Тартус
Тарту́с (араб. طرطوس) — місто в Сирії. Порт на Середземному морі. Адміністративний центр провінції Тартус. В давнину римляни називали його Антарадус (Antaradus), хрестоносці — Антартус (Antartus) або Тортоса (Tortosa).
Координати 34°53′ пн. ш. 35°53′ сх. д.
|
Географія
Місто розташоване за 220 км від сирійської столиці — міста Дамаск та за 30 км від кордону з Ліваном.
Приблизна відстань від Тартуського порту до важливих місць та морських шляхів:
- 110 миль (200 км) до Ларнаки (Кіпр) на захід;
- 110 миль (210 км) до кордону з Ізраїлем на південь;
- 900 миль (1700 км) до Босфору (Туреччина);
- 280 миль (520 км) до Суецького каналу (Єгипет);
- 2100 мильм (3800 км) до Гібралтару.
Історія, пам'ятки
Стародавня історія Тартусу тісно пов'язана з історією стародавнього міста-острова Арвад, що знаходиться за 3,5 км від узбережжя. Це єдиний острів на Середземному морі, що належить Сирії. За часів фінікійців поселення на Арваді було великим і важливим.
Місто знаходилося в честі у імператора Костянтина через те, що населення Тартусу поклонялося Діві Марії. Вважається, що перша каплиця на її честь була побудована в Тартусі у III столітті. Через два століття землетрус зруйнував каплицю, але чудово уцілів вівтар. На честь цієї події хрестоносцями у 1123 році була побудована Церква Богоматері Тартуської. В ній і зберігається стародавній вівтар, який є об'єктом паломництва зі всього світу. Після відвоювання мусульманами міста, церква використовувалася як мечеть, а в османський період — як казарми. При французькому правлінні будівля була відреставрована і зараз там музей.
Певний час Тартус перебував під контролем тамплієрів, які вдосконалили оборонні споруди в місті і на острові Арвад. Саладін відвоював оточуючі міста у тамплієрів у 1188 році, а самі тамплієри наглухо закрилися в місті. Тим не менш, Тартус залишався під контролем тамплієрів до 1291 року, коли вони втекли на Арвад, де ще залишилися на 10 років. Одна з фортець хрестоносців, Маркаб, розташована поблизу сусіднього прибережного міста Баніяс, вона досі знаходиться в доброму стані.
Історичний центр Тартуса складається з більш сучасних будівель, побудованих на стінах і всередині стін фортеці часів хрестоносців, рів від якої досі відділяє старе місто від нового.
Тартус і його околиці багаті на старожитності і археологічні пам'ятки, найвідоміші з яких:
- Старе місто Тартус;
- Фортеця госпітальєрів Маркаб (Маргат);
- Стародавнє місто Сафіта;
- Фортеця тамплієрів на острові Арвад;
- Церква Богоматері Тартуської (міський музей);
- Палац Бейт аль-Беїк;
- Гірський курорт Машта аль-Хелу;
- Місто-курорт Дрейкіш.
Клімат
Клімат в Тартусі — субтропічний, середземноморський. Температура повітря влітку 30-35 ° C, взимку температура може опускатися до 5-10 ° C, а іноді — до нуля. Середньорічна кількість опадів — 1000 мм.
Клімат Тартусу | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 15,8 | 16,4 | 18,6 | 21,9 | 24,8 | 27,3 | 29,2 | 30,0 | 29,2 | 26,6 | 22,4 | 17,9 | 23,34 |
Середня температура, °C | 12,0 | 12,7 | 14,7 | 17,6 | 20,3 | 23,9 | 26,0 | 26,7 | 25,1 | 21,9 | 17,7 | 13,7 | 19,36 |
Середній мінімум, °C | 8,4 | 8,9 | 10,4 | 12,8 | 15,6 | 19,1 | 22,2 | 22,8 | 20,4 | 16,9 | 13,2 | 10,0 | 15,06 |
Норма опадів, мм | 177.5 | 142.1 | 105.2 | 57.1 | 20.0 | 12.3 | 0.7 | 3.8 | 8.2 | 67.6 | 105.0 | 184.8 | 884.3 |
Днів з дощем | 12,5 | 10,2 | 9,3 | 5,4 | 2,1 | 0,5 | 0,1 | 0,1 | 0,8 | 4,4 | 6,5 | 11,0 | 62,9 |
Джерело: Hong Kong Observatory[1] |
Демографія, промисловість і інфраструктура
Населення Тартусу станом на 2009 рік становило 96 401 мешканців. Основна частка населення з 1990-х — алавіти — близько 70%. Частка сунітів постійно скорочується: у 1935 році вона становила 68,5%, в 1947-му — 50,6%, зараз — менше ніж 30%[2].
Тартус — популярний туристичний центр. У місті є хороші піщані пляжі і кілька курортів.
Тартус є важливим центром торгівлі в Сирії і одним з двох головних портів країни на Середземному морі. місто поєднується з рештою країни добре розвиненою мережею доріг і магістралей. Залізниця з'єднує Тартус з основними містами Сирії, хоча як пасажирський в експлуатації знаходиться тільки гілка Латакія-Тартус.
З початком та посиленням громадянської війни в Сирії в Тартус у масовому порядку перебираються прихильники Башара Ассада. Вважається, що у випадку якщо опозиція захопить Дамаск і сюди перебереться Ассад зі своїм оточенням, Тартус може стати столицею нової держави алавітів. Припускається, що якщо в Тарттус перебереться Башар Ассад то він може попросити притулку у російської військової бази або втекти за кордон на російському судні[3].
Військово-морська база
Тартус — військово-морська база військово-морських сил Сирії. Тут дислокується 63-я бригада ракетних катерів ВМС САР і знаходиться військовий судноремонтний завод.[джерело не вказане 951 день]
Військово-морська база Росії
На території бригади ракетних катерів розташований також єдиний військовий об'єкт Російської Федерації[4] у «далекому зарубіжжі» — 720-й пункт матеріально-технічного забезпечення. 720 ПМТЗ створений для тилового і матеріально технічного забезпечення кораблів військово-морського флоту на бойовій службі в Середземному морі.
26 червня 2013 року Росія тимчасово вивела весь військовий та цивільний персонал із Сирії для уникнення будь-яких інцидентів за участю російських військовослужбовців, які могли б викликати несприятливий політичний резонанс.
Пункт у Тартусі не є стратегічним для російського оперативного з'єднання ВМФ в Середземному морі, бо російські кораблі можуть поповнювати припаси в кіпрському порту Лімассол. | ||
Див. також
Примітки
- Climatological Information for Tartous, Syria (англ.). Hong Kong Observatory. June 2011. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 10 липня 2013.
- Fabrice Balanche (2006). Le cadre alaouite I, Outre-Terre 1/2006 (no 14), p. 73-96. (фр.). Outre-Terre. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 29 квітня 2012.
- Сторонники Асада выбрали Тартус новой столицей. http://inotv.rt.com/ (рос.). За матеріалами Нью-Йорк Таймс. 23 грудня 2012. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 9 липня 2013.
- УНІАН: Росія вивела всіх військових із Сирії
Джерела
- Густерин П. В. Города Арабского Востока. (Энциклопедический справочник). — М. : Восток—Запад, 2007. — 352 с. — ISBN 978-5-478-00729-4. (рос.)