Пожежа в Соборі Паризької Богоматері

Падіння шпилю, біля 19:45 CEST

За оцінками, вогонь почався на горищі собору[12], близько 18:50 CEST, наприкінці дня, коли собор був відкритий для туристів. Меса була запланована в цей час, між 18:15 і 19:00[13]. За даними тих, хто був на місці події, двері собору були раптово закриті для них, коли вони намагалися увійти, і білий дим почав поширюватися з даху[14].

Білий дим перетворився на чорний, що вказує на те, що в соборі був великий вогонь[14]. Поліція та відповідні за надзвичайні ситуації швидко евакуювали острів Сіте, а місто закрило доступ до острова[14][15][16]. Багато людей зібралися на протилежних берегах Сени і в сусідніх будівлях, щоб подивитися подію[14].

Було задіяно 400—500 пожежників[2][17][12][14][18]. Відповідальні за надзвичайні ситуації намагалися зберегти мистецькі та релігійні артефакти, що зберігалися в соборі. За словами прес-секретаря собору, деякі роботи вже були видалені до реконструкції, тоді як більшість святих реліквій тримали в його ризницях, які навряд чи були пошкоджені вогнем[6]. Станом на 22:50, за даними паризької поліції, пожежа не призвела до людських жертв[1]. Принаймні один пожежник був серйозно поранений, намагаючись припинити вогонь[19].

• 
  Схематичний поперечний розріз, що показує трикутний дерев'яний каркас даху (жовтий, вище) і вигнуту кладку склепіння нижче.
• 
  Вигнута кладка склепінь, вид знизу, в інтер'єрі церкви, перед вогнем.
• 
  Трикутна зовнішня форма даху, перед пожежею.
• 
  Покрівельний лист з зовнішньої сторони дерев'яної структури. Розплавлений свинець потрапив в інтер'єр собору, створюючи небезпеку для пожежників.

Через годину після того, як почало спостерігатися полум'я, покритий свинцем дерев'яний дах собору, у тому числі його центральний шпиль, був охоплений вогнем[20][21], що стало причиною його обвалення на склепіння собору[15]. Велика частина дерев'яних конструкцій, які зайнялися, були «лісом» собору: деревину з приблизно 21 гектара (0,21 км²) дуба зрізали для будівництва собору в XII і XIII століттях. Приблизно 210 тонн свинцевого листа над деревиною завершали дах собору[22]. Розплавлений свинець створював небезпеку для пожежників[23].

Існувало побоювання, що дерев'яний дах, що руйнувався, може пошкодити камінь склепіння, який утворює стелю собору і підтримує стіни зсередини. Якщо б кладка склепіння зруйнувалося, шкода була б значно гіршою[24][25]. Один представник заявив, що «[вся конструкція] горить … нічого не залишиться».[15] Склепіння в основному залишилося непошкодженим і продовжувало підтримувати палаючу деревину даху після її обвалення, запобігаючи падінню палаючого даху всередину нави собору. Деякі отвори в склепінні були зроблені падінням деревини[26].

Близько 23:15 CEST, чиновник з Міністерства внутрішніх справ Франції повідомив, що пожежа послабилася і що «обидві вежі собору у безпеці»[27][21]. Первинна структура, включаючи обидві башти, і одну третину даху залишились стояти[23]. Північне вікно у вигляд троянди залишається непошкодженим.[28]. Перші фото, зроблені всередині собору після пожежі, показали, що більшість каменів склепіння залишилася на місці, але деякі ділянки звалилися, дозволяючи палаючому сміттю падати униз[26][12].

Твори мистецтва, реліквії та інші предмети антикваріату, що зберігаються в соборі, включають в себе терновий вінець, який деякі вважають тим, що Ісус носив перед розп'яттям, частину Животворного Хреста, на якому був розп'ятий Ісус, багато реконструйований орган Арістіда Кавайе-Коля, вітражі, статуя Паризької Богоматері і немовляти Ісуса, бронзові статуї дванадцяти апостолів[29]. За винятком статуй, які були у сховищі, першими артефактами, які були виручені від вогню, були терновий вінець та туніка Св. Людовика[30]. Станом на 23:31 CEST, ці дві реліквії, а також бронзові статуї, які були переміщені до пожежі, є єдиними з тих, що були збережені від вогню[30].

Середньовічні кам'яні склепіння мали на меті захистити наву від пожеж на даху. Дахові ферми з деревини, просочені смолою і захищені свинцем, були відомі як легкозаймисті, і подібні собори втратили свої дахи в минулому. Реймський собор, наприклад, втратив дах у пожежі під час Першої світової війни; пізніше дах був реконструйований із бетонними фермами[31]. Проте, інші собори були повністю зруйновані в пожежах. Свинець, що тане на склепінні, може розбалансувати його та викликати його руйнування[32]. Вапняк, з якого собор побудований, також може тріснути в жарі, особливо якщо його раптово охолодять водою[31].