Скороход Анатолій Володимирович

Народився в сім'ї вчителів. З 1935 року сім'я мешкала в м. Марганець, а 1946-го — переїхала до м. Ковель (Волинська область).

1948 — з золотою медаллю закінчив середню школу в Ковелі та вступив до Київського державного університету ім. Т.Шевченка на фізико-математичний факультет.

Закінчив у 1953 році КДУ ім. Т.Шевченка, маючи на своєму рахунку 5 наукових праць, 3 з яких були опубліковані в провідних журналах СРСР. Тоді ж вступив до аспірантури при КДУ ім. Т.Шевченка та відбув продовжувати навчання в Москву.

1956 — у журналі «Теория вероятностей и ее применения» (Москва) опубліковано статтю Скорохода, яка давала суттєве узагальнення принципу інваріантності Донскера на значно ширший клас випадкових об'єктів.[2]

1956 — отримав звання доцента.

1957–1964 — працював у КДУ ім. Т.Шевченка.

Кандидат фізико-математичних наук (1957), доктор фізико-математичних наук (1962), професор (1964).

1964–2002 — працював в Інституті математики НАН України, головний науковий співробітник (у 1964–1992 рр. — завідувач відділу теорії випадкових процесів), водночас професор Київського університету.

1967 — став членом-кореспондентом Академії наук УРСР.

1968 — за участь у виступі групи українських інтелектуалів на захист конституційних прав громадян (підписав т. зв. «лист 137-ми») йому заборонили читати лекції студентам і керувати аспірантами.

У 1969–1982 роках був «невиїзним», не міг виступати на наукових конференціях за кордоном СРСР. За цей період опублікував 12 наукових книг і 12 (частково в співавторстві) науково-популярних видань. Відсутність вченого на міжнародних наукових форумах дала підставу для чуток, начебто «Скороход» — це збірне ім'я радянських математиків, які працюють в області теорії випадкових процесів (на кшталт французької групи Бурбакі).

Після повернення можливості виїзду за кордон брав участь у Міжнародному математичному конгресі (США, 1986), Міжнародному колоквіумі пам'яті П.Леві (Париж, 1987), відвідав Університет імені П'єра і Марії Кюрі (Париж, 1983) та Міжнародний інститут системного аналізу при ЮНЕСКО (Відень, 1984).[2]

1985 — отримав звання академіка НАН України.

1988 — підтримав письмове звернення до міської адміністрації Києва з вимогою дозволити проведення першого екологічного мітингу в місті.

1989 — брав участь у висуненні перших альтернативних кандидатів у народні депутати СРСР.

Брав участь у I з'їзді НРУ (1989).[2]

З 1993 року працював на посаді професора Мічиганського університету (США).

1996 — у Чилі відбулася наукова конференція, присвячена 40-річчю «простору Скорохода».

2007 — у Києві відбулася міжнародна наукова конференція «„Простір Скорохода“. 50 років потому».[2]

Наукові праці з теорії стохастичних диференціальних рівнянь, граничних теорем для випадкових процесів, розподілів у нескінченновимірних просторах, статистики випадкових процесів, марківських процесів.

Автор понад 450 наукових праць, серед яких 23 монографії (більшість із них перекладені та видані за кордоном), понад 300 статей у провідних наукових журналах, підручники.

Головний редактор наукового журналу «Теорія ймовірностей та математична статистика», член редколегій низки вітчизняних і зарубіжних часописів.

Підготував 56 кандидатів і 17 докторів наук.[2]

Державна премія України в галузі науки і техніки (1982, 2003).

Премія імені М. М. Крилова НАН України (1970).

Срібна медаль ім. М. В. Остроградського (2001).

• А. В. Скороход. Лекції з теорії випадкових процесів. — Київ: Либідь, 1990. — ISBN 5-11-001701-8.
• А. В. Скороход. Випадкові процеси з незалежними приростами. - 1964 р.
• Гіхман і Скороход Вступ до теорії випадкових процесів. -1965 р.

А. В. Скороход (1990). Лекції з теорії випадкових процесів (українська). — Київ: Либідь. ISBN 5-11-001701-8.

Лист Євген Сенета із книжки «Анатолій Володимирович Скороход», Інститут математики НАН України, 2005 рік: « У 1966 році, коли я був аспірантом в Австралійському національному університеті в Канберрі, я отримав у подарунок від Девіда Вер-Джонса примірник книжки А. В. Скорохода (1964 р.) „Випадкові процеси з незалежними приростами“, і незабаром отримав від батьків моєї дружини як подарунок до мого 25-річчя книжку Гіхмана і Скорохода (1965 р.) „Вступ до теорії випадкових процесів“. Я був радий і гордий бачити в цих книжках посилання на мою першу мову, українську, бо в цей час ім'я Анатолія Володимировича було дуже відоме через „топологію Скорохода“. Зрештою я зміг придбати його підручники 1975 і 1990 років українською мовою і був у змозі використати видану раніше книжку „Елементи теорії ймовірностей і теорії випадкових процесів“, що мені допомагало у побудові власних лекцій. З першої зустрічі з роботою Анатолія Володимировича я був палким шанувальником його внеску в теорію ймовірностей і українську математику. Для мене було честю зустрітися з ним і обмінятися кількома словами на скандинавсько-українській конференції в Умео, Швеція.»

Професор Каліфорнійського університету В.С. Варадараджан: «Я добре пам'ятаю кінець 1950-х, коли я був аспірантом в Індійському статистичному інституті в Калькутті. Тоді в Москві почав виходити журнал з Теорії ймовірностей, і в одному з перших його випусків містилися статті Скорохода про D-простір і його топології. Це був дуже оригінальний внесок, який мав великий вплив на основи всієї теорії.»

• Українські математики
• Простір Скорохода
• Інтеграл Скорохода
• Теорема Скорохода про вкладення

• Теорема Скорохода про вкладення
• Теорема Скорохода про зображення
• Простір Скорохода
• Інтеграл Скорохода
• Задача Скорохода
• Вкладення Скорохода
• Метод одного ймовірнісного простору Скорохода

• Метрика Скорохода
• Топологія Скорохода

• Скороход Анатолій Володимирович на сайті НАН України
• Скороход Анатолій Володимирович на сайті Київського університету імені Тараса Шевченка