Ньюарк-он-Трент

Ньюарк-он-Трент (англ. Newark-on-Trent) — місто у графстві Ноттінгемшир, регіон Східний Мідленд, Англія, Сполучене Королівство. Станом на 2001 рік населення міста — 25 376 осіб, разом із містом Балдертон та невеликими поселеннями утворює зону суцільної забудови із сукупним населенням — 53 746 осіб, в агломерації до 75 000 людей. Місто виникло на перетині старовинної римської дороги з річкою Трент. Перша писемна згадка від 664 року. За середньовіччя місто було важливим торговим центром Англії.

Ньюарк-он-Трент
англ. Newark-on-Trent
герб
Торгова площа, костел Св. Марії Магдалини. Середмістя. Ньюарк
Торгова площа, костел Св. Марії Магдалини. Середмістя. Ньюарк
Основні дані
53°04′35″ пн. ш. 0°48′36″ зх. д.
Країна  Велика Британія
Регіон  Англія:
Східний Мідленд:
 Ноттінгемшир:
Ньюарк і Шервуд
(англ. Newark and Sherwood)
Перша згадка 664 рік н.е.
Статус міста містечко (англ. town)
Населення 25 376 осіб (пер. 2001)[1]
з Балдертоном — 35 454 осіб (пер. 2001)[2]
26 700 осіб (оц. 2007)[1]
Агломерація 53 746 осіб (пер. 2001)
Міста-побратими


Телефонний код (+44) 01636
Часовий пояс GMT (UTC+0)
Літній BST (UTC+1)
GeoNames 2641731
OSM ↑957351 ·R (Newark)
Поштові індекси NG22, NG23, NG24
Міська влада
Вебсайт newark.gov.uk
Мапа
Ньюарк-он-Трент
Ньюарк-он-Трент (Сполучене Королівство)
Ньюарк-он-Трент
Ньюарк-он-Трент (Англія)
 Ньюарк-он-Трент у Вікісховищі

Географія
Шлюз в Ньюарку на річці Трент

Місто стоїть над судноплавною річкою Трент, та її притокою Девон. Через місто проходить шосе A1 (Лондон↔Единбург), що є частиною загальноєвропейського шляху E15. У Ньюарку перехрещуються дві залізничні гілки: Ноттінгем↔Лінкольн та Пітерборо↔Лідс.

Також через місто пролягав старовинний давньоримський шлях Фоссе-Вей. В Середньовіччі місто зростало як торговий та ремісничий центр навколо замку.

Демографія

Згідно з переписом населення 2001 року населення міста становило 25 376 міщан, за оцінкою на 01.07.2007 — близько 26 700. [1]

Ньюарк має суцільну забудову із містом Балдертоном із населенням 10,298, яке прилягає з півдня. Сукупне населення обидвох міст 35 454 (пер. 2001). [2], останні дані близько 37 000 мешканців (оц. 2007). Разом із навколишніми сільськими поселеннями та невеличкими містечками (Фарндон, Вінзорп, Саузвелл, Оллертон) утворює агломерацію в 75 000 осіб.

Історія

Ймовірно, що корені міста сягають часів римського панування. Ньюарк виник на місці перетину римського шляху Фоссе-Вей (англ. Fosse Way) та річки Трент. [2] Перша писемна згадка про місто датується 664 роком. Зафіксовано факт дарунку міста королем Мерсії Вульфгером у володіння абатству міста Пітерборо.

За часів Едуарда Сповідника місто належало леді Годиві та її чоловіку Леофріку, який у 1055 році пожалував його Лінкольнширському єпископу з монастиря в місті Стоу. Монастир продовжував отримувати доходи від міста навіть після нормандського завоювання, коли потрапив під контроль нормандського єпископа Реміґіуса з Фекампа (фр. Remigius de Fécamp). По його смерті в 1092 році місто знову потрапило під володарювання єпископів з Лінкольнширу, так протривало аж до часів Едвард VI. [2]

Замок в Ньюарку та міст над р. Трент.
Початок XIX сторіччя.

