Переробка пластику

Переробка пластику — це процес збирання відходів пластика та їх переробка у корисні продукти. Оскільки пластик біологічно не розкладається, то щороку близько восьми мільйонів тон пластикових відходів потрапляють у світовий океан,[1][2] тому дуже важливі загальні зусилля по зменшення його частки у відходах. Один із актуальних методів — це переробка пластику. Переробка пластику допомагає зменшити високий рівень забруднення природи пластиком.

Переробка пластику включає в себе збирання будь-яких типів пластику, їх сортування в залежності від типів полімерів, потім подрібнення та переплавлення на гранули, які можна транспортувати та використовувати для виготовлення будь-яких предметів, наприклад, пластикових стільців і столів. М'які типи пластику, такі як поліетиленові плівки та мішки, також переробляються. З 1970-х років діє такий замкнений цикл переробки, що зробило виробництво деяких пластикових виробів найбільш ефективним та вигідним у порівнянні з іншими матеріалами.[джерело?]

Якщо порівняти прибуток від переробки металів, із низьким за вартістю склом, переробка пластикових полімерів часто ще більш складна через низьку щільність і малу вартість. Є також безліч технічних перешкод, які потрібно подолати при переробці пластику.

Якщо сплавляти разом різні типи пластику, то виріб буде застигати, розділеним на шари різних пластиків (подібно до води та олії). На фазовій границі виникають структурні послаблення в матеріалі, тобто суміші полімерів можу бути корисною лише в обмеженому застосуванні.[джерело?] Таким чином поводяться два найбільш поширені у виробництві пластика, поліпропілен і поліетилен, що обмежує їх корисність для переробки. Останнім часом було запропоноване використання таких блок-сополімерів, як «молекулярні сітки»[3] або метод «макромолекулярного флюсу»[4], щоб подолати труднощі, пов'язані з поділом фаз в процесі переробки.[5]

Ще одна перешкода для переробки — це широке використання барвників, наповнювачів та інших добавок у пластиках. Полімери, як правило, дуже в'язкі, щоб економічно видаляти наповнювачі, і структура може бути пошкодженою після багатьох процесів, якими можна дешево видалити додані барвники.[джерело?]

Відсоток пластику, який може бути повністю перероблений, і не вилучений із циклу переробки (потрапить у відходи) може бути збільшена, якщо виробники запакованих товарів зменшать змішування пакувальних матеріалів та виключать добавки. Асоціація Переробників Пластиків опублікували Посібник з проектування для переробки.[6]

Використання біорозкладуваного пластику зростає.[7]

Процеси

Перед переробкою, більшість пластиків сортуються відповідно до їх коду ідентифікації. У минулому для пластику, придатного для переробки, використовували код ідентифікації смоли. Цей метод класифікації полімерів був розроблений товариством промисловості пластиків в 1988 році. Поліетилентерефталат, який часто називають ПЕТ (від англ. скорочення PET), наприклад, має код смоли № 1. Більшість пластикових регенераторів зараз не працюють із кодами; вони використовують автоматичні сортувальні системи для визначення типу пластику. Переробка починалася від ручного збору і сортування пластикових матеріалів; до механізованих процесів автоматизації, які включають подрібнення, просіювання, сортування по густині матеріалу (у повітрі, рідинах), у магнітних сепараторах, а також складних технологій спектрофотометричного розділення, наприклад, УФ/ВС, ІЧ, лазерів і т. д.[8] Деяку пластикову продукцію також попередньо перед переробкою розділяють за кольорами. Пластикову вторсировину подрібнюють. Потім від подрібнених фрагментів відділяють домішки, такі як паперові етикетки. Отриманий матеріал плавиться і часто пресується у гранули, які потім використовуються для виробництва інших товарів.

Температурна деполімеризація

Інший спосіб включає в себе перетворення різних полімерів у нафту значно менш точним процесом термічної деполімеризації. Такий процес можна застосовувати практично до будь-якого полімеру, або їх суміші, включно із термореактивними матеріалами, відходів виробництва покришок із вулканізованої гуми, біополімери, пір'я та інші відходи сільського господарства. Як і природну нафту, отриману хімічну речовину можна переробляти як на паливо, так і на виготовлення полімерів. Дослідна установка цього типу існує в Карфаген, Міссурі, Сполучені Штати Америки, в якій використовують відходи індичок як вихідний матеріал. Газифікація — це аналогічний процес, але технічно не є переробкою, оскільки в результаті практично не має шансів знову стати полімерами.

