Марганець (місто)

Ма́рганець місто обласного значення у Нікопольському районі Дніпропетровської області. Восьме за чисельністю населення місто області, центр видобування і переробки марганцевих руд. Населення — 46 тис. мешканців (2020).

Марганець
Герб Марганця Прапор Марганця
Головна площа
Основні дані
Країна  Україна
Область Дніпропетровська область
Район Нікопольський район
Код КОАТУУ: 1211300000
Засноване 1938
Статус міста з 1938 року
Населення 46 097 (01.01.2020)[1]
Агломерація Нікопольська агломерація
Площа 37 км²
Густота населення 1246 осіб/км²
Поштові індекси 53400-53490
Телефонний код +380-5665
Координати 47°38′41″ пн. ш. 34°36′15″ сх. д.
Висота над рівнем моря 30[2] м
Водойма річки: Дніпро, Ревун, Томаківка, Балка Велика Кам'янка, Каховське водосховище
Назва мешканців марганчани
День міста третя неділя липня
Відстань
Найближча залізнична станція Марганець
До обл./респ. центру
 - фізична 92 км
 - автошляхами 114 км
До Києва
 - фізична 428 км
 - залізницею 566 км
 - автошляхами 525 км
Міська влада
Рада Марганецька міська рада
Адреса м. Марганець, вул. Єдності, 29а, 2-20-17
Вебсторінка Офіційний вебсайт
Міський голова Жадько Олена Анатоліївна

Марганець у Вікісховищі

Карта
Марганець
Марганець

Етимологія

Назва міста походить від імені мінералу, що тут видобувається марганцю.

Географія

Розташування

Марганець розташований у південній частині Дніпропетровської області в межах Причорноморської низовини. Південна межа міста проходить за 1,5 кілометри від правого берега Каховського водосховища. В межах міста також протікають річки Ревун, Томаківка, у яку впадає річка Балка Велика Кам'янка. У північній частині міста розташоване Миколаївське водосховище. Висота над рівнем моря від 90 до 10 метрів.

Відстань до Дніпра становить 114 кілометрів автошляхами Н08, Р73 та Т 0435. Неподалік Марганця розташовані промислові міста Нікополь та Покров.

Клімат

За класифікацією Кеппена клімат Марганця є вологим континентальним зі спекотним літом (Dfa)[3]. Літо в основному жарке і сухе, зима — м'яка і малосніжна. Місто Марганець входить до південного посушливого, теплого агропромислового регіону. В силу свого географічного положення Марганець знаходиться під впливом повітряних мас, що приходять з Атлантики, Арктичного басейну або сформувалися над великими континентальними територіями Євразії. Для нього характерний помірно-континентальний клімат з посушливим літом і малосніжною зимою. Щодо агрокліматичного районування — місто розташоване в межах південного посушливого дуже теплого агрокліматичного району.

Середньорічна температура повітря становить +9,2 °C, найнижча вона у січні (в середньому −4,4 °C), найвища — в липні (+22,0 °C). Абсолютний мінімум температури повітря (-34 °C), був зафіксований в 1940 році, абсолютний максимум (40,1 °C) — 10 серпня 1930. Норма атмосферних опадів, прийнята для міста становить 430 мм. Найбільша середня кількість опадів випадає в Марганці в червні (60 мм), найменша — в жовтні (27 мм). Щорічно в Марганці утворюється сніговий покрив, проте його висота незначна. Відносна вологість повітря в середньому становить 73 %, найменша вона в серпні (62 %), найбільша — у грудні (87 %). Найменша хмарність спостерігається в серпні (3,8 балів), найбільша — у грудні (8,1 балів) по 10-бальній шкалі хмарності. Найбільшу повторюваність у Марганці має північно-східний вітер (17,2 %), найменшу — південно-західний (10,4 %). Найбільша середня швидкість вітру в лютому (3,6 м/с), найменша — влітку (2,0 м/с). Штиль спостерігається в середньому 52 дні на рік, найчастіше літніми ночами.

Істотний вплив на клімат міста чинить антропогенний чинник. Після створення Каховського водосховища значно змінився розподіл атмосферних опадів у зоні впливу водойми. Водосховище також надає термічний вплив на прилеглу територію, сприяючи розвитку додаткових висхідних потоків повітря і має утеплюючий ефект. Середня температура води в Каховському водосховищі влітку біля міста становить +22,3 °C. У спекотні дні температура води сягає 30-31 °C.

