Чільце

Чі́льце, чі́льця — жіночі прикраси в етнографічної групи українців гуцулів та деяких інших слов'янських народів.

Українське національне вбрання
Чільце
Жіночий стрій
Вбрання Гуня Ґуґля Жупан Кептар Кожух Корсетка Лейбик Манта Сардак Свита Сорочка Чуга Юпка
Поясний одяг Андарак Дерга Димка Запаска Літник Обгортка Плахта Пояс Спідниця Фартух
Головне вкриття Бавниця Кибалка Кораблик Намітка Очіпок Убрус Хустина
Оздоби Ґердан Дзумбал Дукач Зґарда Коралі Намисто Сережки Стрічки Вінок Уплітки Чапраги Чільце
Чоловічий стрій
Вбрання Байбарак Бунда Сорочка Делія Жупан Кафтан Кирея Кобеняк Кунтуш Куртка Манта Опонча Сіряк Чуга Чемліт Черкеска Чумарка
Поясний одяг Крайка Пояс Штани
Головне вкриття Бриль Йолом Клепаня Кресаня Кучма Магерка Шапка
Оздоби та приналежності Дзьобня Кубок Перстень Стрічка Табівка Топірець Ціпок Шпонка
Взуття Личаки Постоли Ходаки Сап'янці Черевики Чоботи
Історія
Доба Трипільська Скіфська Княжа Козацька шляхта козаки міщани
Географія
Стрій Бойківський Буковинський Волинський Гуцульський Закарпатський Запорозький Лемківський Підляський Подільський Подніпровський Поліський Покутський Полтавський Слобідський Черкаський Чернігівський
Категорія • Портал • Ілюстрації

Гуцулка у чільці в центрі замальовки

Чільця — це підвішені до дротика вузенькі металеві платівки, що мають вигляд маленьких стрічечок або пелюсток квітів. Чільце носять над чолом. Вбирає його молода на весілля, або всі дівчата під час урочистих свят.

Поширене в гуцулів. Багато дослідників схильні вважати традицію носіння чільця залишком тієї староукраїнської оздоби, що була запозичена від Візантії в період княжої доби в Україні. Це була діадема з березової кори, обшита дорогою тканиною, а зверху покрита золотою або срібною платівкою. Під платівкою внизу підвішувались декоративні бляшки або намистини. Подібна оздоба жіночої голови була знайдена археологом В. Хвойком у Броварах на Полтавщині (нині місто Київської області).

Пов'язку для голови, виткану з золотих та срібних ниток, а також шнурок з намистинами знайшла археолог Мельник при розкопці могили старослов'янського поховання на Харківщині.

Крім гуцулів, чільце ще зберегли серби та інші балканські слов'яни. Під турецьким впливом сербське чільце складається з дрібних монет, спеціально для цього виготовлених. Такі монети, здебільшого, золоті, підвішуються до шнурівки, чи ланцюжка й одягаються на голову вище чола.