Піроліз пластикових відходів у паливо

Піроліз пластику може перетворювати потоки придатних для палива відходів, таких, як пластики в якісне паливо, вугілля.[9] [10] [11] [12] [13]

Нижче наводиться список відповідної пластикової сировини, придатної для піролізу:

Теплове стиснення

Ще один процес, який набирає популярності у стартап-компаній (особливо в Австралії, США і Японії) — це теплове стиснення.[14] Для процесу теплового стиснення підходить вся несортована, чиста пластикова сировина у всіх формах, від м'яких пластикових мішків до жорстких промислових відходів, які змішаними завантажуються в стакани (великі барабани, які обертаються, і подібні на великі сушарки для білизни). Найбільш очевидною перевагою цього методу є те, що всі пластики придатні для переробки, не залежно від вихідної форми. Проте, є критика до цього методу, через енергетичні витрати на обертання барабанів, і на обігрів труб після розплавлення.

Розділена переробка

Для деяких пластикових відходів, можлива розподілена переробка за допомогою сучасних технічних пристроїв, так званих перероботів (recyclebots)[15]. Попередній аналіз життєвого циклу свідчить про те, що така розподілена переробка ПНТ, для виробництва нитки для 3-D принтерів у сільський місцевостях є енергетично вигіднішим, ніж використання вихідної смоли або звичайних процесів переробки, через скорочення витрат на транспортування.[16][17]

Інші процеси

Був розроблений процес, в якому багато видів пластику можуть бути використані як джерела вуглецю при переробці сталевого брухту.[18]

Існує також можливість змішаної переробки різних пластиків, які не підлягають розділенню. Цей процес називається компатибілізацією, і потребує використання спеціальних хімічних реагентів. Це може допомогти зберегти якість переробленого матеріалу і уникнути часто дорого і неефективно попереднього сканування потоків пластикових відходів та їх розділення/очищення.[19]

Використання

ПЕТ

Після споживача контейнери із поліетилентерефталату сортуються в різні колірові фракції, і тюкуються для подальшого продажу. Переробники ПЕТ додатково сортують тюковані пляшки, промивають їх і подрібнюють на луски (або спочатку подрібнюють, а потім миють). Під час цього процесі видаляються частки не-ПЕТ пластику (в тому числі пластик кришечок і етикетки). Чисті пластівці висушують. Матеріал може піддаватися додатковому очищенню, наприклад, фільтрації розплаву і грануляції, а також різним процедурам очищення, які необхідні для виробництва продукції, яка буде контактувати із продуктами харчування.

Перероблений поліетилентерафталат широко використовується для виробництва поліефірних волокон.[20] Відсортовані відходи ПЕТ-пластику після першого використання подрібнюються, розбивається на пластівці, пакується у тюки і продається.[21]

Один з варіантів застосування вторинного ПЕТ, який набуває популярності — це виробництво волокон для швейної промисловості.[22] Ці волокна створюють шляхом закручування пластівців ПЕТ у нитку і пряжу.[21] Це робиться так само легко, як і створення поліестеру з абсолютно нового пластику.[23] Волокна і пряжа із переробленого ПЕТ-пластику може використовуватися незалежно, або разом з іншими волокнами, щоб створити широкий спектр різних тканин. Ці тканини традиційно використовуються для створення міцних, довговічних, грубих товарів, таких як куртки, пальта, взуття, сумки, головні убори і аксесуари, так як вони зазвичай занадто грубі для прямого контакту зі шкірою і можуть викликати подразнення.[24] Проте, ці типи тканин стають все більш популярними в результаті суспільного зростаючого усвідомлення екологічних проблем. Численні виробники тканини і одягу використовували цю тенденцію.

Інші значний обсяг переробленого ПЕТ-пластику йде на виготовлення нових контейнерів (для харчових і нехарчових продуктів), яке проводиться або шляхом (видувного) лиття у пляшки і банки, або термоформування листів ПЕТ для виробництва блістерної упаковки та сортувальних таць. 46 % усього переробленого ПЕТ пішло на виготовлення контейнерів в Європі у 2010 році.[джерело?]