Показники клімату Марганця
ПоказникСіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервеньЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГруденьРік
Середній
максимум, °С
−2−14132124252520124012
Середня
температура, °С
−5,5−4,10,89,416,019,621,320,615,48,42,5−2,18,5
Середній
мінімум, °С
−7−6−15111516151151−35
Норма
опадів, мм
453634384559563736324252513

В останні 100—120 років температура повітря в Марганці, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення.

Екологія

Площа Гірницької слави

Знищені плавні і утворення штучного Каховського моря знищили унікальну фауну і рослинний світ, змінило клімат. Стояча вода і залишки мінеральних добрив, які потрапляють у Дніпро з ланів, призводять до цвітіння води влітку.

Місто Марганець разом із сусіднім Нікополем перебувають у 30 км зоні Запорізької атомної і теплової електростанцій. Електростанції розташовані на протилежному, лівому березі Каховського моря напроти міста Марганця у місті Енергодар.

Основні екологічні проблеми міста:

  • підтоплення території м. Марганець внаслідок підвищення рівня ґрунтових вод. Близькість Каховського водосховища, рівень води якого вище окремих земельних ділянок місцевих забудов;
  • присутність миколаївського водосховища, як частини гідротехнічних споруд Каховського водосховища з рівнем води перевищуючий допустимий;
  • порушення поверхневого стоку; відсутність організованого побутового і поверхневого стоку;
  • відсутність каналізації на значній території міста;
  • процеси, які є наслідком підтоплення міста, з кожним роком посилюються, збільшується потік скарг про наявність води в підвалах, руйнування фундаментів житлових будинків;
  • відсутність полігону твердих побутових відходів, у зв'язку із закриттям полігону ТПВ у місті існує загроза негативного впливу відходів на навколишнє середовище та здоров'я мешканців Марганця.

Історія

Курганні поховання

У межах міста у великому скіфському кургані (43 століття до н.е.) розкопано поховання вождя із золотими прикрасами та зброєю. Е кургани до 14—15 століть.

Перелік пам'яток археології — курганів по м. Марганець,
які підлягають охороні та збереженню, як історико-культурні цінності
 з/п пам'яткиНазва та адреса
пам'ятки
Час виникненняХто і коли виявивРозмір
16136Курган

Селище Жовтневе Марганецької міськради, на кладовищі

III-II тис. до н.е.1983 р., археолог Голубчик Л.М.Н-1м, Д-40м
26134Курган

Урочище Ракшино, південна частинна міста

III-II тис. до н.е.1983 р., археолог Голубчик Л.М.Н-4м, Д-40м
36135Курган

Масив Ювілейний, біля ЗАТ «Стрічка»

III-II тис. до н.е.1983 р., археолог Голубчик Л.М.Н-5м, Д-40м
46139Могильник курганний (2 кургани) Селище ЖовтневеIII-II тис. до н. е.1983 р., археолог Голубчик Л. М.Н-2 м, Д-30м

Н-0,2 м, Д-10м

56631Курган

м. Марганець, біля дороги, яка веде до Грушівського кар'єру біля недобудованого гідролізного заводу

II тис. до н.е.2003 р., Жаринова Н.М.Н-3,5м, Д-40м
666332Курган

м. Марганець, вул. Київська, ліворуч дороги, яка веде до центру міста у лісосмузі лісництва, навпроти ВГРЗ

II тис. до н.е2003 р., Жаринова Н.М.Н-3м, Д-40м

Період існування запорозького козацтва

У південній частині міста, у районі Острів, поміж річкою Томаківка і Каховським водосховищем є пагорб, який є місцем розташування першої Запорізької Січі. Цей острів називається Томаківка. Томаківська Січ проіснувала з 1530-их років до 1593 року, якого вона переїхала на острів Базавлук, поблизу сучасного села Капулівка, на захід від міста Нікополь і південь від міста Покров. Вона отримала назву Базавлуцька Січ.

Селище Городище мало центр у південній своїй частини, що межує через протоку з Томаківським островом і колишньою Січчю. Саме тут через протоку, на півночі Томаківського острову була Томаківська січ, а через протоку, де зараз південь Городища, цивільне містечко.

