Хван Сон Хон

Народився 14 липня 1968 року. Займався футболом в університетській команді університету Конкук.

1991 прийняв пропозицію перебратися до Німеччини, де спочатку протягом року грав за команду дублерів «Баєр 04», а 1992 року приєднався до складу команди Другої Бундесліги «Вупперталь». У цій команді він забив три голи у 9 іграх, після чого отримав травму коліна і вирішив повернутися на батьківщину.

1993 року став гравцем клубу «Пхохан Стілерс», в якому розкрився як один з найталановитіших нападників корейського футболу. Зокрема 1995 року встановив рекорд з восьми матчів поспіль, в яких не йшов з поля без забитого м'яча. Проте гравця переслідували травми, через які він був змушений проводити значний час поза грою. За весь 1997 рік провів лише дві гри на клубному рівні, а загалом за понад п'ять років, проведених у команді з Пхохана відіграв у чемпіонаті лише 52 гри, встигнувши 26 разів відзначитися забитими голами.

1998 року перейшов до японського клубу «Сересо Осака», в якому наступного року став найкращим бомбардиром Джей-ліги, забивши в 25 матчах змагання 24 м'ячі.

2000 року повернувся на батьківщину, уклавши контракт із «Сувон Самсунг Блювінгз», проте майже відразу знову відправився до Японії, ставши на умовах оренди гравцем клубу «Касіва Рейсол».

У 2002 приєднався до корейського «Чоннам Дрегонс», проте, так й не провівши у його складі жодної гри в лізі, прийняв рішення про завершення ігрової кар'єри.

1988 року, ще як гравець університетської команди, дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Південної Кореї. Того ж року був включений до заявки команди на Кубок Азії 1988, на якому Хван взяв участь в усіх п'яти матчах збірної і забив два голи, а його команда лише у фіналі турніру в серії пенальті поступилася збірній Саудівської Аравії.

За два роки, у 1990, брав участь у фінальній частині чемпіонату світу 1990 року в Італії, де вийшов на поле у двох з трьох ігор групового етапу, після якого його збірна припинила боротьбу на турнірі. На наступних двох мундіалях — чемпіонаті світу 1994 року у США та чемпіонаті світу 1998 року у Франції — південнокорейці також зупинялися на груповій стадії, а Хван на першому з них був ключовим нападником і повністю вівдіграв усі три гри, а на другому був включений до заявки збірної, проте на поле жодного разу не виходив.

2002 року 34-річного нападника було включено до заявки збірної на четверту для нього світову першість — чемпіонат світу 2002 року, одним з господарів якого була Південна Корея. На домашньому турнірі корейці несподівано дісталися півфіналу, де поступилися збірній Німеччини, а досвідчений нападник виходив на поле в усіх іграх команди за виключенням однієї гри групового етапу, хоча в жодній з них не провів на полі усі 90 хвилин зустрічі. Після мундіалю-2002 того ж року взяв участь в одній товариській грі, яка й стала для нього останньою в кар'єрі в національній збірній, що, крім згаданих великих змагань, включала участь в Кубку Азії1996 року, розіграші Золотого кубка КОНКАКАФ 2000 року, розіграші Кубка конфедерацій 2001 року, а також розіграші Золотого кубка КОНКАКАФ 2002 року .

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 15 років, провів у формі головної команди країни 105 матчів, забивши 52 голи.

1996 року також грав за олімпійську збірну Південної Кореї. Зіграв у 3 матчах футбольного турніру тогорічної Олімпіади в Атланті.

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2003 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Чоннам Дрегонс».

2007 року став головним тренером команди клубу «Пусан Ай Парк», з якою пропрацював до 2010 року. Згодом, з 2011 по 2016 рік очолював тренерських штаб команди «Пхохан Стілерс».

2016 року очолив тренерський штаб команди «Сеул».