Симиренко Левко Платонович

Титульна сторінка монографії Левка Симиренка з його автографом.

Народився у селі Млієві, нині Городищенський район, Черкаська область, Україна (тоді Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія). Був сином Платона Симиренка. У 1879 — закінчив природничий факультет Новоросійського університету і у 1879—1887 за участь у русі народників перебував на засланні у Східному Сибіру, де працював садівником (серед ін. виплекав низькорослі повзучі овочеві дерева, що можуть витримати низькі температури).

Левко Симиренко з дітьми, 1910-ті рр. Зліва направо: Платон Львович (1888—1952), Володимир Львович, Левко Платонович, Тетяна Львівна (1887—1973)

Після повернення до Млієва Симиренко створив у ньому маточний колекційний сад і помологічний розсадник, який став найкращим у Російській імперії й однією з найбагатших в Європі помологічних колекцій; попри ін. овочеві й ягідні рослини, розсадник включав: 900 сортів яблунь, 889 — груш, 84 — слив, 350 — вишень і черешень, 15 — бросквини, 36 — абрикоси, 165 — аґрусу, 54 — горіха. Симиренко всебічно вивчав зібрані ним сорти, поліпшував селекційним способом якість місця, акліматизував чужі й вивів нові (наприклад, популярний сорт яблуні Ренет Симиренка, названий ним на честь батька[1]), вказував для яких районів рекомендовані сорти є перспективними. При своєму розсаднику організував школу садівників і виховав низку висококваліфікованих фахівців, серед інших свого сина Володимира Симиренка.

Перші результати вивчення помологічної колекції свого розсадника виклав у «Генеральному каталозі»[2]. 1912 року видав капітальну працю «Кримське промислове плодівництво»;[3] головна праця Симиренка — «Помологія», 1 — 3 тт., з'явилася у 1961 — 63 у Києві (друге вид. 1974).

Близьким другом Л. Симиренка був кримський ентомолог Сигізмунд Мокржецький.

За радянської влади маєток Симиренка націоналізовано і на його терені засновано Мліївську дослідну станцію садівництва, яку згодом названо іменем Л. Симиренка. Першим директором станції був його син Володимир.

Зовнішні відеофайли
	1. Як у Млієві на Черкащині з'явився сорт яблук Ренет Симиренка // Канал «Українська правда» на YouTube, 16 жовтня 2020.

За наявними даними, 6 січня 1920 р. Левко Симиренко трагічно загинув від рук чекістів. Молодший брат Лева Платоновича — Микола, інженер-технолог, директор цукрового заводу. Був одружений з Клавдією Миколаївною Григорович-Барською. Помер 7 травня 1919 р. у Києві[4]. Інший брат — Олексій, який мешкав у Києві, помер 7 червня 1919 р.[5][6]

Левко Симиренко на поштовій марці 1996 року (праворуч).

Л. П. Симиренко — видатний помолог і вчений-садівник — здобув світову популярність. Він був обраний членом-кореспондентом Бельгійського товариства садівників, а в 1895 р. — Почесним членом Французького національного помологічного товариства.

1981 року у Києві на честь Левка Платоновича Симиренка названо вулицю. Також на його честь названа вулиця в селі Медвеже Вушко Вінницького району Вінницької області.

2016 року у Білій Церкві в рамках «декомунізації» провулок та вулиця Мічуріна були перейменовні, відповідно, на провулок та вулицю Левка Симиренка.[7]

• Симиренки
• Ренет Симиренка
• Премія НАН України імені Л. П. Симиренка

• Бойко О. Д. Симиренко Левко Платонович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 557. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Л. П. Симиренко і садівництво України: зб. наук. праць до 150-річчя від дня народження Л. П. Симиренка / відп. ред. І. І. Хоменко ; УААН, Мліївський ін-т садівництва ім. Л. П. Симиренка, Уманський держ. аграрний ун-т, Благодійний фонд сприяння розвитку садівничої науки ім. Л. П. Симиренка. — Мліїв ; Умань: [б.в.], 2004. — 315 с. — ISBN 966-8302-11-7
• Перший український «яблучник» // День. — 2000. — № 58 (1 квіт.).
• Повернути пам'ять про Льва Симиренка. Через 85 років після вбивства відбулася перша в історії панахида по видатному вченому // День. — 2005. — № 5, 15 січня.
• Л. П. Симиренко: Библиографический список^{[недоступне посилання з травня 2019]} (рос.)
• Салтан А. Н. История олигархов. Симиренки — «сахарные короли» Украины. Электронный ресурс. — 19.12.15. (рос.)
• Прометей українського садівництва: до 160-річчя від дня народження Л. Симиренка (1855—1920) // Дати і події, 2015, перше півріччя: календар знамен. дат № 1 (5) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2014. — С. 54–58.

• Симиренко Лев // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1729. — 1000 екз.