Хлоргексидин

При рН середовища, близьких до фізіологічних, солі хлоргексидину дисоціюють із вивільненням позитивно зарядженого катіону хлоргексидину. Бактерицидний ефект є результатом зв'язування цієї катіонної молекули із негативно зарядженою клітинною стінкою бактерій. За низьких концентрацій хлоргексидин має бактеріостатичний ефект; за високих — руйнує оболонку клітини та спричиняє її загибель.[6]

Хлоргексидин активний проти грам-позитивних і грам-негативних організмів, факультативних анаеробів, аеробів та дріжджів.[6] Він особливо ефективний щодо грам-позитивних бактерій (в концентрації ≥ 1 мкг/л). Значно вищі концентрації (від 10 і до більше ніж 73 мкг/мл) потрібні для грам-негативних бактерій і грибків. Хлоргексидин неефективний проти поліовірусів та аденовірусів. Ефективність проти вірусів герпесу досі однозначно не встановлена.[7] Активно пригнічує специфічну флору, що провокує статеві інфекції і розвиток запальних реакцій в репродуктивних органах. Фунгістатично діє на трихофітів, дерматофітів і грибкову флору, сповільнюючи їх реплікацію.[8]

Хлоргексидин, як і інші катіон-активні сполуки, залишається на шкірі. Його часто поєднують зі спиртами (етанолом та ізопропіловим спиртом).

Марка Perichlor: 0.12 % розчин хлоргексидину глюконату.

Хлоргексидин часто використовується як активний інгредієнт в рідинах для полоскання рота, призначений для зменшення зубного нальоту та кількості  бактерій в ротовій порожнині. Було показано миттєву бактерицидну і тривалу бактеріостатичну дію завдяки адсорбції на плівковому покритті поверхні емалі.[9] Якщо не відбулася інактивація, хлоргексидин діє у порожнині рота довше, ніж інші рідини для полоскання рота, що частково і є причиною, чому йому надають перевагу при лікуванні гінгівіту, у порівнянні з іншими препаратами.[10] Для лікування пародонтальних кишень, розмір яких дорівнює або перевищує 5 мм, хлоргексидин доступний у високих концентраціях (36 %) як желатиновий чіп.

Існують патології порожнини рота, за яких необхідно підтримувати гігієну ротової порожнини, і ополіскувати її двічі на день 0,12%-м розчином хлоргексидину глюконату (у якому сіль хлоргексидину та глюконової кислоти перебувають у розчині) для загоєння і регенерації тканин ротової порожнини. Ці патології включають гінгівіт, пародонтит, травми зубів[11] (наприклад, хитання зубів), ротової кісти,[12] та після видалення зуба мудрості. Клінічна ефективність використання хлоргексидину як компонента ополіскувачів для порожнини рота також підтверджується багатьма клінічними дослідженнями, які узагальнені в оглядовій статті.[13]

Використання продуктів, які містять хлоргексидин, протягом тривалого часу може призвести до появи плям на зубах, язиці та яснах, а також на силікатних та гумових елементах після реставрації. Тривале використання може також зменшити смакові відчуття гіркого і солоного — останній симптом є сигналом до  припинення застосування хлоргексидину або препаратів на його основі.[14] Поява коричневого забарвлення на зубах та язиці відбувається через розпад бактеріальних мембран, що призводить до денатурації мікробних білків.[15] Разом з тим, дисульфідні групи білків відновлюються до тіолів[16], які утворюють комплекси темного кольору з іонами заліза(III), що є у слині.[17]

Були розроблені ополіскувачі, які містять хлоргексидин, але забарвлюють тканини зубів менше, ніж класичний розчин; багато з них містять хелатний цинк.[18][19][20]

Відповідно до інструкції з медичного застосування,[21] не було доведено, що хлоргексидину глюконат зменшує під'ясневий зубний камінь, а деякі дослідження вказують на приріст відкладень.[22] Синергічне зростання ефективності препарату було показано при комбінуванні його із ксилітом.[23]

Роль хлоргексидину у запобіганні карієсу суперечлива і «клінічні дані не є переконливими».[24]

Хлоргексидин нейтралізується такими добавками до звичайних зубних паст, як натрію лаурилсульфатом і натрію монофторфосфат. Попри обмежену кількість наявних даних, дотримання інтервалу у понад 30 хвилин (ще краще витримати інтервал близько 2-х годин) між чищенням зубів і ополіскувачем може підвищити ефективність ополіскувачів для рота.[25]

Непал — перша країна у світі, в якій почали застосовувати хлоргексидин для обробки пуповини новонароджених, що отримало визнання USAID Pioneers Prize за зниження неонатальної смертності.[26] Хлоргексидин є дуже ефективним засобом для бідних країн, таких як Непал, і його використання для обробки пуповини у світі зростає. У 2015 році Кокрановский огляд засвідчив, що при обробці хлоргексидином шкіри та пуповин знижується захворюваність на омфаліт (запалення пуповини) на 50 %, і, як наслідок, зменшується дитяча смертність на 12 %.[27] Хлоргексидину глюконат використовується для очищення шкіри та хірургічних інструментів, як очисний засіб для легких ран на шкірі, для передопераційної підготовки шкіри, та для бактерицидного полоскання рук.[6] Очні краплі із хлоргексидином використовуються для лікування очей, уражених акатамембним кератитом (Acanthamoeba keratitis).[28]