Таїр Салахов
Таїр Теймурович Салахов (азерб. Tahir Teymur oğlu Salahov[5][6]; 29 листопада 1928, Баку, СРСР — 21 травня 2021[7], Берлін, Німеччина) — радянський, азербайджанський і російський живописець, театральний художник, педагог, професор. Член Президії Академії мистецтв СРСР з 1979 року, віцепрезидент Російської академії мистецтв з 1997 року.
Таїр Салахов | ||||
---|---|---|---|---|
азерб. Tahir Teymur oğlu Salahov | ||||
![]() | ||||
Таїр Салахов 2018 року | ||||
При народженні | Таїр Теймур огли Салахов | |||
Народження |
29 листопада 1928[1][2][…] Баку, Закавказька РФСР, СРСР | |||
Смерть | 21 травня 2021[3] (92 роки) | |||
Берлін, Німеччина[4] | ||||
Поховання | Алея честі | |||
Національність | Азербайджанці | |||
Країна |
![]() ![]() ![]() | |||
Жанр | портрет, пейзаж, натюрморт, сценограф | |||
Навчання | Московський державний академічний художній інститут імені В. І. Сурикова і Бакинське художнє училищеd | |||
Діяльність | художник, митець, політик, графік | |||
Відомі учні | Коржев Костянтин Олексійович | |||
Працівник | Московський державний академічний художній інститут імені В. І. Сурикова | |||
Член | Спілка художників СРСР і ЦК КПРС | |||
Твори | For You, Portrait of Composer Gara Garayevd, Land of Fired, The Shift is Overd і Absheron Womend | |||
Батько | Teymur Salahovd | |||
Діти | Aidan Salakhovad | |||
Нагороди | ||||
Автограф |
![]() | |||
| ||||
![]() | ||||
![]() |
Академік Академії мистецтв СРСР (1975; член-кореспондент 1966). Герой Соціалістичної Праці (1989). Народний художник СРСР (1973). Народний художник Російської Федерації (1996). Лауреат Державної премії СРСР (1968) і Державної премії Російської Федерації (2012)[8]. Член КПРС з 1964 року.
Депутат Верховної Ради СРСР 7-8-го скликань (1966—1974). Депутат Верховної Ради Азербайджанської РСР (1963—1967). Член ЦК КПРС у 1990—1991 рр.
Біографія
Таїр Салахов народився 29 листопада 1928 року в Баку в сім'ї партійного працівника Теймура Салахова (нар. 1898) і його дружини Сони (нар. 1901)[9]. Його батька заарештували в 1937 році і розстріляли, але лише в 1956 році з нього були зняті звинувачення за «відсутністю складу злочину»[10]. В інтерв'ю газеті «Коммерсантъ» Таїр Салахов розповів:
![]() |
"Батька арештовано 29 вересня 1937 року, я добре це пам'ятаю, мені було дев'ять років. Він був першим секретарем Лачинського райкому Компартії. 4 липня 1938 року після засідань трійки - у мене є батьківська справа, там чотири статті важкі проти нього - його засудили до вищої міри і привели у виконання. Ми дізналися про це тільки в 1956 році, коли його реабілітували. Все це наклало відбиток на нас, п'ятьох дітей. Ми не вірили, що наш батько щось зробив, ми хотіли відродити добре ім'я батька і матері"[11]. | ![]() |
Він також згадував:
«І наша мати нас, п'ятьох дітей, виростила одна. За двадцять років до нашого будинку не зайшла жодна людина, всі боялися: це ж була сім'я ворога народу. Нам не подавали руки, ми, діти, виросли в певній ізоляції. Але пам'ятаю, як батько клав карбованець під срібну чорнильницю і говорив: „Ну, хто сьогодні найкраще намалює Чапаєва?“. Він засипав, а ми намагалися. Ці конкурси, мабуть, і зробили з нас художників. У мене є картина — портрет матері. Мати у мене на тлі агави — і це не листя агави, це ми, її діти!..»[12]
У 1950 році Салахов закінчив Азербайджанське художнє училище імені А. Азімзаде[13], але факт «син ворога народу» в біографії завадила йому вступити до Інституту живопису, скульптури і архітектури ім. І. Ю. Рєпіна Академії мистецтв СРСР[10]. Незважаючи на це, у 1957 році він закінчив МДАХІ імені В. І. Сурікова (майстерня П. Д. Покаржевского) за спеціальністю художник-живописець.
У період з 1963 по 1974 рік Таїр Слухав викладав в Азербайджанському державному інституті мистецтв імені М. А. Алієва (спочатку доцент, з 1973 року — професор), а з 1975 року — в Московському художньому інституті імені В. І. Сурікова[9][13].
