Тонконіг розсунутий

Високий, до 100—120 см злак з довгим повзучим кореневищем, що несе шорсткі, в нижній частині сильно сплюснуті з боків стебла 2-3 мм завтовшки. Листя плоскі, 6-10 мм завширшки, зверху голі, по краях і знизу по жилах з рідкісними короткими щетинистими волосками. Язички верхніх листків 2-3 мм завдовжки. Піхви їх майже доверху, на 2/3 — 3/4 своєї довжини, замкнуті, сплюснуті з боків, з сильно виступаючим кілем, також з рідкісними щетинками по краях. Волоті пухкі, пірамідальні, з тонкими гілочками, густо засаджені дрібними шипиками. Колоски 5-6 мм завдовжки. Колоскові луски з виступаючими жилками, по кілю гостро-шорсткі. Нижня квіткова луска при основі з невеликим пучком зім'ятих волосків, з різко виступаючими жилками, по кілю з дрібними волосками. Пучок довгих звивистих волосків на калусі розвинений слабо.

Число хромосом — 2n = 14.

Росте в березово-темнохвойних лісах з трав'яним покривом, лісових високотрав'ях, на лісових галявинах, в заростях прирічкових чагарників.

• в Росії занесений до Червоних книг: Архангельської, Володимирської, Іркутської, Кемеровської, Курганської, Липецької, Рязанської, Томської, Тульської областей, Республіки Комі, Республіки Татарстан, Красноярського краю;
• в Латвії занесений до Червоної книги Латвійської Республіка;
• в Литві занесений до Червоної книги Литовської Республіка;
• в Україні занесений до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Закарпатської і Дніпропетровської областей[3].

• Список видів роду Тонконіг

• Ю. Н. Прокудин, А. Г. Вовк, О. А. Петрова. Злаки Украины. // Под общ. ред. Шеляг-Сосонко Ю. Р. — Київ : «Наукова думка», 1977. — 518 с.
• Ломоносова М. Н., Большаков Н. М., Красноборов И. М., Кашина Л. И., Турицина Н. Н., Гельтман Д. В., Шемберг М. П. Флора Сибири (в 14 томах). Том 2. Poaceae (Gramineae). Под ред. д-ра биол.наук, проф. Кроасноборова И. М., д-ра биол. наук Малышева Л. И. — Новосибирск, Наука. Сиб. отделение, 1990, 361 стр. ISBN 5-02-028894-2 (рос.)
• Доронькин В. М., Положий А. В., Курбатский В. И., Выдрина С. Н., Лукманова Л. З. Флора Сибири Том 14: Дополнения и исправления. Алфавитные указатели. Под ред. д-ра биол. наук, проф. Малышева Л. И., д-ра биол. наук Пешковой Г. А., д-ра Байковой К. С. — Новосибирск: Наука, 2003. — 188 с.
• Флора Центральной Сибири. Т.1. Onocleaceae-Saxifragaceae. / Под ред. Л. И. Малышева, Г. А. Пешковой. — Новосибирск: «Наука», 1979. — 431 стр. (рос.)
• Цвелев Н. Н. Злаки СССР. Ленинград: Наука, Ленинградское отделение, 1976. 788 с. (рос.)
• Федотова К. П. Флора Курганской области. Курган. 1988. С. 111. (рос.)
• Флора СССР. / Под ред. Рожевица Р. Ю., Шишкина Б. К. — М.-Л.: АН СССР, 1937. — Т. 2 — 778 с. (рос.)
• Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin). (швед.)
• Tutin, T. G. et al., eds. 1964—1980. Flora europaea. (англ.)
• Flora of China Editorial Committee. 2006. Flora of China (Poaceae). 22: 1-733. In C. Y. Wu, P. H. Raven & D. Y. Hong (eds.) Fl. China. Science Press & Missouri Botanical Garden Press, Beijing & St. Louis.
• Габриелян Э. Ц. 2010. Poa L. Флора Армении. Т. 11: С. 258—273.
• Флора Казахстана. / Под ред. Н. В. Павлова. — Алма-Ата: Изд-во АН Казахской ССР, 1956. — 354 c.
• Определитель растений Средней Азии. / Под ред. С. С. Ковалевской. — Ташкент: ФАН УзССР, 1968. — Т. 1. — 240 с.
• Liou, L. 2003. Poa. Fl. Repub. Pop. Sinicae 9(2): 91-226.
• Soreng, R. J. 2004. Poa of the World, 2004 onward. ined.

• Электронный каталог сосудистых растений Азиатской России [Електронний каталог судинних рослин Азіатської Росії]. Биоразнообразие животного и растительного мира Сибири ((рос.)). Электронная библиотека Сибирского отделения РАН. Процитовано 16.11.2014.
• Кадастр редких и исчезающих видов растений Иркутской области. М. М. Иванова. Мятлик расставленный (Poa remota Forselle) [Кадастр рідкісних і зникаючих видів рослин Іркутської області. М. М. Іванова. Тонконіг розсунутий (Poa remota Forselle)]. Ботанический сад Иркутского государственного университета ((рос.)). Процитовано 16.11.2014.
• Zhu Guanghua (朱光华), Liu Liang (刘亮); Robert J. Soreng, Marina V. Olonova. POA Linnaeus, Sp. Pl. 1: 67. 1753. 早熟禾属 zao shu he shu // Flora of China 22: 257–309. 2006.. eFloras.org ((англ.)). Harvard University. Процитовано 16.11.2014.
• W. D. Clayton, M. Vorontsova, K. T. Harman & H. Williamson. GrassBase - The Online World Grass Flora — Poa remota. kew.org ((англ.)). Royal Botanic Gardens, Kew. Процитовано 16.11.2014.

• Poa remota в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
• Poa remota L. на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)
• Poa remota в базі даних «Global Biodiversity Information Facility» (GBIF) (англ.)
• Poa remota в базі даних «Euro + Med PlantBase» — інформаційному ресурсі для Євро-середземноморського розмаїття рослин (англ.)
• Poa remota L. на сайті «Плантариум» (рос.)