Полтавська дирекція залізничних перевезень

Полта́вська дире́кція Півде́нної залізни́ці (повна назва до квітня 2014 року — Полтавська дирекція залізничних перевезень територіально-галузевого об'єднання «Південна залізниця» Державної адміністрації залізничного транспорту України, з 04.2014 року по 01.12.2015 року — Державного підприємства «Південна залізниця» Державної адміністрації залізничного транспорту України, з 01.12.2015 року — Регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця»[1]) — територіальний структурний підрозділ об'єднання «Південна залізниця».

Полтавська дирекція залізничних перевезень (ДН-4)
Тип підприємство
Галузь Залізничний транспорт
Попередник(и) Полтавське відділення Південної залізниці
Засновано 23 вересня 1946, сучасний статус — з 01.08.2000 року
Засновник(и) Державна адміністрація залізничного транспорту України
Штаб-квартира Полтава, вул. Гайового, 5
Територія діяльності  Україна, Полтавська, Чернігівська, Харківська області
Філії 8 ділянок, 75 станцій
Ключові особи Начальник — Дяченко Ольга Семенівна
Перший заступник — Буркун Олександр Васильович
Головний інженер — Біліченко Василь Олексійович
Продукція Транспортні послуги
Послуги Послуги для експортно-імпортних і внутрішньодержавних перевезень вантажів, обслуговування пасажирів і надання послуг пасажирам
Холдингова компанія Південна залізниця
Залізничний вокзал Полтава-Південна
Вагонне депо станції Полтава
Вокзал станції Гребінка
Кременчуцька дільниця. Крюковський міст
Залізничний вокзал у Кременчуці.
Залізничний вокзал у Миргороді
Полтавська дирекція експлуатації залізниць часів нацистської окупації (1941—1943)

Історична довідка

Історія залізниці на Полтавщині

У середині 19 століття в Російській імперії було прийнято рішення спорудження ряду залізниць, які б сполучили центральні губернії імперії з морськими портами.

Перша в Полтавській губернії залізнична ділянка була побудована в 1869. Вона з'єднала Кременчук з Єлисаветградом і Балтою. В тому ж році відкрилася станція Крюків-на-Дніпрі.

За концесійною угодою між російським урядом і і гофмейстером Аббавою та бароном Унгерном фон Штернбергом, останні взяли на себе зобов'язання побудувати залізницю Харків — Кременчук. У 1870 році була прокладена залізнична лінія Кременчук — Полтава протяжністю 110 верст. Побудовані станції Полтава і Кременчук з усією необхідною інфраструктурою — вокзалами, паровозними приміщеннями, магазинами, коморами для вугілля тощо. Рух залізницею відкрився в 1 серпня 1870 року.

Через рік, 15 червня 1871 року була введена в експлуатацію дільниця Полтава — Харків (132 версти), а в 1872 році, після введення в експлуатацію моста через Дніпро і закінчення будівництва з'єднувальної ділянки Крюків — Кременчук, залізниця зв'язала Харків з основними чорноморськими портами Одесою і Миколаєвом.

У 1888 році розпочався рух поїздів ділянкою Кременчук — Ромни, а в 1897-му — лінією Полтава — Костянтиноград. В 1901 році введена в експлуатацію залізнична ділянка Полтава — Гребінка.

До 1906 року залізниці Полтавщини входили до структури Харківсько-Миколаївської залізниці. 1 січня 1907 Харківсько-Миколаївська залізниця була об'єднана з Курсько-Харківсько-Севастопольською в одне управління «Південні залізниці».

Полтавське відділення Південної залізниці

Полтавське відділення залізниці було виділене як окремий структурний підрозділ 23 вересня 1946 року наказом Міністерства Шляхів Сполучення № 652. Ця дата вважається офіційною датою створення Полтавської дирекції залізничних перевезень.

Пізніше Полтавське відділення Південної залізниці було реорганізоване в Полтавське регіональне представництво Південної залізниці (РП-4). В процесі реорганізації із складу відділення були вилучені вагонні, локомотивні депо, дистанції цивільних споруд, сигналізації й зв'язку, колії, які стали підпорядковуватись відповідним службам Південної залізниці.

Сучасна назву «Дирекція залізничних перевезень» (ДН-4) підприємство одержала 1 серпня 2000 року на підставі наказу Мінтрансу № 77/Н від 30.05.2000. Згідно з новим статусом Полтавська дирекція залізничних перевезень стала структурним підрозділом без права юридичної особи в складі Державного галузевого об'єднання «Південна залізниця».

Структура Полтавської дирекції Південної залізниці

Полтавська дирекція межує із іншими залізницями України: Південно-Західною (станції Гребінка, Григорівка, розїзд Варварівський, Лосинівка), Одеською (станції Бурти, Гребінка).

Станції дирекції розташовані на ділянках: Полтава — Красноград (станція Куми), Полтава — Кременчук, Полтава — Ромодан, Кременчук — Ромодан, Ромодан — Лохвиця — Гадяч, Ромодан — Гребінка — Прилуки — Ніжин (станція Лосинівка), Прилуки — Бахмач (розїзд Варварівський), Лохвиця — Ромни — Бахмач (Григорівка). Усього до складу дирекції входить 75 станцій (з них 63 товарні), 26 роз'їздів, 12 постів безколійного розвитку, а також дистанція вантажно-розвантажувальних робіт в Полтаві (МЧ-4), відбудовні поїзди на станціях Полтава, Гребінка і Кременчук.

Станом на квітень 2016 року у складі дирекції було 60 станцій, що відкриті для вантажних операцій, з яких 41 була опорною, а 19 — прикріплені до опорних.[2]

Полтавська дирекція складається з 8 ділянок. Довжина головних колій дирекції становить 1294,5 кілометрів. Розгорнута довжина колій — 2184,5 км. Ділянки Гребінка — Полтава-Південна — Красноград і Бурти — Кременчук — Полтава електрифіковані. Експлуатаційна довжина електрифікованих колій — 230,7 км, контактної мережі — понад 560 км. Планується електрифікація ділянки Кременчук — Ромодан (114 км).

Станції дирекції приймають і відправляють поїзди по напрямках на Дарницю, Знам'янку, Лозову, Люботин, Основу, станцію ім. Т. Г. Шевченка.

Показники роботи дирекції становлять:

  • навантаження вагонів — 1127 на добу,
  • вивантаження вагонів — 252 на добу,
  • приймання вагонів — 1282 навантажених і 1556 порожніх на добу,
  • здача вагонів — 2958 на добу.
  • середній оборот вантажного вагона — 3,15 доби.

В межах Полтавської області курсують 27 пар пасажирських поїздів далекого прямування, 23 пари приміських. Формується у вагонній дільниці станції Кременчук 7 поїздів, Полтава — 5 поїздів.

У 2006 році Полтавська дирекція Південної залізниці отримала диплом «Найкращі підприємства України» в номінації «Транспорт» національного рейтингу «Асамблеї ділових кіл».

Див. також

Примітки
  1. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства „Українська залізниця“»
  2. Микола Тараненко. Слід у всьому шукати резерви Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine. // Южная магистраль. — 2016. — № 16 (9644). — С. 3.

Посилання

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.