Природні пожежі в Росії (2010)

В 1920-ті роки в рамках плану ГОЕЛРО здійснювалося осушення боліт в Центральній Росії з метою видобутку торфу, як доступнішого на той час палива в порівнянні з нафтою, газом і вугіллям. В 1970—1980-і роки торф добували для потреб сільського господарства Нечорнозем'я[5]. Після розвалу торфопідприємств торфорозробки виявилися фактично безхозними. Нині, у зв'язку з підвищеною пожежною небезпекою старих торфорозробок, планується обводнення торфовищ у Підмосков'ї[6].

Гасіння торф'яних пожеж традиційними засобами неможливе. Зазвичай для локалізації та гасіння підземної пожежі торфу організовується обкопування осередку канавами шириною близько одного метра і глибиною до мінерального шару або до насиченого водою шару торфу[7].

Схожа проблема масових торф'яних та лісових пожеж та задушливого гару в Центральній Росії в спекотну погоду склалася в 1972 році, причому, цілком ліквідували проблему тільки дощі після 24 серпня. Сухе і димне літо також спостерігалося і в 2002 році[5].

Як стверджує професор кафедри ґрунтознавства та екології ґрунтів Санкт-Петербурзького державного університету Серафим Чуків, сухий торф стає гідрофобним, що викликає складнощі при гасінні вогню водою: вода при пожежогасінні просочується повз торф в глибину. В глибокі порожнини, вигорілі у торф'яниках, можуть провалюватися люди і техніка[5]. Для доставки води до місця пожежі ефективне застосування польових магістральних гідротрубопроводів.

Самозаймання торфу відбувається під дією мікроорганізмів і кисню повітря[8], якщо вологість торфу менше 40%[9].

За повідомленням начальника головного управління МНС у Московській області Євгена Секіріна, 10% торф'яних пожеж припадають на самозаймання торфу, тоді як в інших випадках виною є «людський фактор»: недопалки, сірники[10]. Цієї ж точки зору дотримується координатор по збереженню торф'яних боліт Міжнародного бюро по збереженню водно-болотних угідь Тетяна Мінаєва. Вона стверджує, що основною причиною торф'яних пожеж як в 1972 році, так і зараз, став людський фактор: зокрема, викинуті з проїжджаючих автомобілів незагашені сигарети[5].

Регіони РФ, охоплені пожежами 31 серпня 2010 року

Керівник МНС Росії Сергій Шойгу 31 липня 2010 повідомив, що пожежна ситуація в 17 регіонах Росії, особливо, у Владимирській і Московській областях, може ускладнитися. Він стверджував, що в Нижньогородській області швидкість поширення пожеж склала 100 м/хв., а вогненний повітряний потік виривав дерева з корінням, подібно урагану[14].

За даними на 31 липня 2010, площа лісових і торф'яних пожеж в Росії склала більше ніж 120 тис. га і збільшилася за добу на 30 тис. га. Було зафіксовано 61 діє лісова пожежа з близько 400 осередків займання. Від пожеж найбільше постраждали Мордовія, Татарстан, Білгородська, Воронезька, Іванівська, Кіровська, Московська, Нижньогородська, Рязанська, Ульянівська, Владимирська, Липецька, Тамбовська і Тульська області[15].

На 1 серпня 2010 площа лісових пожеж становила 114 тис. га[16]. Сайт Центрального регіонального центру МНС Росії повідомляв, що в Московській області були виявлені 130 вогнищ природних пожеж на площі 880 га, в тому числі 67 торф'яних пожеж на площі в 178 га[1].

За даними на 2 серпня 2010, 18:38, в результаті пожеж згоріло понад 1 000 будинків в 77 населених пунктах в 10 суб'єктах Росії, загинули 34 людини, приблизно 800 людей перебувають у пунктах тимчасового розміщення. Прем'єр-міністр Росії В. В. Путін підтримав Федеральну цільову програму (ФЦП) по обводнення торфовищ в Підмосков'ї, на яку планується витратити з федерального бюджету 4,5 млрд рублів[6]. Згідно з доповіддю міністра регіонального розвитку Віктора Басаргіна, збитки від пожеж (на будівництво нового житла і компенсації погорільцям) перевищили 6,5 млрд рублів[17].

Президент Росії Дмитро Медведєв підписав указ про введення надзвичайної ситуації в семи регіонах Росії: Володимирській, Воронезької, Московської, Нижньогородської і Рязанської областях, а також у республіках Мордовія і Марій Ел[18]. При цьому Президентом був підписаний указ про заборону господарської діяльності та доступу громадян на ряд територій в семи суб'єктах РФ[19].

