Спасів Скит

Спа́сів Скит — залізничний пасажирський зупинний пункт Харківської дирекції Південної залізниці на лінії Мерефа Лозова між станціями Бірки (7 км) та Шурине (3 км). Колишня назва — платформа Першотравневе.

Спасів Скит
Харківська дирекція
Південна залізниця
зупинний пункт
Розташування
Розташування с. Першотравневе
Координати 49°41′15″ пн. ш. 36°07′41″ сх. д.
Структура
Лінія(ї) Мерефа Лозова
Платформ 2
Тип платформ бічні
Колій 2
Історія
Колишні назви Першотравневе
Інша інформація
Власник Південна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 443438
Код Експрес-3 2204830
Мапа

Розташований у селі Першотравневе Зміївського району Харківської області.

Історія

Восени 1888 року з Севастополя до Москви прямував потяг, в якому знаходився імператор Олександра ІІІ. 17 жовтня 1888 року пасажирський потяг з 17 вагонів з пасажирами та сім'єю російського царя в цей момент тягнули два більш потужних тягача від товарного потяга в порівнянні з пасажирськими тягачами. Розвинувши занадто високу швидкість, в одному з поворотів поблизу селища Бірки через виниклу качку склад зійшов з рейок. В результаті аварії загинуло 21 і постраждало 35 осіб. Однак цар разом з його родиною в катастрофі потягу не постраждали, дивом залишившись живим. Так розповідають міф про те, що нібито Олександр ІІІ володів величезною фізичною силою, що зміг утримати падаючу на сім'ю дах вагона і тим самим врятуватися. Проте насправді царську сім'ю врятувало те, що у вагона-ресторану під час аварії зрушили стіни, що не дозволило даху впасти на них.

На честь чудесного порятунку Олександра ІІІ і його сім'ї було вирішено розпочати будівництво меморіального комплексу. Впродовж 18911894 років було зведено безліч споруд, у тому числі і храми. Роберт Марфельд був розробником комплексу архітектурних споруд. У комплекс входили цегляна будівля богадільні і гранітний обеліск із зображенням участі імператора в порятунку людей. Замість дерев'яної була збудована цегляна каплиця Нерукотворного Спаса, якраз в місці де опинився вагон-ресторан після краху. Каплиця складалася з чотиригранної вежі з хрестом, а частина її приміщення знаходилася в залізничній печері-насипі.

Перлиною комплексу була православна церква Христа Спасителя. Це було грандіозне своїм розмахом будова тих часів, спроектована у візантійсько-руському стилі XVII століття. Однокупольний храм вміщував близько 700 людей, а алтар був звернений у бік залізниці, на схід. Фасад каплиці Нерукотворного Спаса, а також храму Христа Спасителя прикрашав мозаїчні кахлі, які були зроблені А. Фроловим у майстернях імператорської Академії Мистецтв, на той час як зовнішнє покриття було оброблено сусальним золотом.

Спочатку роботами з комплексом займалася Святогірська обитель, але з часом Спасів Скит був переданий до Міністерства шляхів і повідомлень. Незабаром були побудовані церковно-приходська школа і бібліотека, відкриті лікарня та будинок пристарілих для залізничників.

Під час Другої світової війни храм був підірваний і повністю зруйнований, на той час як каплиця була сильно пошкоджена. З тих часів каплиця тривалий час використовувалася як складське приміщення. Починаючи з 1992 року небайдужими мешканцями взялися за реконструкцію каплиці. Пізніше к цьому процесу також приєдналася Південна Залізниця, і об'єднаними зусиллями влітку 2003 року була повністю відновлена ​​каплиця, а зупинний пункт отримав історичну назву — Спасів Скит[1].

Пасажирське сполучення

На зупинному пункті Спасів Скит зупиняються приміські електропоїзди за маршрутом Харків-Пасажирський Лозова / Гусарівка[2].

Джерела

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. ISBN 978-966-475-082-7.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. М. : Транспорт, 1981.(рос.)

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.