Вже перші роботи Салахова, створені під час навчання в училищі і в інституті («Хвилі», «Естакада» (1955), дипломна робота в Суриковському інституті «З вахти» (1957)), привернули увагу глядачів і фахівців. Незабаром він став одним з найбільш видатних радянських художників періоду «відлиги» і одним з основоположників і лідерів так званого «суворого стилю» живопису, який був викликом поміркованому реалізму сталінського часу.
Чільне місце в творчості художника займає цикл творів про нафтовиків Азербайджану. У числі найбільш відомих робіт Салахова картини «Ранковий ешелон» (1958), «Ремонтники» (1960), «Над Каспієм» (1961), «Жінки Апшерона» (1967), «Ранок на Каспії» (1986) та ін. Великий успіх мала і портретна галерея Салахова, в тому числі і такі роботи, як «Айдан» (1967), портрети матері, «Портрет Дана» (1983), а також галерея образів діячів культури, зокрема портрети:
- композиторів Дмитра Шостаковича, Кара Караєва, Фікрета. Амірова,
- художника Мстислава Раушенберга,
- актора Максиміліана Шелла,
- письменників Мірзи Алекпера Сабіра, Расула Рзи, Германа Гессе, Максуда Ібрагімбекова,
- віолончеліста Мстислава Ростроповича та ін.
Салахов також отримав визнання за свої натюрморти і пейзажі Апшерона, декорації до вистав, роботи, виконані в США, Італії, Мексиці («Мексиканська корида»; 1969) та інших країнах.
Твори Салахова представлені у найбільших музеях України, Росії, Азербайджану та інших держав колишнього СРСР, зберігаються в багатьох музейних і приватних зібраннях світу. З 1950-х років він є постійним учасником великих республіканських, Всесоюзних та міжнародних художніх оглядів. Його персональні виставки неодноразово проводилися в Баку та Москві, а також у багатьох країнах світу.
Таїр Салахов брав участь у реставраційних роботах у храмі Христа Спасителя, працюючи в художній раді Російської академії мистецтв, яка керувала цим процесом. Важливі розписи в храмі виконали учні Т. Салахова. Завдяки зусиллям Салахова в Росії відбулися виставки таких відомих зарубіжних художників, як Френсіс Бекон, Гюнтер Юккер, Джеймс Розенквіст, Роберт Раушенберг, Янніс Кунелліс, Руфіно Тамайо та інших.
![](../I/Stamp_of_Russia_2011_No_1516.jpg.webp)
Таїр Салахов працював відповідальним секретарем Спілки художників Азербайджану (1960—1961).
У 1984—1992 роках працював завідувачем кафедрою живопису і композиції МДАХі імені В. І. Сурікова, виховав цілу плеяду відомих художників. Обіймав посаду першого секретаря правління Спілки художників СРСР (1973—1992).
З 1979 року по теперішній час є академіком-секретарем відділення живопису та членом президії Російської академії мистецтв (до травня 1992 року — Академії мистецтв СРСР); у 1997 році обраний віце-президентом РАХ.
З 1992 року — Віце-президент Міжнародної федерації художників (IFA).
Родина
- Рідна сестра — Заріфа Салахова — заслужений працівник культури Азербайджану, творець і засновник Бакинського музею мініатюрних книг.
- Перша дружина — Ванцетта Мухітдинівна Ханум, художник, донька Народної артистки СРСР Тамари Ханум.
- Лара Таїровна Салахова (нар.. 1949) — дочка.
- Алагез Таїрівна Салахова (нар.. 1953) — дочка, колишня дружина Костянтина Райкіна.
- Айдан Таїрівна Салахова (нар.. 1964) — дочка, художник, академік РАХ.
- Кайхан Салахов (нар.. 1993) — онук, художник, архітектор, скульптор.
- Друга дружина — Варвара Олександрівна Салахова, солістка Державного ансамблю Ігоря Моїсеєва.
- Іван Таїрович Салахов (нар.. 1977) — син, реставратор живопису, працює в Державній Третьяковській галереї Росії.
Роботи у зібраннях
- Державна Третьяковській галерея, Москва.
- Державний Російський музей, Санкт-Петербург.
- Інститут російського реалістичного мистецтва, Москва.
- Московський музей сучасного мистецтва, Москва.
- Державний музей мистецтва народів Сходу, Москва.
- Музей актуального мистецтва ART4.RU, Москва.
- Національний музей мистецтв Азербайджану, Баку, Азербайджан.
