Сімон Міньйоле

Міньйоле народився у бельгійського місті Сінт-Трейден. 2004 року він приєднався до місцевого однойменного клубу, а вже за два роки став основним голкіпером команди. 2009 року він зіграв 29 ігор, у грі чемпіонату проти «Ронсе» відзначився з пенальті[1]. За підсумками сезону команда посіла перше місце в Другому дивізіоні. Після сезону 2009-10 був названий Бельгійським воротарем року.

Міньйоле проти Тео Волкотта

17 червня 2010 року Сімон підписав п'ятирічний контракт із «Сандерлендом». Пізніше «Сінт-Трейден» повідомив, що англійський клуб виграв боротьбу за футболіста у нідерландських «ПСВ Ейндговен» і «Твенте» та італійського «Удінезе».[2]

Міньйоле дебютував 15 серпня в грі проти «Бірмінгем Сіті», яка закінчитись нічиєю 2-2, і вже в цій грі був названий гравцем матчу.[3] 28 жовтня 2011 року в матчі проти «Астон Вілли» після зіткнення з Емілем Гескі зазнав перелому носа.[4] 31 жовтня футболісту була зроблена операція.[5]

21 червня 2013 року було повідомлено, що «Ліверпуль» домовився про трансфер футболісту за ціну, близьку до 9 мільйонів фунтів стерлінгів.[6]

Міньйоле у дебютному матчі відбиває пенальті

25 червня Міньйоле підписав п'ятирічний контракт з «Ліверпулем».[7]

13 липня воротар вперше зіграв за новий клуб у товариському матчі проти «Престон Норт-Енд», у якому «червоні» перемогла з рахунком 4–0.[8] 17 липня Міньйоле офіційно дебютував у домашньому матчі першого туру Прем'єр-ліги проти «Сток Сіті». Гра закінчилась перемогою «Ліверпуля» з рахунком 1–0, а сам Міньйоле на 89 хвилині відбив пенальті у виконанні Джонатана Волтерса, а також удар Кенвайна Джонса з близької відстані на добиванні.[9] Після гри Сімон повідомив, що про такий дебют він міг тільки мріяти[10].

На наступні три сезони став основним воротарем мерсісайдської команди. Влітку 2016 року отримав конкурента за місце у воротах «Ліверпуля» в особі молодшого німецького голкіпера Лоріса Каріуса. Відтоді його ігровий час почав зменшуватися. Зокрема у Лізі чемпіонів 2017/18, яка ледь не стала для «червоних» тріумфальною, брав участь лише у трьох матчах. У решті стояв Каріус, чиї відверті помилки стали однією з головних причин поразки англійської команди від мадридського «Реала» у київському фіналі турніру.

З приходом влітку 2018 до ліверпульського клубу Алісона Міньйоле повністю втратив місце в основному складі та зіграв у сезоні 2018/19 лише в двох кубкових матчах.

У серпні 2019 року повернувся до Бельгії, перейшовши за 7 мільйонів євро до «Брюгге».

Станом на 4 серпня 2019

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2006–07	«Сент-Трюйден»	ПЛ	2	-4	КБ	0	-0	-	-	-	-	-	-	2	-4
2007–08		ПЛ	25	-37	КБ	1	-2	-	-	-	-	-	-	26	-39
2008–09		2Л	35	-27; 1	КБ	1	-2	-	-	-	-	-	-	36	-29; 1
2009–10		ПЛ	27+12	-47	КБ	1	-1	-	-	-	-	-	-	40	-48
Усього за «Сент-Трюйден»			101	-115; 1		3	-5		-	-		-	-	104	-120; 1
2010–11	«Сандерленд»	ПЛ	23	-35	КА+КЛ	1+2	-2 + -2	-	-	-	-	-	-	26	-39
2011–12		ПЛ	29	-33	КА+КЛ	6+0	-5+ -0	-	-	-	-	-	-	35	-38
2012–13		ПЛ	38	-54	КА+КЛ	2+0	-4+ -0	-	-	-	-	-	-	40	-58
Усього за «Сандерленд»			90	-122		11	-13		-	-		-	-	101	-135
2013–14	«Ліверпуль»	ПЛ	38	-50	КА+КЛ	0+2	-0+ -3	-	-	-	-	-	-	40	-53
2014–15		ПЛ	36	-43	КА+КЛ	7+3	-5 + -4	ЛЧ+ЛЄ	6+2	-9 + -1	-	-	-	54	-62
2015–16		ПЛ	34	-42	КА+КЛ	3+3	-2+ -2	ЛЄ	15	-13	-	-	-	55	-59
2016–17		ПЛ	28	-30	КА+КЛ	0+3	-0+ -1	-	-	-	-	-	-	31	-31
2017–18		ПЛ	19	-24	КА+КЛ	1+0	-3+ -0	ЛЧ	2	-3	-	-	-	22	-30
2018–19		ПЛ	0	-0	КА+КЛ	1+1	-2+ -2	ЛЧ	0	-0	-	-	-	2	-4
2019–20		—	—	—	—	—	—	—	—	—	СА	0	-0	0	-0
Усього за «Ліверпуль»			155	-189		24	-24		25	-26		-	-	204	-230
Усього за кар'єру			346	-426;1		38	-42		25	-26		-	-	410	-487;1

Станом на 22 серпня 2019