У США рівень переробки ПЕТ-тари склав до 31,2 % у 2013 році, згідно зі звітом від Національної асоціації для ресурсів ПЕТ-контейнерів (The National Association for PET Container Resources — NAPCOR) і Асоціації Переробки Пластику після Споживачів (Association of Postconsumer Plastic Recyclers — АТР). Було зібрано 815,56 мільйонів кілограм ПЕТ-пластику, 215,46 мільйонів кг із вторинного ПЕТ використовується у 2614,5 мільйонах кг ПЕТ-пляшок.[25]

Поліетилен високої щільності

Пластик № 2, або поліетилен високої щільності (ПВЩ) є широко перероблюваним пластиком. Зазвичай відбувається даунциклінг (після переробки отримують матеріал із гіршими характеристиками) в пластикові будівельні матеріали (як заміна пиломатеріалам), столи, дорожні бордюри, лавки, візки вантажних ліній, сміттєві контейнери, канцелярське приладдя (наприклад, лінійки) та інші міцні вироби з пластика, які користуються попитом.

Полістирен

Більшість полістиренових виробів не переробляється через відсутність стимулів для інвестування у преси і необхідні матеріально-технічні системи. В результаті виробники не можуть отримати достатньої кількості брухту. Пінополістиреновий (EPS) брухт можна легко додавати у продукти, такі як листи EPS ізоляції та інших EPS матеріалів для будівельного використання. Якщо полістирен не потрібен для виробництва пінополістирену, полістиреновий брухт можна переробити на вішалки для одягу, лавки, квіткові горщики, іграшки, лінійки, корпуси степлерів, контейнери для розсади, рами для картин, і архітектурне лиття.[26]

Перероблений пінополістирен використовується також у багатьох операціях розливу. Опалубки виготовляють із пінополістирену, який разом з цементом, використовується як теплоізоляційна основа в бетонних фундаментах і стінах. З 1993 року американські виробники виробляють ізоляційні бетонні форми з приблизно на 80 % із переробленого пінополістирену.

Інших пластиків

Білі пластикові пінополістиренові пакувальні шарики використовуються як пакувальний матеріал, і часто приймаються у відділах доставки магазинів для повторного використання.[27]

Успішні випробування в Ізраїлі показали, що пластикові плівки видобуті зі змішаних побутових відходів можна перероблювати в корисні побутові вироби, такі як відра.[28]

Аналогічно, пластик із сільського господарства, такий як агроплівка, стрічки крапельного поливу і мішки для силосу видаляються із загальних відходів і успішно переробляється[29] у значно більші вироби для промислового використання, такі як пластикові композитні шпали.[30] Історично склалося, що пластикові відходи сільськогосподарського виробництва раніше або вивозилися на звалища, або спалювалися на місці, на полях фермерських господарств.[31]

Телеканал CNN повідомляли, що доктор С. Мадху з Науково-дослідницького дорожнього інституту в Кералі, Індія, розробив дорожнє покриття, до складу якого входять перероблений пластик: наповнювач, бітум (асфальт) із подрібненим пластиком, яке плавлять і змішують при температурі не нижче 220 градусів °C (428 °F), щоб уникнути забруднення. Це дорожнє покриття вважається дуже міцним і стійким до мусонних дощів. Пластик сортується вручну, що економічно доцільно в Індії. Для тестової дороги завдовжки 500 м, 8 метрів шириною, у дві смуги використали приблизно 60 кг пластику. Для зручності процесів пластикові відходи подрібнюють у дрібні легкі пластівці, які легко вводити дозувальними машинами на заводах гарячого змішування. Тести в Бангалорі та Науково-дослідницького дорожнього інституту показують, що дороги, побудовані з використанням цієї суміші мають довший період експлуатації, краще переносять холод, спеку, не розтріскуються.[32]

