Спінозавр

Спіноза́вр (лат. Spinosaurus, від spina — «голка» + дав.-гр. σαΰρος — «ящірка») — рід спінозаврових динозаврів, що був одним із найбільших наземних хижаків, які коли-небудь існували — 12-15 м. завдовжки, вагою до 7,5 т. Залишки знайдені в Алжирі, Єгипті, Марокко, Нігері, Тунісі, у відкладах Апту та Альбу (100—120 млн років тому). Вважається, що завдяки пристосуванню до водного способу життя, cпінозавр проводив більшу частину свого життя у воді. Відомо один вид: S.aegyptiacus[1].

?
Спінозавр
Час існування: Рання Крейда

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Завропсиди (Sauropsida)
Надряд: Динозаври (Dinosauria)
Ряд: Ящіротазові (Saurischia)
Підряд: Тероподи (Theropoda)
Надродина: Мегалозавроїди (Megalosauroidea)
Родина: Спінозаврові (Spinosauridae)
Підродина: Спінозаврини Spinosaurinae
Рід: Спінозавр (Spinosaurus)
Stromer, 1915
Види
Посилання
Вікісховище: Spinosaurus
Віківиди: Spinosaurus
EOL: 4531253
Fossilworks: 38598

Анатомія
Схема черепа спінозавра. Задня частина черепа відтворена на основі черепа близько спорідненого зі спінозавром ірритатора (Irritator)

У спінозавра була довга, вузька морда, дуже схожа на крокодилячу (звідси теорія про рибну дієту спінозавра). Верхня щелепа біля переднього кінця має звуження. Ці щелепи могли кусати із вагою приблизно 3-7 тонн.

Високий, сплющей з боків хвіст нагадує такий хвіст крокодилів або тритонів, і, ймовірно, дозволяв ефективно штовхати тіло вперед під час плавання[1].

«Вітрило»

Головною особливістю всіх спінозавридів було «вітрило» із відростків хребців на спині. У спінозавра воно було найбільшим із відомих, заввишки до 2 м.

Реконструкція скелета спінозавра

Є дві основні гіпотези про призначення цього вітрила:

  • Показова функція. Згідно з цією теорією, вітрило використовувалося для приваблювання партнера (тому, можливо, було лише в представників однієї статі), або відлякування нападників (найімовірніше, інших спінозаврів, адже вони були найбільшими хижаками), або виконувало обидві ці функції.
  • Функція терморегулятора. Спінозавр був холоднокровною твариною, тому вітрило могло служити йому для зміни температури тіла. При потребі він збільшував приплив крові до вітрила з метою охолодження при низькій температурі та зігрівання при високій. При занадто високій або низькій температурах він навпаки, зменшував обіг крові у вітрилі. Проте високе відношення об'єму до площі тіла спінозавра давали йому змогу дуже повільно втрачати тепло, тому невідомо чи таке вітрило було йому потрібним.

Можливо, вітрило виконувало обидві функції.

Гіпотези, що вітрило, до прикладу, зберігало поживні речовини, як горб у верблюда, є малоймовірними.

Класифікація

Spinosaurus дав назву своїй родині Spinosauridae (спінозаврові), отже він є її типовим родом. У цій родині спінозавра, ірритатора, ангатураму та сіамозавра відносять до підродини спінозавринів (Spinosaurinae).

Розміри

Припускається, що завдовжки Spinosaurus aegyptiacus сягав 12-15 м, а вага — 8 т, відповідно, на сьогодні він є одним із найбільших наземних хижаків, що коли-небудь існували. Розміри Спінозавра були не меншими, аніж у кархародонтозаврових (Carcharodontosauridae) й тиранозаврових (Tyrannosauridae), хоча він був легше збудованим. Водночас, за найновішими реконструкціями, спінозаври вели водний спосіб життя, отже маса тіла тварини, підтримувана водою, могла збільшитися в кілька разів навіть при легшій будові кістяка.

Історія відкриття

Залишки Spinosaurus aegyptiacus були відкриті збирачем скам'янілостей Макграфом протягом весни 1912 року у долині-оазисі у Єгипті.

