Одда
Одда (норв. Odda) - комуна (муніципалітет) у південно-східному фюльке Гордаланн, Норвегія, навколо південного краю Сорфіорда. Адміністративний центр — місто Одда, яке також є основним торговельним та економічним центром усієї області Хардангер. Інші села в муніципалітеті - Ботнен, Ейтрейм, Хорда, Рельдаль, Сельєстад, Скаре та Тисседаль.
Одда
Odda
Координати 60°01′32″ пн. ш. 6°40′01″ сх. д.
|
Комуна Одда має територію 1616 км², що є 42-м місцем з 422 комун Норвегії за площею та 150-те кількістю населення (7 025). Густота населення становить 4,8 людини на 1 км², а населення скоротилося на 1,8 % за останнє десятиліття.[3]
У 1927 році Ерлінг Джонсон, працюючи на заводі "Odda Smelteverk", винайшов процес виробництва трикомпонентних добрив NPK. Цей процес тепер відомий як «Одда-процес».
Загальна інформація
Новий муніципалітет Одда був створений 1 липня 1913 року, коли в південний округ Улленсванг відокремився та утворив свій власний муніципалітет. Спочатку у Одда було 3 077 жителів. У 1960-ті роки у Норвегії відбувалось багато муніципальних злиттів у зв'язку з роботою комітету Ніколая Шея; 1 січня 1964 року сусідній муніципалітет Рельдаль (населення: 676) було об'єднано з Одда, і загальне населення муніципалітету склало 10 163 жителів.[4]
З 1 січня 2020 року буде об'єднано три сусідні муніципалітети — Йондаль, Одда і Улленсванг у нову комуну Улленсванг і її адміністративним центром стане місто Одда.[5]
Назва
Муніципалітет (спочатку парафія) був названий на честь старої ферми «Одда» (старонорвезька: Oddi), оскільки перша церква Одди була побудована там. Назва ідентична зі словом Oddi яке означає «мис».[6]
Герб
Герб міста є сучасним; він був наданий 8 жовтня 1982 року. Герб промовистий з наконечником стріли (норвезька мова: pilodd), але назва муніципалітету від цього слова не походить.[7]
Церкви
Церква Норвегії має чотири приходи (sokn) в муніципалітеті Одда і відповідно чотири церкви:
- церква Одди (побудована 1870 року);
- ставкірка Рельдалю (побудована бл.1250 року);
- церква Скаре (побудована 1926 року);
- церква Тисседале (побудована 1965 року).
Приходи є частиною деканату Гардангер ог Восс в єпархії Бьоргвін.
Історія
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1951 | 8807 | — |
1960 | 9584 | +8.8% |
1970 | 10 051 | +4.9% |
1980 | 9183 | −8.6% |
1990 | 8289 | −9.7% |
2000 | 7727 | −6.8% |
2010 | 7047 | −8.8% |
2017 | 7025 | −0.3% |
Джерело: Statistics Norway. |
Ставкірка Рельдалю була побудована у 1200—1250 рр. у сучасному селі Рельдаль. Це одна з найстаріших споруд у муніципалітеті.
У 19-му столітті Одда стала значним туристичним центром, коли англійські туристи-альпіністи відкрили її для себе близько 1830 року. Відомим відвідувачем був німецький імператор Вільгельм II, який приїздив до Одди кожен рік у період між 1891 та 1914 роками. Це призвело до будівництва декількох готелів в муніципалітеті.
Зараз муніципалітет Одда зосереджений довкола сучасного міста, що виросло навколо заводів, побудованих в кінці Сорфіорду, рукава Гардангер-фіорду, у середині ХХ століття, що привабили мігрантів з різних частин Норвегії.
Виробництво карбіду і подальше виробництво ціанаміду було розпочато 1908 року після того, як була запущена гідроелектростанція, що надавала необхідну електроенергію для дугових печей. Завод був найбільшим у світі і був закритий 2003 року, незабаром після того, як був проданий "Philipp Brothers Chemicals Inc." Норвезький уряд намагався визнати завод разом з іншими промисловими підприємствами як об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО.[8][9][10] Міжнародна доповідь 2010 року щодо цього каже: Odda smelteverk є важливим і є основоположним для подання Норвегією ділянок ГЕС і первинної хімічної промисловості як об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО тому, що тут у міжнародно-унікальний спосіб збереглися фізичні свідоцтва раннього процесу хімічного виробництва.[11]
Діалект
Комуна Одда виросла навколо заводу на початку XX століття, залучаючи мігрантів з різних частин Норвегії. В результаті тут утворився новий діалект, суміш того, як говорили в рідних регіонах мігрантів — це явище називається лінгвістами «койне». Місто Одда і сусіднє село Тисседаль — яке виникло в той же час і тих же соціально-економічних умовах як Одда — є цінними для лінгвістів, які вивчають це явище. Дослідник Пол Керсвіль провів дослідження норвезької мови у двох громадах і відніс її до різного географічного походження: робітники в Одду приїхали переважно (86 %) із Західної Норвегії, а у Тисседалі лише близько третини приїхали із Західної Норвегії, одна третина зі Східної Норвегії, а решта з інших частин країни. У результаті діалекти, які розвивалися в цих двох спільнотах, кардинально відрізняються один від одного, хоча ними говорили на невеликій географічній відстані один від одного.