Відсоток переробки

Починаючи з 1990 року, щороку збільшується кількість пластикових товарів, вироблених із переробленого пластику, але темпи значно відстають від інших матеріалів, таких як газети (близько 80 %) і гофрований картон (близько 70 %).[33] Загалом, у Сполучених Штатах Америки кількість пластикових відходів у 2008 році оцінюються в 33,6 млн тон, із них 2,2 млн тонн (6,5 %) було перероблено, 2,6 млн тон (7.7 %) було спалено для отримання енергії; 28,9 млн тонн, або 85,5 %, були поховано на звалищах.[34]

Економічний та енергетичний потенціал

У 2008 році у США ціна на ПЕТ знизилася від 370 дол/т до 20 доларів у листопаді.[35] Ціни на ПЕТ повернулися до свого довгострокового рівня у середні травня 2009 року.[36]

Переробка однієї тонни пластику може зберегти 5774 кВт/год, або 103292000 кілоджоулів енергії, 3785-7570 л бензину, 685 літрів мастила, 30 кубічних метрів місця на звалищах, та 48000 літрів води. [джерело?]

Освіта споживачів

Велика Британія

У Великій Британії кількість пластику, який переробляється відносно мала,[37] частково через відсутність установок для переробки.

У 2009 році представники пластикової індустрії розпочали компанію «Виклик пластику 2020», з метою залучення британської громадськості до загальнонаціональних дебатів з приводу використання, повторного використання та утилізації пластиків. І проводять серію онлайн-дебатів на своєму сайті навколо ієрархії відходів.

Існує завод в Уорксопі, який здатен переробляти 60-80 тис. тон в рік.[38]

У Північній Ірландії, рівень переробки також відносно низький  - тільки 37,4 % переробляються. Однак, нові технології допомагають підвищити показник переробки, за рахунок тих відходів, які раніше йшли на звалища, наприклад, суміш твердих пластиків.[39]

Китай

Китайські вчені зробили крок вперед у боротьбі з пластиковими відходами, запропонувавши технологію виготовлення пластику, що розчиняється у воді. Авторка проекту Ван Гексіа стверджує, що завдяки додаванню водорозчинних з'єднань до біорозкладних поліефірів, та за наявності радикалів, процес розкладання пластику проходить 10 днів та є нетоксичним. Вчені Китайської Академії наук зазначили, що під цю технологію будуть переобладнані 4 заводи. Таким чином виробництво поліетиленових пакетів та одноразового посуду буде продовжуватись, планується щорічно отримувати десь 75 тис. т товарів з водорозчинного пластику. Однак, багато хто зауважує, що такий матеріал є вполовину дорожчим за звичайний, тож це може бути перешкодою в серійному виготовленні.[40]

Код ідентифікації смоли

В усьому світі для упаковки продуктів використовують п'ять видів пластикових полімерів,[41] кожен із особливими властивостями (див. таблицю нижче). Кожну групу пластику можна визначити за її пластиковим ідентифікаційним кодом, зазвичай це число або буквене скорочення. Наприклад, поліетилен низької щільності можуть відмічати числом «4» або літерами «LDPE»/«ПВТ». Код ідентифікації розміщується всередині символу переробки — трикутника із трьох зігнутих стрілок. Символ використовується для визначення, який із пластику можна переробити у нові продукти.[джерело?]

Ідентифікатор пластику був представлений товариством пластикової промисловості, щоб забезпечити єдину систему для ідентифікації різних типів полімерів і допомогти переробним підприємствам розділити і переробити окремі різні види пластиків. Виробники пластикових виробів зобов'язані використовувати код ідентифікації смоли у деяких країнах/регіонах, в інших країнах, де немає таких вимог, вони можуть добровільно маркувати свою продукцію.[42] Споживачі можуть визначити тип пластику згідно з кодом, який, як правило, знаходиться знизу, або збоку виробу. Це також стосується упаковки та контейнерів для продуктів харчування та побутової хімії. Код ідентифікації смоли зазвичай не розміщують на пакувальній плівці, так як досі тонкі плівки і пластикові пакети не збирали, і не переробляли.[прояснити][джерело?]

