Одесько-Кишинівська залізниця

Одесько-Кишинівська залізниця — одна з залізниць України, яка існувала за УРСР.

Одесько-Кишинівська залізниця

Штаб-квартира	Українська СРР

Залізниця утворена на виконання Постанови Ради Міністрів СРСР № 1263 від 14 травня 1953 року та наказу МШС № 80Ц від 15 травня 1953 року шляхом об'єднання Кишинівської і Одеської залізниць. Станом на 1973 рік залізниця об'єднувала лінії і ділянки залізниць на південному заході СРСР загальною протяжністю 5039 км. Управління залізниці знаходилось в Одесі. Залізниця мала шість відділень: Одеське, Знам'янське, Херсонське, Шевченківське, Гайворонське (вузької колії) і Молдавське.

Регіон обслуговування залізниці: Молдавська РСР повністю, Одеська, Кіровоградська, Миколаївська, Кіровоградська, Херсонська, Черкаська області, а також частково Дніпропетровська, Полтавська, Вінницька, Київська області Української РСР.

Одесько-Кишинівська залізниця межувала на півночі з Львівською залізницею (стикова станція Окниця), з Південно-Західною залізницею (по станціях Могилів-Подільський, Вапнярка, Зятківці, Андрусове, Миронівка, Гребінка), з Південною залізницею (по станціях Бурти і Гребінка), на сході з Придніпровською залізницею (по станціях П'ятихатки, Долинська, Високопілля, Нововесела і Вадим). Із заходу дорога межувала з залізницями Румунії по станціях Унгени і і Рені.

Відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР № 567 від 15 червня 1979 року і наказом МШС № 33Ц від 31 липня 1979 року з Одесько-Кишинівської залізниці виділена Молдовська залізниця.