Після зруйнування Січі за наказом російської імператриці Катерини ІІ, більшість козаків пішла на Кубань і за Дунай, частина залишилось у цій місцевості. До відкриття покладів марганцевої руди тільки західна частина міста була забудована. Це козацьке село Городище, а зараз район міста і кінцева зупинка головного автобусного маршруту № 1 від марганецьких вокзалів.

Заснування поселень при рудниках

З 1886 року провадилась розробка родовищ марганцевих руд Нікопольського басейну. Першим рудником був Городищенський рудник. На початку XX століття через басейн прокладено залізницю, що з'єднувала Кривий Ріг із Донбасом і Олександрівськом. Це значно пришвидшило розвиток промисловості у східній частині басейну. На території Городищенського рудника 1904 року було збудовано залізничну станцію Марганець. Також навколо рудників виникали робітничі селища. Вони підпорядковувались Нікопольській Раді народного господарства.

Згодом Городищенський рудник був перейменований на ім. Комінтерну. В середині 30-х років у басейні працювали 20 шахт і 4 збагачувальних фабрики. Виникло ще два робітничих селища — на рудниках ім. Ворошилова та ім. Максимова. Марганецьке рудоуправління було поділене на два — Комінтернівське і Максимівське рудоуправління. Посприяла розвитку видобування руди електрифікація шахт після спорудження Дніпровської ГЕС.

Кількість населення селищ зростала і станом на 1938 рік становила 20,8 тисяч. На їх території діяла семирічна школа, будинок культури ім. Артема, лікарня, поліклініка.

Заснування міста

У лютому 1936 року на марганцівських рудниках було оформлено районний комітет партії, підпорядкований Нікопольському міському комітету. На той час система адміністративно-територіального устрою в СРСР базувалась на структурі осередків КПРС, тому виділення для рудників окремого райкому було першим кроком для утворення нової адміністративно-територіальної одиниці.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 22 жовтня 1938 року населені пункти довкола рудників об'єднані у нове місто Марганець. У 1939–40 рр. місто обласного підпорядкування.[4] У 1941 році місто мало три лікарні, дитячу поліклініку, протитуберкульозний пункт, санепідемстанцію, пологовий будинок. Крім того, на підприємствах діяло 5 фельдшерських та 2 лікарняних (на руднику ім. Ворошилова та в селі Мар'ївка) пункти охорони здоров'я. Працювало дві середні школи, школа ФЗН. При рудниках відкривалися клуби, виходило дві багатотиражні газети.

З початком Німецько-радянської війни частина населення Марганця (близько 500 родин) була евакуйована на схід СРСР. 17 серпня 1941 року місто було окуповане німецькими військами, звільнене 6 лютого 1944 року. За цей час місту та промисловим об'єктам завдано сильних руйнувань.

У післявоєнні роки Марганець продовжує розвиватись як промислове місто. Було споруджено нові шахти, виникли нові кар'єри так як, Мар'їнський, Басанський, Грушівський. В середині 1960-х років населення міста становило 44,5 тисячі жителів.

Південна межа міста проходить за 1,5 кілометри від правого берега Каховського водосховища. До агломерації ввійшли й розташовані неподалік від Марганця промислове місто Покров, село Капулівка, селище Городище тощо.

Сучасність

12 жовтня 2010 року поблизу Марганця відбулось зіткнення залізничного потягу та пасажирського автобуса, внаслідок чого загинули 45[5] осіб.

В місті діє храм УПЦ КП на честь св. перв. ап. Петра і Павла[6].

В місті Марганець перейменовані об'єкти топоніміки, що підлягали під дію Закону України «Про декомунізацію».

