Мліїв

Млі́їв (давні назви — Мгліїв, Імліїв, Ітомгліїв) село Черкаського району Черкаської області в Україні, центр Мліївської сільської громади.

село Мліїв
Країна  Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Черкаський район
Громада Мліївська сільська громада
Рада Мліївська сільська рада
Код КАТОТТГ UA71080270010024541
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Перша згадка 1499 рік
Населення 4 356 чоловік (на 1 січня 2010 року)[1]
Територія 120,04 км²[2]
Площа 15,85 км²[2]
Густота населення 274,8 осіб/км²
Поштовий індекс 19511, 19512
Телефонний код +380 4734
Географічні дані
Географічні координати 49°20′51″ пн. ш. 31°32′11″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
81 — 90 м[3]
Водойми річка Вільшанка
Відстань до
обласного центру
39,1 (фізична) км[4]
45 (автошляхами) км[2]
Відстань до
районного центру
10 км[2]
Місцева влада
Адреса ради с.Мліїв, вул.Д.Кушніра,63
Сільський голова Микитенко Василь Вікторович
Карта
Мліїв
Мліїв
Мапа

 Мліїв у Вікісховищі

Село розташоване на берегах річки Вільшанки за 10 км від міста Городище та за 45 км від обласного та районного центру — міста Черкаси. Площа населеного пункту — 1585 га, територія колишньої Мліївської сільської ради — 12 004 га. Населення — 4 356 осіб.

Історія

Перша писемна згадка про Мліїв належить до 1499 року[5], коли він належав Васькевичам, проте є припущення, що історія поселення сягає часів Київської Русі.

На початку 17 століття у власності Христини Корженевської у дівоцтві Жубрик, з 28 березня 1633 коронного гетьмана Станіслава Конецпольського[6].

Існує переказ про мліївського селянина Данила Кушніра, страченого шляхтичами за відмову прийняти католицьку віру. Кушніра катували, а потім облили смолою й підпалили. Цей акт був спрямований на те, щоб залякати населення, яке піднялося на боротьбу.

В 1648 році Млієвом оволоділи війська Богдана Хмельницького і він став ранговим містечком гетьмана, а невдовзі центром Мліївської сотні Корсунського полку.[7]. В 1661 році, за постановою сейму, Мліїв знову був закріплений за Конецпольським. З початку XVIII століття Мліїв з округою належав князю Любомирському.

Сільська управа початку 20 століття з Млієва у музеї в Пирогові.

На початку XIX століття Мліїв перейшов у власність до Єлизавети Браницької, дружини князя Воронцова.

В роки визвольних змагань Мліїв був ареною боротьби загонів українських повстанців проти більшовиків та інших загарбницьких сил. На початку 1920-х років село — центр Мліївської республіки.

В ході Другої світової війни село окуповане німецькими військами 2 серпня 1941 року. 6 лютого 1944 року частини 72-ї та 254-ї стрілецьких дивізій 52-ї армії СРСР підійшли до села і з боями 9 лютого відвоювали його, відновивши радянську окупацію.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.

Восени 2016 року на будинку, де з 1870 по 1873 рік проживав автор слів Гімну України Павло Чубинський, встановили пам'ятну дошку.[8]

Економіка

У селі працює два цегельні заводи, два лісництва з цехом переробки деревини державного підприємства «Смілянське лісове господарство». Подальшого розвитку набуває приватне підприємство з переробки деревини та виробів повсякденного вжитку, приватна науково-виробнича фірма «Міком», «Ліга ЛТД» з охолодження молока.

У сільськогосподарському виробництві діють СТОВ «Симиренківське» (колишній колгосп імені Симиренка), три селянсько-фермерські господарства — фірма «КСВ», СФГ «Україна», СФГ «ВМС», два приватні підприємці, які спеціалізуються з виробництва зернових і технічних культур, а СТОВ «Симиренківське» — ще й виробництва молока і м'яса. ТОВ «Петрус» здійснює виробництво товарного яйця на базі найновіших світових технологій.

Для забезпечення потреб жителів промисловими виробами та продуктами харчування в селі працює 57 приватних підприємців, частина з яких мають у користуванні 35 закладів торгівлі та громадського харчування.

Типовим представником промислового виробництва є ВАТ «Мліївський ЗТО». Підприємство засноване в 1920 році. Відкрите акціонерне товариство «Мліївський завод технологічного обладнання» створено відповідно до рішення Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України від 05.05.1994 р. № 682, шляхом перетворення державного підприємства Мліївський завод технологічного обладнання у відкрите акціонерне товариство.

