and Population Policies in Baʻthist Syria[7].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Див. також

Примітки
  1. Syria : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 14 February. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 14 February. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  4. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  6. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  7. (англ.) Demographic Developments and Population Policies in Baʻthist Syria, Onn. Winkler, page 184, 1998.

Література

Українською
  • Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
  • Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
  • Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
  • Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
  • Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
  • Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
  • Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
  • Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Ігнатьєв П. М. Країнознавство: Країни Азії. — Ч. : Книги-ХХІ, 2004. — 383 с. — ISBN 966-8029-53-4.
  • Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
  • Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
  • Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
  • Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.