Фішбейн Мойсей Абрамович
Мойсей Абрамович Фі́шбейн (нар. 1 грудня 1946, Чернівці — пом. 26 травня 2020, Київ[2][3]) — український поет та перекладач єврейського походження, лауреат премії імені Василя Стуса, член Українського ПЕН та Національної спілки письменників України. Лицар ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня[4].
| Мойсей Абрамович Фішбейн | ||||
|---|---|---|---|---|
 Мойсей Фішбейн | ||||
| Народився |
1 грудня 1946 Чернівці | |||
| Помер | 26 травня 2020 (73 роки) | |||
| Громадянство |
 Ізраїль[1] | |||
| Національність | єврей | |||
| Діяльність | поет і перекладач | |||
| Alma mater | Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова | |||
| Мова творів | українська | |||
| Роки активності | 1970 і до тепер | |||
| Нагороди |
 Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня | |||
| Премії | Премія імені Василя Стуса | |||
| Сайт: mosesfishbein.blogspot.com | ||||
|
| ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Життєпис
В 1976 році закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту. Перша публікація з'явилася в грудні 1970 в літературному часописі «Вітчизна». Вірші до редакції передав український поет Микола Бажан, який помітив і підтримав поета, а також написав передмову до його першої збірки «Ямбове коло» (вид-во «Молодь», 1974).
Провідником до світу модерної української поезії став ще один українсько-єврейський літератор – Леонід Первомайський. На той момент вже немолодий, зломлений, розсварений з багатьма колегами по літературному цеху, він, тим не менше, зумів захопити молодого поета своєю «ерудицією, тонким відчуттям поезії, малярства, музики».[5]
Працював у Головній редакції Української Радянської Енциклопедії та літературним секретарем Миколи Платоновича Бажана[6].
1979 року (внаслідок відмови від співпраці з КДБ) був змушений еміґрувати до Ізраїлю[4].
1980—1981 роках кореспондент українського літературного і загальнополітичного часопису «Сучасність», що видавався українською діаспорою у США та Німеччині.
З 1982 року жив у Німеччині, де в 1982—1995 роках працював в український та російській редакціях радіостанції «Свобода» кореспондентом, коментатором, редактором.
В 1984 році в Нью-Йорку вийшла книга поета «Збірка без назви». Книга складалася з трьох розділів: 28 власних віршів, добірка віршів для дітей та об'ємний розділ перекладів з французької (Шарль Бодлер), німецької (Генріх Гайне, Райнер Марія Рільке, Ґеорґ Тракль, Гуґо фон Гофмансталь, Пауль Целан, Ганс Карл Артманн та інші), івриту (Єгуда Га-Леві, Хаїм Нахман Бялик), Манфред Вінклер, їдиш (Меер Харац), російської (Максиміліан Волошин, Олександр Твардовський) та інших мов.
1989 року здійснив свою акцію: першу поїздку чорнобильської дітвори за кордон — до Держави Ізраїль (січень 1990).
У 2003 році Мойсей Фішбейн повернувся в Україну.
Мойсей Фішбейн був членом Українського Центру Міжнародного ПЕН-Клубу та Національної Спілки письменників України.
У 2019 році він захворів, і Український Центр ПЕН-Клубу збирав кошти на його лікування — для операції за кордоном та подальшої реабілітації[7].
Мойсей Фішбейн помер ввечері 26 травня 2020 року після важкої хвороби[3].
Погляди
Мойсей Фішбейн сказав таке[8]:
 |
Якби я жив у той час і був навіть не молодою людиною, я б усе одно пішов до Української повстанської армії. УПА була єдиною армією, яка воювала за незалежність України. До якої армії ще я, український поет, міг піти! |  |
Коли Ян Табачник зауважив щодо нібито прояву антисемітизму у Миколи Томенка, Мойсей Фішбейн сказав[8]:
Маестро... Ви погрожуєте почепити жовту шестикутну зірку, щоб заявити світові про антисемітизм нової української влади? Що ж маю почепити я, щоб заявити світові про україножерство в Україні? Що маю почепити я, щоб заявити світові про те, що українців в Україні перетворено на національну меншину, а мою рідну українську мову в Україні упосліджено? Що маю почепити я, лауреат премії імені Василя Стуса, щоб заявити світові, що один із Стусових гонителів, головний Кучмин адміністратор досі не покаявся? Що маю почепити я, щоб заявити світові про антиукраїнський погром, який багато років чинило Ваше оточення?