- Музей російського мистецтва, Тайвань.
Деякі виставки
- 2009 — «Таїр Салахов. Живопис. Графіка». Фонд культури «Катерина», Москва.
- 2008 — «Тобі, людство!». Айдан галерея, Москва.
- 2016 — «Сонце в зеніті». Державна Третьяковська галерея, Москва.
Нагороди
Звання
- Герой Соціалістичної Праці (24 лютого 1989 року) — за великі заслуги в розвитку радянського образотворчого мистецтва і плідну громадську діяльність[14]
- Народний художник СРСР (28 квітня 1973 року) — за великі досягнення у розвитку радянського образотворчого мистецтва[15]
- Народний артист Азербайджанської РСР (1963)
- Заслужений діяч мистецтв Азербайджанської РСР (1960)
- Народний художник Російської Федерації (2 травня 1996 року) — за великі заслуги в галузі мистецтва[16]
Ордени та медалі
СРСР:
- Орден Леніна (24 лютого 1989 року) — за великі заслуги в розвитку радянського образотворчого мистецтва і плідну громадську діяльність
- Орден Жовтневої Революції (23 березня 1976 року) — за заслуги в розвитку радянської науки, народної освіти, культури, поліпшення обслуговування населення та досягнуті успіхи у виконанні завдань дев'ятої п'ятирічки[17]
- Орден Трудового Червоного Прапора (2 липня 1971 року) — за великі успіхи, досягнуті у виконанні завдань п'ятирічного плану[18]
- Орден Дружби народів (1981)[9]
- Медаль «За трудову відзнаку» (9 червня 1959 року) — за видатні заслуги в розвитку азербайджанського мистецтва і літератури і в зв'язку з декадою азербайджанського мистецтва і літератури в м. Москві[19]
Росії:
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (13 грудня 2003 року) — за видатні заслуги в галузі образотворчого мистецтва[20]
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (28 листопада 1998 року) — за великий особистий внесок у розвиток образотворчого мистецтва[21]
- Орден Дружби (29 січня 2016 року) — за заслуги в розвитку вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність[22]
Азербайджану:
- Орден «Гейдар Алієв» (27 листопада 2008 року) — за виняткові заслуги в розвитку азербайджанської культури[23][24]
- Орден «Незалежність» (28 листопада 1998 року) — за великі заслуги в розвитку азербайджанської культури[25]
- Орден «Праця» I ступеня (28 листопада 2018 року) — за особливі заслуги в розвитку азербайджанської образотворчого мистецтва[26]
Інших держав:
Премії
- Державна премія СРСР в галузі літератури, мистецтва і архітектури 1968 року (5 листопада 1968 року) — за картини: «Ремонтники», «Портрет композитора Кара-Караєва», «Біля Каспію»[29]
- Державна премія Російської Федерації (7 червня 2013 року) — за внесок у розвиток вітчизняного образотворчого мистецтва[30]
- Державна премія Азербайджанської РСР імені Мірзи Фаталі Ахундова (1965) — за художнє оформлення вистави «Антоній і Клеопатра» В. Шекспіра на сцені Азербайджанського ДДТ імені М. Азізбекова
- Державна премія Азербайджанської РСР (1970) — за картину «Нове море»
- Премія Гейдара Алієва Азербайджанської Республіки (6 травня 2015 року) — за виняткові заслуги в розвитку азербайджанської культури і гідний внесок в світову скарбницю образотворчого мистецтва[31]
- Перша премія Міжнародної виставки Трієнале реалістичного живопису в Софії (Болгарія, 1979)[9]
- Срібна медаль Академії мистецтв СРСР (1960)[10]
Цитати
Таїр — багатство Азербайджану, та й не лише Азербайджанй, ще й Росії.
— Зураб Церетелі[32]
Салахов — це геній, він залишиться в історії. Хоча він не писав мого портрета, але я його поважаю. Я відчуваю в його роботах деякий реалізм, він в своїх роботах успішно поєднує чорні і білі кольори. Як ви знаєте, чорний колір — це колір галантності. Бажаю моєму другові міцного здоров'я і сімейного щастя
Примітки
- Салахов Таир Теймур оглы // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- RKDartists
- Xalq rəssamı Tahir Salahov vəfat edib — Azerbaijan Press Agency, 2021.
- Tahir Salahov vəfat edib — Trend News Agency.
- Выступление Владимира Путина на церемонии вручения Государственных премий Российской Федерации. Стенограмма на сайте информационно-аналитического журнала «Политическое образование», 13.06.2013
- Таир Теймурович Салахов на сайте газета.ru
- Помер відомий радянський художник Таїр Салахов (фото). Фокус (українською). 21 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
- День России 12 июня отмечается по всей стране. Архів оригіналу за 29 липня 2013. Процитовано 12 червня 2013.