За повідомленням керівника Національного центру управління в кризових ситуаціях МНС Росії Володимира Степанова, станом на 2 серпня 2010 у Росії виявлено приблизно 7 тисяч осередків пожежі на площі понад 500 000 га. Пожежна обстановка склалася в 14 регіонах Росії, на 2 серпня 2010 повідомляється про загибель 34 людей[16]. У Москві станом на понеділок 2 серпня 2010 всі райони оповиті димом з пониженням видимості на дорогах, відчувається запах гару від торф'яників[1]. У Московському метро введений рятуючий від запаху гару режим роботи системи вентиляції[20].

4 серпня Вертольоти МНС Азербайджану вилетіли до Росії для сприяння в гасінні пожеж. Вертольоти марки Мі-17 і Ка-32А з чотирма особовими складами на борту попрямували до Воронежа і Липецькв. За словами начальник авіаційної групи МНС Азербайджану Ашрафа Гасимова, азербайджанські гелікоптери будуть працювати в Росії протягом двох тижнів, але у разі потреби МНС Азербайджану готове продовжити терміни роботи в Росії і збільшити як кількість техніки, так і особового складу[21].

За даними МНС РФ станом на 5 серпня, в Росії зафіксовано 843 вогнища пожеж, у тому числі 47 торф'яних. Число великих пожеж склало 73[22].

За даними станом на 6 серпня МНС РФ, в Росії зареєстрований 831 осередок пожеж, в їх числі 42 торф'яних. Число великих пожеж склало 80 на площі в 150,8 тис. га[22]. За даними Державного природоохоронного установи «Мосекомоніторінг», в Москві в першій половині дня максимальна концентрація чадного газу в повітрі перевищує допустиму норму в 3,6 разів, зміст зважених часток - в 2,8 раза, специфічних вуглеводнів - в 1,5 раза. Представник цієї організації назвав найнебезпечнішими для здоров'я зважені частинки розміром в 10 мкм, які, за його словами, не виводяться з організму і чинять негативний вплив на здоров'я і тривалість життя. Для захисту рекомендуються вологі восьмишарові марлеві пов'язки[23].

У першій половині дня московські аеропорти «Домодєдово» та «Внуково» не змогли прийняти більше 40 і відправити близько 20 літаків через сильне задимлення повітря. Станом на 10 годину ранку, видимість у «Домодєдово» становила 350 м, у «Внуково» - 300 м. За повідомленням Росавіації, аеропорти «Шереметьєво» працюють у звичайному режимі завдяки видимості 800 м[23].

Згідно зі спектрометричними даними, що надійшли з супутників НАСА «Терра» і «Аква», дим від пожеж в окремих місцях піднявся до висоти близько 12 км і потрапив у стратосферу, що зазвичай відбувається тільки при виверженні вулканів[24]. На кордоні Рязанської і Нижньогородської областей за 10 км на схід від Елатьми і за 30 км на південь від Верхньої Вереї, при горінні великого масиву лісів спостерігалися пірокумулятівні хмари, що викликаються потужними потоками гарячого повітря і зазвичай супроводжують виверження вулканів[24].

8 серпня дим від лісових пожеж в Новгородській області дійшов до Санкт-Петербурга[25].

15 серпня Нижній Новгород охопило задимленням, через якого знизилася видимість на дорогах і припинено роботу аеропорту. Причиною задимлення став зустрічний упав, який застосували пожежні для боротьби з вогнем. Знижений тиск сприяє знаходженню диму в нижніх шарах атмосфери. Пожежу вдалося локалізувати[26].

Москва впродовж тижня була заповнена їдким димом від палаючих торф'яників[41]. У зв'язку з задимленням посольства Німеччини, Австрії, Польщі і Канади евакуювали частину персоналу з Москви[42]. Кілька днів дим підмосковних пожеж закривав Санкт-Петербург[25]. Сильного задимлення піддалися Нижній Новгород, Рязань, Саратов, Тамбов, Твер, Владимир, Чебоксари, Новочебоксарськ та міста східного Підмосков'я[4][43][44][45][46].

За даними голови Департаменту охорони здоров'я Москви Андрія Сельцовского на 9 серпня 2010, смертність в Москві досягла рівня приблизно 700 осіб на день, тоді як у звичайні дні вона становить 360—380 осіб на день. Виклики «швидкої допомоги» збільшилися до 10 тисяч на день (у звичайні дні — 7,5-8 тисяч). Загальне число госпіталізацій збільшилося на 10%, госпіталізацій дітей — на 17%. Основні приводи звернень — серцево-судинні патології, бронхіальна астма, гіпертонічна хвороба, проблеми з легенями. При цьому число інсультів зросла незначно, а число інфарктів скоротилася. У лікарнях заборонені планові хірургічні операції і будуть проводитися тільки екстрені. За відомостями першого заступника мера Володимира Ресіна, в лікарнях введено цілодобовий режим роботи без вихідних днів. Число звернень до лікарів збільшилася на 20%[47].