Первісно замок в Ньюарку був саксонською укріпленою садибою, закладеною королем Едвардом Старшим. У 1073 році єпископ Лінкольну Роберт Блоет (англ. Robert Bloet) здійснив земляні роботи та збудував укріплений мотт та бейлі. [3] У 1123-33 роках єпископ Александер Прекрасний (англ. Alexander the Magnificent) перебудував замок.[2][3] Тоді ж за правління короля Генріха I було збудовано міст над Трентом 1123-35 [2] та засновано шпиталь Св. Леонарда. Генріх I також дав право проводити щорічну п'ятиденну ярмарку в замку. Король Стефан видав дозвіл на заснування в місті монетного двору.

Від часів Генріха II (2-а пол. XII ст.) місто стало регіональним центром з торгівлі вовною та текстилем. [2]

18/19 жовтня 1216 Іоанн Безземельний король Англії в рамках Першої баронської війни проводив військову кампанію в Східній Англії, проте занедужав і вмер, ймовірно від дизентерії в замку Ньюарка в ніч на 19-е жовтня. [4]

Велика повінь 1457 року змила міст над Трентом. Тодішній єпископ Лінкольнський, Джон Чадвортз (англ. John Chadworth) профінансував будівництво нового мосту з кам'яними вежами з обидвох берегів.

Генріх VIII відділивши церкву від влади Риму, як верховний владика англіканської церкви конфіскував майно монастирів. Після тривалого протистояння єпископів Лінкольнських та Генріха VIII, у 1547 році місто було передане у власність корони. Ньюарк отримав самоуправління та почав керуватися альдерманом та дванадцятьма його помічниками. У 1549 році Єлизавета I підтвердила та розширила права міста.

Король Карл I, у зв'язку із розквітом міста, як центру торгівлі, позбавив місто самоуправління. За винятком часів короля Якова II, так протривало аж до прийняття Акту реформування муніципалітетів (англ. Municipal Reform Act) 1835 року.

У часи Громадянської війни Ньюарк був оплотом роялістів. Під час війни місто двічі було в облозі парламентаристів, та двічі облогу відбивали. Під час третьої облоги, за наказом короля Карла I у травні 1646 року місто капітулювало. Після здачі в Ньюарку було зруйновано більшість захисних споруд, зокрема й замок, лише незначна його частина вціліла. [3]

Близько 1770-го року було прокладено Великий Північний Шлях (англ. Great North Road, нині називається шосе A1). Згідно із рішенням парламенту в 1773 році було дозволено зведення міської ратуші поруч з Ринковою площею. Будівництво за проектом Джона Карра з Йорку (англ. John Carr of York) було завершено у 1776 році. У 1775 році поруч із замком було перекинуто новий міст над Трентом з кам'яним облицюванням.

Відомі люди
  • Джон Блоу (англ. John Blow) (*1649 — †1708) — композитор барокової музики, органіст. Ймовірно уродженець Ньюарка. [5]
  • Руперт Шелдрейк (англ. Rupert Sheldrake) (*1942) — біохімік, психолог. Уродженець Ньюарка. [8]

Посилання
  1. Nottinghamshire - the County. Nottinghamshire - the County ((англ.)). Nottinghamshire County Council. Процитовано 8 листопада 2011.
  2. Newark-on-Trent. Енциклопедія Британіка ((англ.)). Encyclopædia Britannica Inc. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 8 листопада 2011.
  3. Newark Castle ((англ.)). на сайті Castle.UK. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 9 листопада 2011.
  4. John. Енциклопедія Британіка ((англ.)). Encyclopædia Britannica Inc. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 9 листопада 2011.
  5. John Blow. Енциклопедія Британіка ((англ.)). Encyclopædia Britannica Inc. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 8 листопада 2011.
  6. Maynard Savin (1950). [книга на Google books "Thomas William Robertson: his plays and stagecraft"] ((англ.)) (вид. Том 13 з серії Brown University studies). видано Браунським університетом. с. 20, 28.
  7. William Nicholson ((англ.)). На сайті видавництва "The Bookroom Art Press". Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 8 листопада 2011.
  8. Руперт Шелдрейк. Автобіографія Руперта Шелдрейка ((англ.)). офіційний сайт Р. Шелдрейка. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 8 листопада 2011.
  9. Мері Томсон-Кінг ((англ.)). на сайті Sports-reference.com. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 8 листопада 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.