Об'єкти топоніміки
Попередня назва Сучасна назва
вул. Леніна вул. Гірників
провул. Леніна пров. Гірників
вул. Баумана вул. Щаслива
провул. Войкова пров. Затишний
вул. Воровського вул. Різдвяна
вул. Ворошилова вул. Торговельна
вул. Димитрова вул. Таврійська
вул. Енгельса вул. Райдужна
провул. Енгельса пров. Братський
вул. Енгельса вул. Ентузіастів
вул. 50 років Жовтня вул. Соборна
вул. 40 років Жовтня вул. Кленова
вул. Калініна вул. Калинова
вул. Кірова вул. Чумацька
вул. Комінтерну вул. Козацька
вул. Комсомольська вул. Квітникова
провул. Комсомольський пров. Мальовничий
вул. Комуністична вул. Весняна
вул. Котовського вул. Світла
вул. Красіна вул. Наукова
вул. Крупської вул. Хліборобів
вул. Куйбишева вул. Гідності
вул. Куйбишева вул. Фруктова
провул. Куйбишева пров. Гайдамацький
вул. Лазо вул. Чарівна
провул. Лазо пров. Лебединий
провул. Лазо, проїзд 2 пров. Казковий
вул. Лисенка вул. Композитора Лисенка
вул. К. Лібкнехта вул. Дніпровська
вул. Луначарського вул. Солов'їна
вул. Рози Люксембург вул. ім. І. Молодця
вул. К. Маркса вул. Історична
вул. Менжинського вул. Соняшникова
вул. П. Морозова вул. Миротворців
провул. П. Морозова пров. Рідний
вул. Орджонікідзе вул. Трояндова
вул. Островського вул. Мистецька
вул. Пархоменка вул. Виїзна
провул. Пархоменка вул. Тінистий
вул. ХХ Партз'їзду вул. ім. П. Грекова
вул. Піонерська вул. Юнацька
вул. Газети «Правда» вул. Журналістів
вул. Радянська вул. Єдності
вул. Раскової вул. Барвиста
вул. Свердлова вул. Травнева
вул. Тельмана вул. Тюльпанова
вул. Тольятті вул. Автомобільна
вул. Ульянова вул. Універсальна
вул. Урицького вул. Березнева
вул. Фрунзе вул. Ясна
вул. Фурманова вул. Оптимістична
вул. Клари Цеткін вул. Героїв праці
вул. Чапаєва вул. Малинова
вул. Червоноармійська вул. Лозова
вул. Червоногвардійська вул. Героїчна
вул. Щорса вул. Кедрова
парк ім. Островського парк Центральний
вул. Халтуріна вул. Перлинна
вул. Лізи Чайкіної вул. Місячна
провулок Шмідта пров. Янтарний
вул. Вавілова вул. Приватна
вул. Жовтнева вул. Прохолодна
вул. Інтернаціональна вул. Стрілецька
вул. Ленінградська вул. Радісна
вул. 22 Жовтня вул. Хортицька
вул. Белінського вул. Ізмаїла Срезневського
вул. Боженка вул. Симона Петлюри
вул. Гайдара вул. Михайла Грушевського
вул. Дніпропетровська вул. Староміська
вул. Жуковського вул. Василя Жуковського
вул. Кінноармійська вул. Святослава Хороброго
вул. Колгоспна вул. Ярослава Мудрого
вул. Коцюбинського вул. Михайла Коцюбинського
вул. Профінтерна вул. Європейська
пров. Профінтерна пров. Переможців
вул. Сєрова вул. Валентина Сєрова
вул. Шавріна вул. Михайла Драгоманова
вул. Щербакова вул. Івана Котляревського

Влада

Міське самоврядування в місті Марганець здійснюються міською громадою через органи місцевого самоврядування. Основною ланкою в системі місцевого самоврядування у м. Марганець є Марганецька міська рада. Важливу роль у роботі самоврядних органів Марганець відіграють постійні комісії міської ради. Основними принципами місцевого самоврядування є самостійність і незалежність Марганецької міської ради у межах своїх повноважень, самофінансування і самозабезпечення, оптимальна децентралізація. До системи самоврядування міста входять також інші форми територіальної самоорганізації громадян: квартальні комітети і будинкові комітети. Функціонування органів територіальної самоорганізації громадян міста Марганець розширює соціальну основу місцевого самоврядування, забезпечує умови для реалізації громадянами їх конституційних прав на участь в управлінні державними і громадськими справами. Місто Марганець з 2011 року є членом Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України».

5 червня 2013 року депутати Марганецької міської ради висловили недовіру міському голові Олегу Бідянку через непрозоре проведення тендерів та нецільове використання коштів[7]

12 лютого 2015 року у місті невідомі завалили пам'ятник Леніну.