Діяльність підприємства спрямована на виробництво та реалізацію виробів з деревини, у тому числі столярних виробів; виробництво та реалізацію запасних частин до сільськогосподарських машин та іншого автотранспорту; виробництво та ремонт меблів; виробничу діяльність, пов'язана з виробництвом продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання; ремонт сільськогосподарської техніки; надання послуг по технічному обслуговуванню автотранспорту; виробництво та реалізацію продукції виробничо-технічного призначення; виробництво та реалізацію, окрім своїх потреб також на потреби інших структур та організацій, теплової та електричної енергії; організацію та проведення науково-дослідницьких та пошукових робіт; фінансові операції та операції з цінними паперами; залучення інвестицій у виробництво та будівництво, реалізація завершених або незавершених об'єктів будівництва; монтаж, демонтаж та ремонт металоконструкції, вантажопідіймальних кранів із застосуванням зварювальних робіт та кранів; експертне обстеження вантажопідіймальних кранів та проведення неруйнівного і руйнівного контролю металів та зварних з'єднань; виготовлення будівельних матеріалів; організація ремонту механізмів та транспортних засобів підприємств, установам та населенню тощо

Наука

Зовнішні відеофайли
1. Як у Млієві на Черкащині з'явився сорт яблук Ренет Симиренка // Канал «Українська правда» на YouTube, 16 жовтня 2020.

Мліївський Інститут помології імені Л. П. Симиренка НААН має 200 га землі. Головна його робота — створення нових сортів плодово-ягідних культур. У Державному реєстрі сортів рослин України — сорти мліївської селекції, яких близько 30-ти. Також тут проводиться розробка інтенсивних технологій виробництва плодів і ягід, розробляються методики захисту багаторічних насаджень від шкідників та хвороб, здійснюються економічні дослідження: маркетингу садівничої продукції, розсадництва. При інституті працює державне дослідне господарство, що спеціалізується з впровадження розробок у виробництво. На його території розташовано дендропарк Мліївської дослідної станції.

Соціальна сфера

У селі працюють дві загальноосвітні школи І-ІІІ ступенів, дві дитячі дошкільні установи, два центри культури і дозвілля з будинками культури та бібліотеками, дільнична лікарня та лікарська амбулаторія, два відділення зв'язку, дві філії Ощадбанку, дві аптеки, ветдільниця та ветаптечний кіоск.

Релігія

У селі діють:

  • Троїцька церква Української Православної Церкви Київського патріархату в реставрованому приміщенні родинної церкви Симиренків;
  • молитовний дім євангельських християн-баптистів.
  • Успенський храм Української Православної Церкви (в єдності з МП) в новозбудованому приміщенні.

Пам'ятки природи

Модрина — лісовий заказник місцевого значення.

У мистецтві

Назва села згадується у романі Ліни Костенко «Берестечко»:

О Дар-Надія! Ждани та Бояни.

Іркліїв. Мліїв. Злобин. Веремій.
Великий Стидин. Халеп'я. Холоп'є!
Ліпляве братолюбних Балаклій.
А он і Київ. Подивись — та пильно.
Моя Вкраїно, ти це чи не ти?

Відомі люди

Уродженці

У 18-ому столітті Мліїв відомий як батьківщина мліївського титаря Данила Кушніра, якого заживо було спалено польською шляхтою напередодні Коліївщини. Образ Данила Кушніра, борця за віру і свій народ, використав Тарас Шевченко в поемі «Гайдамаки».

Пов'язані з Млієвом

  • Симиренко Василь Федорович  (1835—1915) — промисловець, інженер-конструктор та технолог в галузі цукроваріння, визначний меценат;
  • Ротар Петро Тимофійович (1880—1906) — український громадський діяч, поет і педагог;
  • Ротар Іван Тимофійович (1873—1905) — український громадсько-політичний діяч, педагог, літератор;
  • Шевченко Василь Миколайович (1897—1981) — український вчений-фітопатолог, доктор сільськогосподарських наук, заслужений діяч наук УРСР;
  • Потупейко Михайло Миколайович (1922—2007) — український письменник, літературознавець і громадський діяч, кандидат філологічних наук;
  • Кравченко Михайло Лаврентійович (1925—2006) — український вчений-селекціонер, доктор біологічних наук.;
  • Горідько Микола Якович (1938—2001) — український вчений в галузі фізичного матеріалознавства, кандидат фізико-математичних наук.
  • Горідько Микола Антонович — депутат Верховної Ради УРСР 9—10-го скликань.
  • Павло Чубинський — автор слів Державного Гімну України, проживав у Млієві.

Тут бували громадські діячі та вчені Микола Костомаров, Михайло Драгоманов

Герої соціалістичної праці

  • Карпенко Ганна Семенівна (1942—1990) — доярка колгоспу ім. В. Симиренка, Заслужений працівник сільського господарства УРСР
  • Матвійко Василь Макарович (1922—1987) — бригадир садівників колгоспу ім. Леніна

Герої Радянського Союзу

Святі

  • Мученик Данило Мліївський (Куншір)  — пам'ять 11 серпня (н.с.)[9][10];
  • Священномученик Авраам (Шморкун) — пам'ять 26 травня (н.с.) в Соборі святих новомучеників Черкаських[11]

З Млієвом пов'язана визначна подія в культурному житті українського народу, як видання 1860 року «Кобзаря» Тараса Шевченка. Дружба пов'язувала поета з родиною Симиренків, яка виділила кошти на це видання. В 1840 — 1850-х роках Шевченко не раз гостював у Млієві.

Див. також

Примітки

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.