Кирея

Кире́я, [1] (тур. kerege (käräγä, kereke), від ker- — «розтягати»)[2], заст. ко́рзно[3][4][5][6] — верхній одяг до п'ят, зроблений зі шкіри, сукна чи вовни, без рукавів, з хутряним коміром або з відлогою. Кирея нагадує плащ, але виготовлялася переважно із сукна, тому намокала. Її носили не так «на ногах», як вдягали, сідаючи на коня чи на віз.

Українське національне вбрання
Кирея
Жіночий стрій
Чоловічий стрій
Історія
Географія
Категорія • Портал • Ілюстрації

Кирея в історії

Кирея була ознакою заможності, певного соціального стану. У козацьку добу її носила старшина, зокрема й гетьман, накидаючи на жупан.

Кирея  міщанина була з гранатового чи попелястого сукна. Киреї — одяг без стану, інколи з рукавами, були кармазинові, підбиті вовчим хутром. Теж саме вбрання означала і опонча тієї ж самої барви. Шляхта носила опончі підшиті адамаском та блакитним атласом з відлогою для накривання голови від дощу чи куряви в подорожі.

Міщани малих містечок носили опончу також в подорожі та до срою. Кирея чи опонча була одягом міщан та шляхти. Шляхтичів розрізняли по шаблі, а міщани носили палицю. Киреї дрібної шляхти та міщан не були підшиті вовчим хутром, а червоною чи зеленою байкою і зверху їх покривали гранатовим чи попелястим сукном.

Делія  нічим не відрізнялась від киреї, тільки була втята в стані. Тоді ж і змінився крій опончі, її також почали втинати в стані. В опончі без стану не заходили в приміщення, а в опончі зі станом годилося заходити також і в приміщення.

У літературі

А із яру в киреї козачій Хтось крадеться...

(Тарас Шевченко, Гайдамаки)

І шабля й булава з бунчуками, і горностаєва кирея поляжуть колись із мертвими кістками.

(Пантелеймон Куліш)


Я дав своїй пісні кирею,
Рясним гаптуванням укриту,
Героями міфів розшиту,
А дурні вхопились за неї.
В нестямі, дивній тривозі
І стали на себе тягти.
Віддай же їм, пісне, кирею,
Не бійся - зостанься без неї
І гола собі по дорозі
Іди до своєї мети.

(Вільям Батлер Єйтс, «Кирея») Перекладач: В.Коптілов.
  • Делія
  • Делія
  • Полуботок в киреї
  • Зеновій Богдан Хмельницький в киреї

Примітки
  1. Кирея // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  3. Керея // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 625. — 1000 екз.
  4. Грушевський М. Ілюстрована історія України / М. Грушевський. – Київ-Відень: Дніпросоюз, 1921. – С. 38.
  5. Одежа // Історія Підкарпатської Руси / написав: проф. Василь Пачовській. — Ужгород: Книгопечатня Акціонер. Т-ва ”Уніо”, 1920. — С. 17.
  6. Корзно // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела
  • Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 284

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.