Демографія

Населення

Чисельність постійного населення, осіб[8]
19391959197019791989200120092018
2072334422469055032854391495924884947141
Чисельність і розподіл постійного населення за статтю, тис. осіб
РокиКількість
населення
Кількість
чоловіків
 % чоловіків до загальної
кількості населення
Кількість
жінок
 % жінок до загальної
кількості населення
200949,822,645,3827,254,62
201049,722,645,4727,154,53
201149,622,545,3627,154,64

Статевий розподіл постійного населення за статтю за 2009—2011 роки залишається стабільним з перевагою кількості жінок у співвідношенні 55 % жінки, 44 % чоловіки.

Природний та міграційний рух населення, осіб
Показники200920102011I півріччя
2012
Народженні546484501236
Померлі874928791436
Природне скорочення−328−444−290−200
Прибулі901924849463
Вибулі549596660214
Міграційний приріст352328189249

В останні роки продовжується тенденція зменшення населення, незважаючи на поступову стабілізацію показника народжуваності.

Розподіл населення за основними віковими групами, тис. осіб
Показники200920102011
Населення у віці молодшому за працездатний7,38,39,3
Населення у працездатному віці29,529,229,1
Населення у віці старшому за працездатний12,912,111,8

Зайнятість населення та безробіття

Загальна тенденція населення у віці старшому за працездатний
Показники20072008200920102011
Зайнятість населення1284412133109681109110413

Впродовж 20072011 років кількість штатних працівників по місту зменшилась на 2431 осіб. Значне зменшення відбулось у 2009 році. Кількість фізичних осіб-підприємств становила у 2009 році — 2965, у 2010 році — 2992, у 2011 році — 2902.

Показники зареєстрованого безробіття
Показники200920102011
Чисельність населення, яке перебуває на обліку в службі зайнятості, осіб311934593096
Кількість зареєстрованих безробітних на кінець року, осіб935787755
Рівень працевлаштування, %28,738,844,4
Рівень зареєстрованого безробіття, %3,22,62,78
Середній розмір допомоги по безробіттю577,8781,3818,0
Працевлаштовано108713431376

Мова

Населення за рідною мовою (2001)[9]
українська моваросійськавірменська
71,81 % 27,00 % 0,49 %

Економіка

Промисловість

Головне виробництво, яке дало основу для існування міста — видобуток і збагачення марганцю. У мальовничій поймі Дніпра на правому його березі розташувався Нікопольський марганцевий басейн — найвідоміше у світі родовище марганцевої руди, відкрите у 1883 році видатним геологом В.Домгером. Для підготовки кадрів для гірничої промисловості в місті існує Гірничий технікум (колись — Інститут, який готував інженерів). На 16(?) шахтах і 2 величезних кар'єрах (Басанівський і Грушівський) видобувається марганцева руда. Належать вони фінансовій групі Приват (м. Дніпро).

Однією з провідних галузей промисловості міста є металургійний комплекс, до складу якого входять два основних підприємства — ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» та ВАТ «Марганецький рудоремонтний завод». Містоутворюючим підприємством є ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», яке добуває марганцеву руду та виробляє марганцевий концентрат, що використовується у металургійній промисловості. ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» є одним із провідних у світі підприємств з видобутку й переробки марганцевої руди. Він займає східну частину Нікопольського марганцевого басейну.

На території міста розташовані 12 промислових підприємств: металургійної промисловості — крім вищезгаданих ще ВАТ «Металургмодуль», СПУ-11 ВАТ «Кривбасрудоремонт»; інших галузей — ОП «Марганецька міська друкарня», ВАТ «Марганецький завод керамзитового гравію», ВАТ «Марганецький хлібокомбінат», ВАТ «Квазар-екскавація» та інші.

У місті діють 14 шкіл, 10 дошкільних закладів, 3 позашкільні заклади, лікарня, поліклініка, санаторій-профілакторій, аптеки, заклади культури та спорту.

Заробітна плата

Середньомісячна номінальна заробітна плата становила: у 2009 — 1451,93 грн., у 2010 — 2043,0 грн., у 2011 — 2436,76 грн., у I півріччі 2012 — 2760, 87 грн. Найвищий рівень середньої зарплати по місту фіксується в промисловості, фінансовій діяльності.