У 2003 Ройгут (Rauhut) засвідчив, що описаний Штормером голотип спінозавра був химерою, що складалася з дорсальних хребців кархародонтозаврового подібного до акрокантозавра (Acrocanthosaurus) та зубної кістки великого теропода подібного на баріонікса (Baryonyx). Цей аналіз, проте, відкинули dal Sasso та більшість інших дослідників.

Харчування
Реконструкція голови спінозавра

Спінозавр був насамперед рибоїдним, на що вказують його видовжені щелепи, конічні зуби та підняті ніздрі (це допомогало йому утримувати слизьку рибу). Вказівки щодо харчового раціону спінозаврів походять від споріднених європейських та південноамериканських видів. Баріонікс був знайдений із двома риб'ячими лусочками та кістками юного ігуанодона в шлунку, а зуб, який застряг у кістці південноамериканського птерозавра, свідчить, що спінозавр іноді полював на літаючих архозаврів. Ймовірно, спінозавр не лише живився рибою, а й поїдав невеликих наземних тварин та падло, тож він був універсальним хижаком, подібно до сучасних великих ведмедів, головним чином схильний до лову риби.

Екземпляри

Spinosaurus aegyptiacus
Екземпляр Автор та рік опису Знайдені залишки
IPHG 1912 VIII 19 (знищений) Stromer, 1915 Фрагмент верхньощелепної кістки, неповна зубна кістка, 19 зубів, 2 неповні шийні хребці, 7 дорсальних хребців (19-21 см), дорсальні ребра, черевні ребра, 9 хвостових центрумів.
MNHN SAM 124 Taquet та Russell, 1998 Череп ~2,20 м, неповні нижньощелепна та верхньощелепна кістки, леміш, фрагменти зубної кістки.
Office National des Mines nBM231 Buffetaut та Ouaja, 2002 Перед зубної кістки.
MSNM V4047 Dal Sasso та інші, 2006 Череп ~2 м, передщелепна кістка, частини верхньощелепної кістки, частини носової кістки
UCPC-2 Dal Sasso та інші, 2006 З'єднані носові кістки з хвилястим гребенем.

Spinosaurus marocannus
Екземпляр Автор та рік опису Знайдені залишки
CMN 50791 Russell, 1996 Середні шийні хребці (195 мм), передня дорсальна нервова дуга, перед зубної кістки, середина зубної кістки. Голотип Spinosaurus marocannus.

У масовій культурі

Spinosaurus довго зображався у популярних книгах про динозаврів, хоча тільки недавно добуто достатньо інформації про спінозаврових для точного опису. Традиційно, він був реконструйований як теропод у вертикальному положенні з вітрилом на спині, згідно з впливовою скелетною реконструкцією 1955 року Лапарента і Левокета.

Spinosaurus зображався як головний противник у фільмі 2001 року «Парк Юрського періоду III». Він зображався більшим та могутнішим, ніж тиранозавр: у сцені, що зображає битву між обома воскреслими хижаками, спінозавр перемагає, кусаючи тиранозавра за шию. Фактично, така битва не могла ніколи мати місця, оскільки Spinosaurus та Tyrannosaurus розділяло тисячі кілометрів та мільйони років.

Після появи у «Парку Юрського періоду III», спінозавр зображався на різноманітних товарах, пов'язаних із фільмом, зокрема ряді відеоігор, наприклад Jurassic Park: Operation Genesis від «Vivendi Universal». Також спінозавр зображався у телевізійному документальному фільмі «The Lost Dinosaurs of Egypt», у якому він пробирався болотами Єгипту крейдового періоду.

Примітки
  1. Ibrahim, Nizar; Maganuco, Simone; Dal Sasso, Cristiano; Fabbri, Matteo; Auditore, Marco; Bindellini, Gabriele; Martill, David M.; Zouhri, Samir; Mattarelli, Diego A.; Unwin, David M.; Wiemann, Jasmina; Bonadonna, Davide; Amane, Ayoub; Jakubczak, Juliana; Joger, Ulrich; Lauder, George V.; Pierce, Stephanie E. (29 квітня 2020). Tail-propelled aquatic locomotion in a theropod dinosaur. Nature. doi:10.1038/s41586-020-2190-3.

Посилання та джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.