Код ідентифікації смоли Тип пластикового полімеру Властивості Використання упаковки
Температура плавлення (°C) та склування Модуль Юнга (ГПа)
Поліетилентерефталат (ПЕТ, ПЕТФ) Чистота, міцність, жорсткість, бар'єр для газу і вологи. Безалкогольні напої, вода і салатні соуси; арахісова паста і банки для джему; невелика побутова електроніка. Tпл. = 250;[43] Tскл. = 76 2-2,7[44]
Поліетилен високої щільності (HDPE) Жорсткість, міцність, стійкість до впливу вологи, проникність для газу. Водопровідні труби, обручі, відра, пляшки для молока, соку і води; продуктові сумки, іноді пляшки для шампунів/інших косметичних засобів. Tпл. = 130;[45] Tскл. = -125[46] 0,8[44]
Полівінілхлорид (ПВХ) Універсальність, простота змішування, міцність, ударна в'язкість. Блістерна упаковка для непродовольчих товарів. Може використовуватися для упаковки харчових продуктів з додаванням пластифікаторів, необхідних, щоб зробити спочатку жорсткий ПВХ гнучким. Як ізолятори для електричних кабелів; жорсткі труби; вінілові пластинки. Tпл. = 240;[47] Tскл. = 85[47] 2,4-4,1[48]
  Поліетилен низької щільності (LDPE) Зручність обробки, міцність, ударна в'язкість, гнучкість, легкість герметизації, бар'єр для вологи. Мішечки для заморожених продуктів; стискувані пляшки, наприклад, для меду, гірчиці; стрейч-плівки; гнучкі кришки для контейнерів. Tпл. = 120;[49] Tскл. = -125[50] 0,17-0,28[48]
Поліпропілен (PP) Міцність, жорсткість, стійкість до тепла, хімічних речовин, жирів, олій і олив, універсальний, бар'єр для вологи. Вироби багаторазового використання для мікрохвильових печей; кухонне приладдя; ємності для йогурту, маргарину; одноразовий посуд, придатний для розігрівання у мікрохвильовках; м'які кришки для пляшок. Tпл. = 173;[51] Tскл. = -10[51] 1,5-2[44]
Полістирен (PS) Універсальнисть, чистота, легкість обробки Яєчні контейнери; одноразові чашки, тарілки, таці, столові прибори; одноразові контейнери на виніс. Tпл. = 240 (тільки ізотактичний);[46] Tскл. = 100 (атактичний та ізотактичний)[46] 3-3,5[44]
Інший (часто полікарбонат та АБС-пластик) Залежить від полімеру, або їх комбінації
Бутлі для напоїв; дитячі молочні пляшки. непакувальне використання полікарбонату: компакт-диски; стакани «непроливайки»; Корпуси електричних пристроїв; лінзи, включно із лінзами для сонцезахисних окулярів, окуляри, автомобільні фари, щити, панелі приладів.[52] Полікарбонат: Tскл. = 145;[53] Tпл. = 225[54] Полікарбонат: 2,6;[44] АБС-пластик: 2,3[44]

США

Низький національний рівень переробки пластику був зумовлений складністю сортування та переробки, невигідними для економіки, а також недостатньою обізнаністю споживачів про те, який пластик насправді може бути перероблений.[55] Інша частина плутанини була через відсутність використання коду ідентифікації смоли, який мав бути на всіх пластикових деталях, а тільки загальний символ переробки.[56] Мета цих символів — зробити легшою ідентифікацію типу пластику, який використовується для конкретного виробу і вказують на те, що пластик є потенційно придатним для вторинної переробки. Залишається тільки питання про те, які види пластиків можуть бути переробленими на місцевому центрі утилізації. У багатьох громадах не всі типи пластиків приймаються по програмі утилізації зібраного сміття через високі витрати на переробку і необхідне складне обладнання, необхідне для переробки певних матеріалів. Іноді низький попит на переробку продуктів залежіть від доступності центрів переробки, та осіб, які займаються пошуком та здачею вторинної сировини. Ще однією серйозною перешкодою є те, що вартість переробки певних матеріалів і відповідна ринкова ціна на ці перероблені матеріали часом не надають можливості для отримання прибутку. Найкращим прикладом цього є пінополістирен, хоча деякі громади, такі як Бруклін, штат Массачусетс, рухаються до заборони на поширення пінополістиренових контейнерів для їжі і кави для місцевого бізнесу.[57][58]