Транспорт

Місто знаходиться за 120 км від обласного центру. Марганець має однойменну залізничну станцію на магістралі Апостолове Запоріжжя. Через місто проходить автошлях загальнодержавного значення Н23 Запоріжжя Кропивницький. Відстань до обласного центру — 120 км, залізницею — 135 км, автошляхами — 108 км. Відстань до Києва — 421 км, залізницею — 566 км, автошляхами — 520 км.

Перевезення пасажирів автотранспортом загального користування забезпечують 9 приватних підприємців, 35 одиниць автотранспорту (30 автобусів — 14 місць, 2 автобуси — 22 місця, 3 автобуси — 24 місця). На регулярних міських автобусних маршрутах загального користування, згідно з договорами з перевізниками, виділено 2 пільгових місця у кожному транспортному засобі, у тому числі інваліди війни обслуговуються незалежно від наявності пільгових місць.

Показники роботи транспорту міста
Показники200920102011I півріччя
2012
Перевезено пасажирів, тис. осіб2572,22530,02528,01530,6
Пасажиропотік, млн пас.28,729,227,318,3
Вантажообіг, млн т7,611,56,5
Вантажні перевезення, тис. т вант.33,937,637,8

Архітектура

Архітектурною окрасою Марганця стали Палац Культури гірників (ПК), Будинок зв'язку, автобусний і залізничний вокзали, центральний стадіон. У місті багато клубів, один кінотеатр, музична школа, п'ять бібліотек, парк імені Островського, Лав-парк і центр місцевого краєзнавства історико-краєзнавчий музей. Найвищі будинки у місті — два дев'ятиповерхові будинки. Чотири великі чотирьох- і п'ятиповерхові райони, — Кірова (у районі старого Інституту, нині — вулиці Чумацької), Ворошилівка, Інститут та Центр, у простолюдді цей район називають Город. Центр має красиві 4—5 поверхові будинки сталінської епохи, стадіон та Палац культури. Всі інші в цьому районі — 1—2 поверхові.

Райони міста: Городище, Максимівка, Підгора, Закам'янка, Новоселівка, Енгельс, Острів (Томаківка), Кірова, Інститут, Ворошилівка, Центр, Басанівка, Грушівка.

Загальна площа житлових приміщень, що експлуатуються, за І півріччя 2012 року становить 492, 2 тис. кв. м., з них:

  • 2 поверхові будинки — 27,1 % (58 буд.);
  • 5 поверхові будинки — 54,2 % (116 буд.);
  • 9 поверхові будинки — 0,9 % (2 буд.).

Пам'ятники та пам'ятні знаки

  • Братська могила радянських воїнів та мирних жителів, 1941—1944 (урочище Ракшино);
  • Меморіал «Вічний вогонь» (вул. Єдності);
  • Братська могила курсантів Одеського артилерійського училища (с. Городище);
  • Пам'ятний знак воїнам визволителям м. Марганця (територія залізничної станції Марганець);
  • Братська могила радянським військовополоненим (вул. Кленова);
  • Братська могила, могила рядового Наливайка (цвинтар по вул. Виїзна);
  • Могила невідомого солдата (цвинтар по вул. Бестужева, сел. Тимошовка);
  • Пам'ятник знак воїнам-інтернаціоналістам, загиблим у Афганістані (вул. Лермонтова, перехрестя з вул. Київською);
  • Пам'ятний знак робітникам рудоремонтого заводу, загиблим у роки Великої Вітчизняної війни (парк культури і відпочинку ВАТ «Марганецький рудоремонтний завод»);
  • Пам'ятник А. С. Пушкіну (вул. Прохолодна, СЗШ № 3);
  • Пам'ятник «Великому Кобзарю» (вул. Єдності);
  • Пам'ятний знак Івану Сірку (південна околиця м. Марганця, балка Гологрушевка);
  • Пам'ятний знак на честь визволителів міста — бійців і командирів 203-ї та 303-ї стрілецьких дивізій 6-ї армії 3-го Українського фронту (вул. Єдності, Сквер Перемоги).
  • в 10-х числах лютого 2015 року ліквідовано «пам'ятник Леніну»[10]

Освіта

У місті функціонує 10 загальноосвітніх шкіл, 1 початкова школа, 1 загальноосвітня школа-інтернат, 1 загальноосвітня школа — інтернат для дітей з розумовими та фізичними вадами, 1 вечірня школа, 8 дошкільних закладів, з них 1 навчально-виховний комплекс «Школа — дитячий садок», 3 позашкільних заклади, 2 дитячих спортивні школи, 1 центр трудової підготовки учнівської молоді, професійно — технічний ліцей та коледж.

Дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади
Показники200920102011І півріччя
2012
Кількість дошкільних закладів, одиниць8888
Кількість дітей у дошкільних закладах, осіб1326141817572010
Кількість загальноосвітніх навчальних закладів, одиниць14 денних, 1 вечірня14 денних, 1 вечірня13 денних, 1 вечірня12 денних, 1 вечірня
Кількість учнів у загальноосвітніх закладах, осіб4329 денні, 116 вечірні4194 денні, 119 вечірні4087 денні, 112 вечірні4087 денні, 112 вечірні
Кількість вчителів у загальноосвітніх навчальних закладах384371344342

Культура

У складі відділу культури виконкому Марганецької міської ради працюють: школа мистецтва (колишня музична школа), клуб «Дніпро», 4 бібліотеки у складі комунального закладу "Публічна бібліотека" Марганецької територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області: центральна бібліотека, бібліотека-філія №1 (для дітей), бібліотека-філія №2 (в с. Городище) та сільська бібліотека-філія №2 (с. Новокиївка).

У клубі «Дніпро» (колишній кінотеатр) працюють аматорські колективи різних напрямків. Створена асоціація майстрів народно-прикладного мистецтва різних жанрів. На базі клубу працює народний театр «ВІЗ і Ко» (під керівництвом Заслуженого працівника культури України Валентини Зозулі).

29 квітня 1969 року в місті Марганець відчинив свої двері марганчанам та гостям міста Марганецький міський історико-краєзнавчий музей[11]. З червня 1971 р. він має звання «Народний». Розташований музей на першому поверсі житлового будинку в центрі міста за адресою: вул. Єдності (колишня Радянська), 76. Займає площу — 194 кв. м.

Зібрання музею налічує близько 6000 одиниць збереження з історії, археології, етнографії, природи краю, про початок видобутку руди у Марганці. Це археологічні, побутові (етнографічні) речі, матеріали, пов'язані з гірничо-збагачувальним комбінатом, Героями Соціалістичної Праці, Героями Радянського Союзу, а також речі багатьох марганчан, що брали участь у Великій Вітчизняній війні та відбудові міста. В музеї зберігаються особисті речі Героя Радянського Союзу Кисиленка Петра Євдокимовича і фотографії Героя Радянського Союзу Фокіна Андрія Петровича. Музей зберігає документи і матеріали, пов'язані з періодом окупації населення в роки Другої світової війни (гроші, фото, аусвайси, особисті речі партизан), предмети по геології і палеонтології, шахтарського життя 30-50-хх років минулого століття.

Відкриті постійно діючі експозиції «Геологія і палеонтологія Придніпров'я» та «Марганець і марганчани у Другій світовій війні». Музей проводить велику роботу з охорони, дослідженню і популяризації знань про пам'ятники історії, археології і архітектури.

У складі відділу культури плідно працюють чотири бібліотеки, які об’єднані в єдину бібліотечну мережу – комунальний заклад «Публічна бібліотека» Марганецької територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області. До її складу входять: центральна міська бібліотека, бібліотека-філія №1 для дітей, бібліотека-філія №2, що знаходиться в селищі Городище, сільська бібліотека-філія №3 в селі Новокиївка.

Бібліотеки виконують свою місію — забезпечувати кожній людині вільний доступ до інформації і знань. Головними функціями бібліотек сьогодні є інформаційна та освітня. Бібліотекарі популяризують читання в громаді, працюють з патріотичного, етичного і естетичного виховання марганчан, профорієнтації молоді, навчають комп'ютерній грамотності всіх бажаючих. Розвивають інтерактивні форми читання. На базі бібліотек ЦБС працюють клуби за інтересами. Бібліотеки беруть участь в проведенні міських свят.

В центральній бібліотеці працює пункт європейської інформації «Все про Європу», Центр вільного доступу до інтернету, клуби за інтересами: «Правовий захист», «Магія творчості», для дівчат-старшокласниць «Школа жіночої чарівності. В арт-галереї на постійній основі експонуються картини багатьох місцевих художників. На базі центральної бібліотеки діє Марганецьке міське літературне об’єднання «Віра», яке об’єднує марганецьких поетів, прозаїків, краєзнавців, дослідників, художників, журналістів, громадських діячів та різних творчих ініціативних марганчан. Місцевим письменникам допомагають готувати книги до друку.

