Переяславська 3-тя сотня

Третя Переяславська сотня — адміністративно-територіальна та військова одиниця Переяславського полку у добу Гетьманщини.

Третя Переяславська сотня
Основні дані
Полк: Переяславський
Утворена: 1648, відновлена у 1755
Ліквідована: 1672, вдруге розформована у 1782
Населені пункти
Центр: Переяслав
Кількість сіл: Пристроми, Борщів, Строкова, Студеники, Леляки, Козлів, Велика Каратуль, Вовчків, Гланишів, Чирське.
Кількість хуторів: 4 [1]
Сотенна влада
Сотники

Історія

Сформувалася влітку 1648 року як військовий підрозділ Переяславського полку. Юридично закріплена у ньому в кількості 226 козаків Зборівським реєстром 16 жовтня 1649 року. Протягом 1649—1672 pp. у складі Переяславського полку.

В ході адміністративної реформи Лівобережної України у 1672 року гетьман Іван Самойлович розформував третю Переяславську сотню між суміжними і сусідніми підрозділами полку.

У 1755 (за ін. даними у 1764 [2]) році гетьман Кирило Розумовський відновив третю Переяславську сотню. Протягом 1755—1782 років у Переяславському полку.

Станом на 1781 рік до третьополкової Переяславської сотні входили села Пристроми, Борщів, Строкова, Студеники, Леляки, Козлів, Велика Каратуль, Вовчків, Гланишів, Чирське. Сотенне правління перебувало в Переяславі.

Ліквідована в 1782 році, територія увійшла до Переяславського повіту Київського намісництва.

Сотенний устрій

Сотники

  • Коваленко Іван (1649)
  • Словик Богдан (1654)
  • Щербина Іван (1669)
  • Киселівський Федір Іванович (1755—1765)
  • Тимофеев Іван (1772—1773)
  • Базилевич Іван Леонтійович (1774—1782)

Писарі

  • Зенович Іван (1762—1763)
  • Нестеровський Василь (1766—1768)
  • Антипенко Кирило (1770—1782).

Осавули

  • Інін Тихон (1763)
  • Онищенко Іван (1765)
  • Тимофеев Гнат (1767—1782).

Хорунжі

  • Бобровник Іван (1769—1774)
  • Арабський Андрій (1774—1782).

Сотенні отамани

  • Тихонов Пантелеймон (1757—1764)
  • Сибілевич Леонтій (1762—1767)
  • Гоярин Іван Матвійович (1769—1782).

Статистичний опис третьої Переяславської сотні

За описом Київського намісництва 1781 року наявні такі дані про кількість сіл та населення третьої Переяславської сотні напередодні ліквідації[3]:

Села, селища, хутори
Третьої Переяславської сотні
[4]
Дворян і шляхетства
Різночинців
Духовенства
Церковників
Греків
Хат Всього
козаків виборнихкозаків підпомічниківміщанпосполитих коронних, в тому числі ранговихпосполитих власницьких, різночинських і козацьких підсусідків хат за останньою
1764 року ревізії душ
село Пристроми2111433432109
село Борщів1627639
село Строкова1311413929109
село Студеники4311662764157
селище Леляки1454019104
село Козлів111197134224
село Велика Каратуль33111104339202
село Вовчків1111933962
селище Гланишів2162311555
селище Чирське99
хутір Дубова Шия33
хутір полковника Іваненка33
хутір капітана Василевського з братом1919
хутір спадкоємців бунчукового товариша Іваненка11
Всього у сотні третьополковій1114764573133429210962360

Примітки

  1. За описом Київського намісництва на 1781 р.
  2. Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 78-80.
  3. Описи Київського намісництва 70—80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін. — К.: Наукова думка, 1989. — 392 с. — ISBN 5-12-000656-6. — С. 101
  4. на 1781 рік

Література

  • Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 187-188.
  • Кривошея В.В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації. — Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене. — Київ : Стилос, 2005. — С. 143-144.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.