Ґуґля

Ґу́ґля — традиційний український верхній одяг із каптуром. Слово ґуґля, очевидно, має германське походження: пор. ранньо-новонімецьке gugel, kugel («каптур»), що походить від лат. cucula (так само, пор. «кукіль»), менш ймовірне виведення з рум. glugă («каптур»)[1].

Українське національне вбрання
Ґуґля
Наречена у ґуґлі, Гуцульщина
Жіночий стрій
Чоловічий стрій
Історія
Географія
Категорія • Портал • Ілюстрації

Історія

Припускають, що ґуґля за кроєм нагадує князівський плащ-корзно часів Стародавньої Русі[2].

На Буковині — подовжений прямоспинний одяг із білого сукна, без рукавів.
На Гуцульщині — старовинна плащоподібна накидка з білого доморобного валяного сукна, могла слугувати святковим жіночим одягом.[3] Це також біла кирея, що використовувалась як весільне вбрання для молодої.[4]

У літературі
Витягалось найкраще лудіння (одежа), нові крашениці, писані кептарі, череси і табівки, багато набивані цвяхом, дротяні запаски, черлені хустки шовкові і навіть пишна та білосніжна ґуґля, яку мати обережно несла на ціпку через плече.
М. М. Коцюбинський «Тіні забутих предків»

Галерея
  • Ґуґля. Гуцульська «ноша» (одяг).

Примітки
  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  2. Свадебный костюм в Галичине конца XIX—XX веков (художественно-образная характеристика). Автореферат диссертации по искусствоведению (рос.)
  3. «Гуцули» на сайті Інституту історії України
  4. Мелодика живої народної мови гуцулів у романі Михайла Козоріса «Чорногора говорить». Вісник Прикарпатського національного університету. Філологія. Випуск ХІХ-XX

Джерела
  • Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник // Київ.: Либідь, 1994. — 256 с.
  • Ґуґля в ТСУМО

Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.