Кресаня

Креса́ня,[1] також криса́ня[2][3][4]  (від пол. kresa — «лінія, криса», через ср.-верх.-нім або ср.-нижн.-нім. kritz — «риска, лінія»)[5] — повстяний капелюх гуцулів. Зазвичай чорного кольору з невисокими боками. Має доволі широкі та трохи заломлені вгору криси (краї), через що й отримав свою назву (варіант «кресаня» пов'язаний з подібністю у вимові ненаголошеного [e] до [ɪ]).

Українське національне вбрання
Кресаня
Жіночий стрій
Чоловічий стрій
Історія
Географія
Категорія • Портал • Ілюстрації

Дно кресані прикрашають золотавим галуном, візерунком сплетеним з ниток та бісеру[6], «писаною» мідною бляхою-басаменом[7], байорками (різнобарвними шнурками) чи стрічками — черв'ячками[8][9]. Кресаню підтримував ремінець із червоного сап'яну, вибитий мосянжними бляхами.

Кресаню оздоблюють пір'ям глухаря («готура») або павиними хвостами («когути», «павуки»). Збоку кресані звисали кулясті вовняні кутаси-дармовиси («бовтиці»)[10]. Також прикрашають дрібними коралами («трясунки»).

Див. також

Примітки
  1. Кресаня // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
  2. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 316.
  3. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 307.
  4. Крисаня // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
  5. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  6. Пістинський гуцул в кресані (капелюсі)
  7. Капелюх-«крисаня»
  8. Краïна Ірредента. Злодіï та Апостоли
  9. Майстриня з виготовлення кресань — Зникаючі промисли гуцулів
  10. Степан Макарчук Етнографія України. 2008

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.