Обаль Петро Павлович

Життєпис

Петро Павлович Обаль 19 квітня 1900, с. Ободівка, нині Тернопільського району Тернопільської області, Україна.

У 1920—1926 роках навчався у Краківській академії мистецтв.

У 1925—1939 роках викладав малювання в середніх навчальних закладах Помор'я.

Від 1939 жив у місті Кракові (Польща), згодом на Лемківщині, де вчителював у селах Одреховій, Чертіжу і торговій школі в м. Сяноку.

Від 1942 — у місті Стрию.

У 1950 репресований сталінським режимом, реабілітований у 1957.

Помер 26 травня 1987 року в Стрию, де й похований.

Твори

Автор понад 500 робіт живопису, графіки, екслібрису.

  • Живопис:
    • «Автопортрет» (1926),
    • «Золоте Поділля» (1931),
    • «Портрет дружини» (1932),
    • «Хмари» (1932),
    • «Лемківські ниви» (1939),
    • «Дими» (1939)
    • «Жертви війни» (1945),
    • «Карпатські верби» (1958).
    • «Знайомство з Карпатами» (1964),
    • «Квітень» (1966).
    • «Річка Стрий» (1973).
  • Графіка:
    • «На базар» (1926),
    • «Катерина» (1930),
    • «Безробітні» (1933),
    • «Дроворуб» (1939),
    • «Каменяр» (1935), Твори Обаля зберігаються у Львівському музеї українського мистецтва, Тернопільському обласному краєзнавчому музеї, Художньому музеї Івано-франківська, Музеї Петра Обаля в Стрию.

Виставки

Твори художника експонувалися у таких містах: Берлін (Німеччина), Братислава (Словаччина), Відень (Австрія), Женева (Швейцарія), Івано-Франківськ, Київ, Прага (Чехія), Торунь (Польща), Ульяновськ (нині РФ), Чикаґо (США).

Пам'ять

У місті Тернополі були персональні виставки митця в 1966 і 1980 роках.

У 2000 проведено науково-практичну конференцію з нагоди 100-річчя від дня народження Петра Обаля, у 2004 в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї — вечір пам'яті.

Джерела

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.