Див. також

Примітки

  1. Hardesty, Britta Denise; Chris Wilcox (13 лютого 2015). Eight million tonnes of plastic are going into the ocean each year. The Conversation. Процитовано 21 лютого 2015.
  2. Jambeck, Jenna, Science 13 February 2015: Vol. 347 no. 6223 (2015). Plastic waste inputs from land into the ocean. Science 347 (6223): 768–771. PMID 25678662. doi:10.1126/science.1260352. Процитовано 21 лютого 2015.
  3. Creton C (24 лютого 2017). Molecular stitches for enhanced recycling of packaging. Science 355 (6327): 797–798. doi:10.1126/science.aam5803.
  4. Eagan JM et al (24 лютого 2017). Combining polyethylene and polypropylene: Enhanced performance with PE/iPP multiblock polymers. Science 355 (6327): 814–816. doi:10.1126/science.aah5744.
  5. Fleischman T. Polymer additive could revolutionize plastics recycling. cornell.edu. Cornell University. Процитовано 23 лютого 2017.
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 8 квітня 2017.
  7. Hatti-Kaul, Rajni. Industrial biotechnology for the production of bio-based chemicals – a cradle-to-grave perspective. Trends in Biotechnology. Lund University. Процитовано 26 серпня 2012.
  8. Plastics Europe: Association of Plastics Manufacturers. «Waste Pre-Treatment and Sortinghttp://www.plasticseurope.org/plastics-sustainability-14017/zero-plastics-to-landfill/waste-pre-treatment-and-sorting.aspx Архівовано 13 березня 2017 у Wayback Machine.. Retrieved 2015.7.8
  9. Plastic Pyrolysis Plant. RESEM Group China. Процитовано 23 жовтня 2016.
  10. Engineer's plastic-to-fuel device passes patent office tests. The Times of India. Процитовано 23 жовтня 2016.
  11. Plastic 2 Oil. Процитовано 23 жовтня 2016.
  12. Successfully Converting End-of-Life Plastics to Liquid Fuel project (P2F) by United Nations Environment Programme. Процитовано 23 жовтня 2016.
  13. Power and Fuel from Plastic Wastes. Процитовано 23 жовтня 2016.
  14. Baechler, Christian; DeVuono, Matthew; Pearce, Joshua M. (2013). Distributed Recycling of Waste Polymer into RepRap Feedstock. Rapid Prototyping Journal 19 (2): 118–125. doi:10.1108/13552541311302978.
  15. M. Kreiger, G. C. Anzalone, M. L. Mulder, A. Glover and J. M Pearce (2013). Distributed Recycling of Post-Consumer Plastic Waste in Rural Areas. MRS Online Proceedings Library, 1492, mrsf12-1492-g04-06 DOI:10.1557/opl.2013.258
  16. Kreiger, M.A.; Mulder, M.L.; Glover, A.G.; Pearce, J. M. (2014). Life Cycle Analysis of Distributed Recycling of Post-consumer High Density Polyethylene for 3-D Printing Filament. Journal of Cleaner Production 70: 90–96. doi:10.1016/j.jclepro.2014.02.009.
  17. Steel CNN. Retrieved 9.11.06.
  18. Ignatyev, I.A.; Thielemans, W.; Beke, B. Vander (2014). Recycling of Polymers: A Review. ChemSusChem 7 (6): 1579–1593. PMID 24811748. doi:10.1002/cssc.201300898.
  19. EcoSpun (Eco-fi) Clothing - Eartheasy.com Solutions for Sustainable Living. Eartheasy.com. Процитовано 21 серпня 2010.
  20. Idea TV GmbH. Recycled plastic - the fashion fabric of the future. Innovations-report.com. Процитовано 21 серпня 2010.
  21. PT, November 13, 2009 (13 листопада 2009). Trashy Chic: Recycled clothing from Playback - Brand X. Thisisbrandx.com. Архів оригіналу за 8 січня 2010. Процитовано 21 серпня 2010.
  22. Reware's REWOVEN Technology Info: The Eco Narrative - Recycled PET. Rewarestore.com. Процитовано 21 серпня 2010.
  23. Billabong ECO Supreme Suede Boardshorts: Sustainable is Good Eco Products. Sustainableisgood.com. 9 квітня 2008. Архів оригіналу за 19 березня 2011. Процитовано 21 серпня 2010.
  24. Recycling for PET packaging reaches 31 percent in 2013. PlasticsToday. Процитовано 12 березня 2016.