Марганецька бібліотека-філія №1 обслуговує дітей та керівників дитячого читання. На відвідувачів завжди чекають яскраві виставки-інсталяції. А бібліотекарі радо запропонують підбірки найкращої літератури для дітей на будь-які смаки і вподобання. Тож під час карантину маленькі читачі залюбки відвідують бібліотеку. Онлайн, використовуючи блог бібліотеки для дітей та сторінку в Facebook, бібліотека пропонує для дітей корисні відеоматеріали, мультфільми. В ній відкрита вітальня поета Григорія Бідняка, інтернет-зала «Розумна павутинка». Маленькі користувачі залюбки відвідують клуб з природознавства та екології «Світ-дивосвіт» та читацьке об’єднання «Книжковий садок».

Бібліотека-філія №2 обслуговує користувачів мікрорайонів Городище та Максимівка. Головний напрям роботи – краєзнавство. Тут можна побачити виставки автентичних старовинних вишивок, старовинні речі домашнього вжитку, твори місцевих авторів, рідкісні історичні довідки тощо. Бібліотека-філія №2 тісно співпрацює зі школами №5 та №7, а також настоятелем Свято-Троїцького храму.

Сільська бібліотека-філія №3 обслуговує мешканців сіл Новокиївка, Добра Надія, а також Вільне, Новокам’янка, Іллінка. В селі Добра Надія працює пункт видачі літератури від сільської бібліотеки-філії №3. Діяльність бібліотеки різнобічна та спрямована усіма засобами на задоволення потреб мешканців сіл. Є важливим культурним та інформаційним осередком сільської місцевості.

Спорт

Для підготовки спортсменів у місті працюють дві дитячо-юнацькі спортивні школи — плавальний басейн і спортивний клуб «Надія». Фізичне виховання та фізкультурно-оздоровча робота проводиться в дошкільних закладах та загальноосвітніх середніх школах. Проводяться змагання, спортивні свята, спартакіади серед дітей.

У місті Марганці кількість охоплених всіма видами фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи в 2009 році склав 6219 чол., що у відсотках становить 12,4 % до загальної кількості населення міста. В 2010 році цей показник збільшився (7013 чол., що у відсотках становить 14,11 % до загальної кількості населення міста).

Видатні особистості міста

Могила Андрія Фокіна

Поезія

Твої шахти,
Заводи, кар'єри
У світанні
Звелись голубім.
Я люблю твої
Парки і сквери.
Місто Марганець -
Рідний мій дім. (Григорій Бідняк)
Мов у краю зеленого життя ми,
Де творять щастя руки золоті.
Оточений садами і копрами,
Підвівся Марганець, змужнілий у труді. (Володимир Сосюра)

Дивиться також

Джерела

Література

  • Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
  • Марганец: к 70-летию города/ уклад. О. М. Максименко та ін. — Дніпропетровськ: Січ, 2008. — 193 с. ISBN 978-966-511-347-X.
  • Олександр Морщавка. Марганець: Сторінки минулого. — Київ: КМЦ «Поезія», 2004 — ISBN 966-8455-01-0
  • Чорновол І.С. Ма́рганець // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.399-415

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
  2. Прогноз погоди в м. Марганець
  3. Marhanets climate. Climate-Data.org. Процитовано 20.02.2021. (англ.)
  4. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 10 (73). — 29 березня. — С. 4.
  5. Умерла уже 45-я жертва аварии под Марганцем (рос.)
  6. Освячення нового приміщення храму в м. Марганці
  7. Меру від ПР на Дніпропетровщині висловили недовіру Українська правда. 06.06.2013.
  8. Cities & towns of Ukraine
  9. [database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp?#m5 Розподіл населення за рідною мовою]
  10. В марганці зник бронзовий Ленін. Архів оригіналу за 13 лютого 2015. Процитовано 13 лютого 2015.
  11. Про Марганецький міський краєзнавчий музей http://marganets-rada.dp.ua/ua/419-18-travnya-u-sviti-vidznachaetsya-vsesvitnij-den-muzejiv

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.