- САЛАХОВ Таир Теймур оглы. Международный Объединённый Биографический Центр. Архів оригіналу за 24 березня 2007. Процитовано 8 березня 2011.
- Светлана Янкина (15/01/2009). Ретроспективная выставка Таира Салахова открылась в Москве. РИА Новости.
- Милена Орлова (15.01.2009). Таир Салахов: всё надо было провести ещё и сверху. Газета «Коммерсантъ».
- Салахов Таир. Художник белой нефти. Общероссийский государственный телеканал «Культура». 29.11.08. Архів оригіналу за 14 вересня 2012.
- Салахов Таир Теймур оглы. БСЭ. Процитовано 8 березня 2011.
- Указ Президиума Верховного Совета СССР от 24 февраля 1989 года № 10173—XI «О присвоении звания Героя Социалистического Труда тов. Салахову Т. Т.»
- Указ Президиума Верховного Совета СССР от 28 апреля 1973 года № 4211—VIII «О присвоении почетного звания народного художника СССР Салахову Таиру Теймур оглы»
- Указ Президента Российской Федерации от 2 мая 1996 года № 617 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»
- Награждение орденами и медалями СССР работников науки, просвещения, профессионально-технического образования, высшей школы, культуры, здравоохранения, государственной торговли, потребительской кооперации, полиграфической промышленности, материально-технического снабжения, социального обеспечения, бытового обслуживания
- Награждение орденами и медалями СССР за большие успехи, достигнутые в выполнении задании пятилетнего плана
- Указ Президиума Верховного Совета СССР от 24 ноября 1960 года «О награждении орденами и медалями СССР работников искусства и литературы Азербайджанской ССР»
- Указ Президента Российской Федерации от 13 декабря 2003 года № 1483 «О награждении орденом „За заслуги перед Отечеством“ II степени Салахова Т. Т.». // Официальный сайт Президента России. Процитовано 2 червня 2016.
- О награждении орденом «За заслуги перед Отечеством» III степени Салахова Т. Т.
- Указ Президента Российской Федерации от 29 января 2016 года № 31 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»
- Распоряжение Президента Азербайджанской Республики от 27 ноября 2008 года № 67 "О награждении Т. Т. Салахова орденом «Гейдар Алиев»
- Таир Салахов награждён орденом Гейдара Алиева. «Новости-Азербайджан». 27/ 11/ 2008.[недоступне посилання з Июнь 2019]
- Указ Президента Азербайджанской Республики от 28 ноября 1998 года № 29 "О награждении Т. Т. Салахова орденом «Независимость»
- Распоряжение Президента Азербайджанской Республики o награждении Т. Т. Салахова орденом «Эмек» 1-й степени
- Таир Салахов награждён почетным орденом Франции. Архів оригіналу за 14 травня 2009. Процитовано 12 травня 2009.
- Таир Салахов награжден Офицерским орденом «Почетного легиона» Франции
- Постановление Центрального Комитета КПСС и Совета Министров СССР от 5 ноября 1968 года № 859 «О присуждении Государственных премий СССР в области литературы, искусства и архитектуры 1968 года»
- Указ Президента Российской Федерации от 7 июня 2013 г. № 541 «О присуждении Государственных премий Российской Федерации в области литературы и искусства 2012 года»
- Распоряжение Президента Азербайджанской Республики о присуждении Т. Т. Салахову Премии Гейдара Алиева Азербайджанской Республики
- Таир Салахов все еще смотрит на красивых девушек - народный художник России Зураб Церетели. Информационное агентство TREND. 29.11.2008. Архів оригіналу за 28 серпня 2011. Процитовано 8 березня 2011.
- Пьер Карден: «Тахир Салахов - это гений, он останется в истории». Информационное агентство Day.az. Архів оригіналу за 19 січня 2013. Процитовано 29 грудня 2012.
Література
- Капланова С. Г. Т. Салахов. — М., 1967;
- Наджафов М. Т. Салахов. — Баку, 1981;
- Осмоловский Ю. Т. Салахов. — М., 1986.
Посилання
- Таїр Салахов. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Сторінка на сайті Російської академії мистецтв
- Салахов Таїр Теймур огли
- П'єр Карден про Таире Салахове
- Оплески видатному азербайджанцеві Тахіру Салахову
Відеоматеріали
- «Таїр Слухав. Художник світу» (2003) — документальний фільм телеканалу «Культура»