Уряд
Всі муніципалітети Норвегії, у тому числі Одда, несуть відповідальність за початкову освіту (до 10-го класу), амбулаторні послуги охорони здоров'я, послуги для людей літнього віку, послуги для безробітніх та інші соціальні послуги, зонування, економічний розвиток і муніципальні дороги. Муніципалітетом управляє муніципальна рада виборних представників, які в свою чергу обирають мера.
Муніципальна рада (Kommunestyre) Одда складається з 27 представників, які обираються на чотирирічний строк. У поточному складі 12 місць має Норвезька робітнича партія, 6 — Хейре, решту — представники інших партій.[12]
Географія
Муніципалітет Одда має гірський рельєф і селища розташовані в долинах. Багато гір сприяли утворенню великих водоспадів, у тому числі Лотефоссен, Еспеландсфоссен і Тиссестренгене. Є також багато великих озер, таких як Сандвінватнет, Вотна, Вллдальсватнет, Рельдальсватнет, Рінгедальсватнет, Лангаватнет і частини Стоватн. На вершиних найвищих гір в західній частині Одди розташований великий льодовик Фолгефонна, у тому числі рукав — льодовик Буарбрін біля міста Одда. Відповідно, частина Національного парку Фолгефонна розташована у Одда. Західна частина муніципалітету розташована південній частині плато Хардангервідда, відповідно також включає в себе частину Національного парку Хардангервідда та гори Кістенутер та Сандфлоегга.
Транспорт
Муніципалітет розташований на перетині двох основних доріг. Автошлях E134 проходить муніципалітет зі сходу на захід, прорізаючи через багато гір тунелями Рельдаль, Хорда, Аусманналі і Хаукелі. Іншою головною дорогою є норвезька національна дорога 13, яка проходить муніципалітет з півночі на південь. Дві дороги об'єднуються на ділянці від Сельєстад до Хорда. У Ейтреймі, тунель Фолгефонна з'єднує Одда з сусіднім Мауранген у муніципалітеті Квіннхерад.
Примітки
- Juvkam D. Historisk oversikt over endringer i kommune- og fylkesinndelingen — Statistics Norway, 1999. — С. 48. — ISBN 82-537-4684-9 — ISSN 0806-2056
- Statistisk sentralbyrå (2017). Table: 06913: Population 1 January and population changes during the calendar year (M) (Norwegian). Процитовано 24 жовтня 2017.
- Jukvam, Dag (1999). Historisk oversikt over endringer i kommune- og fylkesinndelingen (Norwegian). Statistisk sentralbyrå.
- Ullensvang kommune - den nye kommune i Hardanger (Norwegian). Процитовано 24 жовтня 2017.
- Rygh, Oluf (1919). Norske gaardnavne: Nordre Bergenhus amt (Norwegian) (вид. 12). Kristiania, Norge: W. C. Fabritius & sønners bogtrikkeri. с. 443.
- Civic heraldry of Norway - Norske Kommunevåpen. Heraldry of the World. Процитовано 17 червня 2014.
- Heiden, Noland R (1952). Odda and Rjukan: Two Industrialized Areas of Norway. Annals of the Association of American Geographers 42 (2): 109–128. JSTOR 2560975. doi:10.1080/00045605209352058.
- Rjukan/Notodden and Odda/Tyssedal Industrial Heritage Sites, Hydro Electrical Powered Heavy Industries with associated Urban Settlements (Company Towns) and Transportation System. UNESCO. Процитовано 29 червня 2010.
- Torpey, Paul (3 October 2007). Industrial revolution. London: The Guardian. Процитовано 19 листопада 2012.
- Riksantikvaren, Taming the Waterfalls Архівовано 2014-02-22 у Wayback Machine., Retrieved 2014-02-05.
- Table: 04813: Members of the local councils, by party/electoral list at the Municipal Council election (M) (Norwegian). Statistics Norway. 2015.
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Одда
- «Odde» // Encyclopædia Britannica (11th ed.) V. 1911 (англ.)
- Дані про комуну на Statistics Norway (норв.)