На літературному вечері у Львові, 20 березня 2007 року, Мойсей Фішбейн сказав[9]:
|
«Український поет не повинен ставитися позитивно, чи негативно до українського народу, більше того – я український націоналіст, яким повинен бути кожен поет» | |
Твори
- «Ямбове коло». Поезії, переклади. Переднє слово Миколи Бажана. «Молодь», Київ, 1974. 44 с.
- «Збірка без назви». Поезії, переклади. Переднє слово Юрія Шевельова. «Сучасність», Нью-Йорк, 1984. 111 с.
- «Дивний сад». Поезії для дітей. Художник О. Мамаєва. «Веселка», Київ, 1991. 16 с. ISBN 5-301-01565-6
- «Апокриф». Поезії, переклади, проза. «Дніпро», Київ, 1996. — 254 с. ISBN 966-507-004-5
- «Розпорошені тіні». Поезії. Відповідальний редактор П. Мацкевич. «Кальварія», Львів, 2001. 32 с. ISBN 966-7092-83-6
- «Аферизми». «Факт», Київ, 2003. 127 с. ISBN 966-8408-18-7
- «Ранній рай». Поезії, переклади, проза, есеї, «аферизми». Переднє слово Івана Дзюби. Оформлення Олени Добровольської. «Факт», Київ, 2006. 516 с. ISBN 966-359-108-0[10].
- «Пророк». Поезії та переклади. «Либідь», Київ, 2017. 302 с. ISBN 978-966-06-0727-9[11].
- Переклади
- «Райнер Марія Рільке. Сто поезій у перекладі Мойсея Фішбейна». «Либідь», Київ, 2012. 271 с. ISBN 978-966-06-0627-2
- Мойсей Фішбейн четвертим (після Миколи Лукаша, Миколи Бажана і Василя Стуса) звернувся до перекладів поетичного циклу "Сонети до Орфея" Р. М. Рільке. Він переклав 12 сонетів з першої частини і 14 сонетів з другої частини циклу.
- Мойсей Фішбейн перекладав з німецької, французької, івриту, їдиш, італійської, іспанської, каталонської, румунської, угорської, грузинської, російської та інших мов[12].
- Публіцистика
- Єврейська карта в російських спецопераціях проти України (доповідь на 26-й Конференції з української проблематики, Іллінойський університет, Урбана-Шампейн, США. 24–27 червня 2009 року)
Відзнаки
Лауреат премії імені Василя Стуса та премії журналу «Сучасність».
Нагороджений:
- орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня[13]
- орденом Святого Рівноапостольного Володимира III ступеня,
- орденом «За інтелектуальну відвагу» (2010)[14].
- відзнакою УГКЦ імені блаженного священномученика Омеляна Ковча (2011)[15].
Мойсею Фішбейну присвячена повість Марії Матіос «Апокаліпсис» (2006).
Родина
Мойсей Фішбейн мав дружину Олену Фішбейн[3].
Примітки
- Мойсей Фішбейн зустрінеться із Львовом по 15 роках розлуки
- Український поет Мойсей Фішбейн помер у Києві на 74-му році життя. umoloda.kyiv.ua, 26.05.2020
- Помер український письменник Мойсей Фішбейн. Українська правда. 26 травня 2020. Процитовано 26 травня 2020.
- Маестро божистої мови Український поет Мойсей Фішбейн — про політичний дальтонізм, геніїв слова і героїв України
- Поет переплетених світів: чому для Мойсея Фішбейна українська мова була святою?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 1 червня 2020.
- Авторська майстерня. Мойсей Фішбейн
- Помер поет Мойсей Фішбейн. Новинарня. 26 травня 2020. Процитовано 26 травня 2020.
- Юрій Винничук / Про інтелектуалів
- Гал-інфо. Бліц-інтерв'ю
- Мойсей Фішбейн. Ранній рай.
- Мойсей Фішбейн. Пророк «Порадник читача»
- Мойсей Фішбейн. Ранній рай.
- Указ Президента України. Про нагородження М. Фішбейна орденом князя Ярослава Мудрого
- Орден «За інтелектуальну відвагу» — Мойсеєві Фішбейну
- Відзнаку Омеляна Ковча отримали Мойсей Фішбейн і УКУ
Посилання
- Фішбейн Мойсей // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Блог Мойсея Фішбейна
- Мойсей Фішбейн на uazone
- Фішбейн Мойсей // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Поет М. Фішбейн: для мене УПА — це святе
- Єврейська карта в російських спецопераціях проти України
- Мойсей Фішбейн. Абетковий покажчик творів
- Мойсей Фішбейн. «Поетичні майстерні»
- «Мойсей Фішбейн розумів і відчував усі безкінечні можливості української мови»– Ірина Халупа, рубрика «Точка зору»
Література
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.