  25. Polystyrene recycling.[недоступне посилання з квітня 2019]
  26. Let Peanuts Live! Mail Boxes Etc. Recycles as Part of National Effort; Recycle Loose-fill, Foam 'Peanuts' At Participating Mail Boxes Etc. Locations. AllBusiness.com. Процитовано 21 серпня 2010.
  27. Plastic trial procedure Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine. Oaktech Environmental website. Retrieved 9.11.06.
  28. Agricultural plastics recycling process Архівовано 18 травня 2008 у Wayback Machine. Agricultural plastics recycling website. Retrieved 07.11.08.
  29. Plastic Composite Railroad Tie Facts Архівовано 14 травня 2008 у Wayback Machine. Plastic Composite Railroad Ties website. Retrieved 01.21.08.
  30. Recycling Used Agricultural Plastics James W. Garthe, Paula D. Kowal, PennState University, Agricultural and Biological Engineering
  31. Patel, Almitra H. (October 2003). Plastics Recycling and The Need For Bio-Polymers 9 (4). EnviroNews Archives. International Society of Environmental Botanists.
  32. The Self-Sufficiency Handbook: A Complete Guide to Greener Living by Alan Bridgewater pg. 62--Skyhorse Publishing Inc., 2007 ISBN 1-60239-163-7, ISBN 978-1-60239-163-5
  33. "Energy and Economic Value of Non-recycled Plastics and Municipal Solid Wastes" at Journalist's Resource.org.
  34. Page, Candace, Waste district raises recycling fees, Burlington Free Press, November 12, 2008
  35. Financial Times, May 15, 2009 (article by Max Hogg)
  36. Plastics Архівовано 22 липня 2010 у Wayback Machine. wasteonline.org.uk. Retrieved 10.18.07.
  37. Administrator. MBA Polymers - MBA Polymers UK Ltd. Процитовано 12 березня 2016.
  38. Plastic Recycling - Envirogreen Recycling - Cardboard Recycling – Plastic recycling. Процитовано 12 березня 2016.
  39. У Китаї винайшли пластик, що розчиняється у воді. Tokar.ua (uk-UA). 18 вересня 2018. Процитовано 22 вересня 2018.
  40. Safe Use Of Plastic Food Packaging And Containers. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 8 квітня 2017.
  41. 19. Holt Chemistry (Florida edition). Holt, Rinehart, and Winston. 2006. с. 702. ISBN 0-03-039114-8. «More than hlf the states in the United States have enacted laws that require plastic products to be labeled with numerical codes that identify the type of plastic used in them.»
  42. PolymerProcessing.com
  43. The Engineering Toolbox
  44. Архівовано 18 листопада 2003 у Wayback Machine. Dyna Lab Corp
  45. Sigma Aldrich
  46. PolymerProcessing.com
  47. Modern Plastics Encyclopedia 1999, p B158 to B216. (Tensile Modulus)
  48. Архівовано 21 вересня 2011 у Wayback Machine. Dyna Lab Corp
  49. Wofford University
  50. PolymerProcessing.com
  51. What is Polycarbonate (PC)?.
  52. polycarbonate information and properties. Polymerprocessing.com. 15 квітня 2001. Процитовано 27 жовтня 2012.
  53. PolymerProcessing.com
  54. Watson, Tom (June 2, 2007). Where can we put all those plastics?. Seattle Times. Процитовано 2 червня 2007.
  55. SPI Resin Identification Code — Guide to Correct Use, http://www.plasticsindustry.org/AboutPlastics/content.cfm?ItemNumber=823 Архівовано 16 травня 2013 у Wayback Machine.
  56. Where can we put all those plastics? By Tom Watson June 2, 2007 Seattle Times http://seattletimes.nwsource.com/html/homegarden/2003730398_ecoconsumer02.html
  57. Brookline Town Meeting bans Styrofoam coffee, takeout containers by Brock Parker Nov 13, 2012 Boston.com http://www.boston.com/yourtown/news/brookline/2012/11/brookline_town_meeting_bans_st.html
  58. TU/e signs agreement with paper industry for research into revolutionary solvent. Процитовано 12 березня 2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.