Гусарівка (станція)
Гуса́рівка — проміжна залізнична станція Лиманської дирекції Донецької залізниці на електрифікованій лінії Лозова — Слов'янськ між зупинними пунктами Дерезівка (2,5 км) та Некременко (2 км)[1]. Розташована у селі Гусарівка, поруч зі станцією розташовані села Новопавлівка та Нікополь Ізюмського району Харківської області.
Станція Гусарівка
Лозова — Слов'янськ | |
---|---|
48°52′58″ пн. ш. 37°08′57″ сх. д. | |
Рік відкриття | 1908 (114 років) |
Колій | 9 |
Платформ | 3 |
Тип платформ(и) | 1 бічна та 2 острівні |
Форма платформи | пряма |
Відстань до Києва, км | 602 |
Відстань до Лозової, км | 73 |
Відстань до Слов'янська, км | 32 |
Код станції | 492504 ? |
Код «Експрес-3» | 2214048 ? |
Послуги | |
Гусарівка | |
Дільниця Лозова — Слов'янськ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
|
Історія
Офіційна історія станції Гусарівка розпочинається у 1908 році, але вже у 1883 році на перегоні Барвінкове — Ставроково (Бантишеве) на місці сучасної станції Гусарівка перебувала нетарифна полустанція Нікополь. Даних про вантажну і пасажирську роботу даного роздільного пункту у 1880-х роках XIX століття не знайдено[2][3].
Перша назва станції походить від назви великого сусіднього села. У 1890-х роках XIX століття тут було обладнано роз'їзд № 16. З 1901 року роз'їзду присвоєне найменування Рерберг — на честь генерала Петра Рерберга, що командував російськими військами у війні з Османською імперією у 1877—1878 роках і певний час проживав у Барвінковому. Після 1913 року (не пізніше 1916 року) роз'їзд перевели до категорії станцій та присвоїли назву Гусарівка — від найменування населеного пункту при річці Сухий Торець, який даний роздільний пункт обслуговував. Але стара назва роз'їзд Рерберг неофіційно використовувалася і в перші роки радянської влади[2][4][5][6][7].
Станом на 1894 рік на роз'їзді № 16 зупинялися поштовий і товаро-пасажирський поїзди Харків — Ростов. У 1917 році зупинки по Гусарівці здійснювали вже 3 пари поїздів: пасажирський, поштовий та вантажно-пасажирський, у складі яких були безпересадкові вагони до Караванної, Маріуполя, Луганська, Катеринослава, Новоросійська, Москви[8][9].
До Жовтневого перевороту 1917 року на станції Гусарівка вивантажували сільськогосподарську продукцію (борошно, висівку, зернохліб) у досить великих кількостях: у 1912 році — 3,1 тис. т, у 1914 році — 4,2 тис. т, у 1915 році — 5,2 тис. т. Даних про номенклатуру і кількість вантажів, що відправляла до 1917 року станція Гусарівка не знайдено[10].
Пасажирське сполучення
На станції Гусарівка зупиняються лише приміські електропоїзди[11].
Примітки
- Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
- П.С.Ефименко (1883). Харьковский календарь на 1884 год. Х.
- Скорино И.А. (1887). Указатель русских железных дорог. [СПб.]
- Справочник для железнодорожных статистических отделов. СПб. 1913.
- Барвенково в XIX веке. Архів оригіналу за 25 червня 2018.
- Дьяков С.К. (1916). Официальный указатель железнодорожных и других пассажирских сообщений с ноября 1916 года. М.
- Гражданская война на Украине (1918-1920). Сборник документов и материалов в трех томах, четырех книгах. К. 1967.
- Указатель железнодорожных, пароходных и иных пассажирских сообщений. Зимнее движение 1894-1895 г. СПб. 1894.
- Официальный указатель железнодорожных и других пассажирских сообщений с мая 1917 года. ?. 1917.
- Шипко-Чередниченко Л.Ф. (1927). Народное хозяйство Донбасса и грузооборот Донецких дорог. Х.
- Розклад руху приміських поїздів по станції Гусарівка
Джерела
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
- Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.