Яковлів Андрій Іванович

Народився 29 листопада (11 грудня) у Чигирині, нині Черкаська область, у сім'ї поміщика. У шість років, пішов до школи, пізніше до училища в місті Чигирин, які закінчив у 1886 році. Вступив до духовної семінарії, яку закінчив з відзнакою у 1894 році. У 1894 році пішов працювати до однієї з міських Черкаських шкіл.

1898 року вступив до Дерптського університету, нині це Тартуський університет, який знаходиться у місті Тарту. Під час свого навчання ним була написана дипломна робота на тему «Черкаський повіт в XV—XVII століттях». Навчався громадський діяч до 1902 року й 1904 року склав державний іспит з відзнакою.

Після університету професору запропонували роботу у Київській казенній палаті, де пізніше був підвищений до адвоката. Був членом редколегії газети «Рада», яка була досить популярна в ті роки. Також у цей самий час Яковлів викладав основи законодавства у першій комерційній школі, також став помічником юрисконсульта, а пізніше й сам став юрисконсультом Київської міської управи.

Після повалення царизму став членом Української Центральної Ради. У 1918 році став директором її канцелярії. Паралельно з цим він ще й читав курс по державному бюджету в Народному університеті України.

Навесні 1918 призначений послом Української народної республіки в Австро-Угорщині, а за правління гетьмана Павла Скоропадського став директором департаменту чужоземних зносин МЗС Української Держави. З приходом до влади Директорії УНР у січні 1919 року призначений на посаду голови дипломатичної місії Української Народної Республіки в Голландії та Бельгії.

При закінченні місії, у 1923 році, професор оселився у місті Прага, маючи статус емігранта. Викладав в Українському Вільному університеті: історію українського права, цивільний процес, цивільне право, морське і річкове право, державне право, історію судового устрою та судівництва в Україні. В цьому ж році він захистив дисертацію. З 1924 по 1926 рік був секретарем, а пізніше (з 1926 по 1930) референтом Університету з економічних питань. Під час роботи в університеті займав посаду доцента, потім професора, а пізніше у 1935 році і завідувача кафедри.

Двічі за цей час, у 1930 і 1944 році, обирався ректором Українського Вільного університету. У цей самий час був професором Української господарської академії в Подєбрадах, під Прагою. А у 1939 призначений на посаду директора Українського національного інституту у Варшаві. Відіграв дуже важливу роль у діяльності Державного центра Української Народної Республіки у вигнанні, займав деякий час посаду міністра юстиції, а з 1944 по 1945 рік виконував обов'язки голови правління УНР у вигнанні.

Після Другої Світової війни Яковлів жив у Бельгії, а пізніше з 1952 року переїхав до США. Був організатором товариства українських адвокатів у Києві у 1917 році, та одним з фундаторів Українського правничого товариства. В еміграції входив до складу українського академічного комітету, українського товариства Ліги Націй, українського історико-археологічного товариства, українського правничого товариства в Чехії, українського наукової асоціації в Празі. Помер Андрій Іванович Яковлів 14 травня 1955 році у місті Нью-Йорк, США. Похований на кладовищі «Саут-Баунд-Брук».

Прославився кількома науковими публікаціями на основі архіву Київської міської управи та Київського магістрату. Більш плідно творча діяльність Яковлева розгорнулася в цього еміграції, разом с такими ученими, як Лащенко Р. М. та Чубатим М. Д., він став зачинателем української правової науки в діаспорі, опублікував досить багато праць з цивільного права і процесу та низку статей публіцистичного характеру.

До наукових пріоритетів належало договірно-правових відносин між Україною і Росією, після 1654 року. В таких працях, як: «Статті Богдана Хмельницького в редакції 1659 року»(1920), «Московські проєкти договірних пунктів з гетьманом Іваном Виговським» написаними 1933 році, і особливо у фундаментальній монографії «Українсько-московські договори XXVII—XVIII віках» написані у 1934 році, в них проаналізовано умови переходу України під управлінням російського царя, державно — правовий статус після 1654 року.

До наукових пріоритетів професора було вивчення іноземних впливів на українське право. Цій проблемі було присвячено монографію Яковлева: «Впливи старочеського права на право українське литовської доби XV—XVI століття» написані у 1929 році, та написані у 1942 році: «Німецьке право в працях українських правників XVIII ст.», та «Німецьке право та його вплив на українське право з XVI по XIX століття». Інші праці: «Теорія доказів у цивільному процесі» написана у 1923 році, «Паризька трагедія» у 1930 році, «Українське звичаєве процесуальне право» та «Про копні суди на Україні» — 1931 рік; «До історії кодифікації українського права XVIII століття», «Основи конституції УНР», «Історичні традиції української державності» всі вони написані у 1937 році. «Український кодекс» — 1743 року, «Цивільне право», «Цивільний кодекс», «Цивільний процес», «Торговельне право» — це також були його досягнення. Яковлів належить до передових дослідників історії українського права.

З праць Яковліва (українською, російською, французькою, німецькою і англійською мовами) найважливіші:

• «Договір гетьмана Б. Хмельницького з Москвою року 1654» (1927);
• «Паризька трагедія» // Збірник пам'яти С. Петлюри (1879—1926). — Прага, 1930. — С. 228—258.
• «Про копні суди на Україні» (1931);
• «Московські проєкти договірних пунктів з гетьманом І. Виговським» (ЗНТШ, 1933);
• «Україно-москосковські договори 17 — 18 століть» (1934);
• «Основи Конституції УНР» (1935);
• «Das deutsche Recht in der Ukraine» (1942);
• Український Кодекс 1743 року «Права по которым судился малороссийский народ» (1949);
• «Договір Б. Хмельницького» (1954).
• Яковлів А. Українське звичаєве процесуальне право: виклад при інсталяції на ректорському уряді 28. XI.1930 / Андрій Яковлів. — Прага: Держ. друк. в Празі, 1931. — 21 с.
• Яковлів А. Історичні традиції української державности / Андрій Яковлів. — Б. м. : б. в., 1937. — 25 с. — (Бібліотека журналу «Гуртуймося» ; ч. 1).
• Яковлів А. Околиці (округи) копних судів XVI—XVIII вв. на Україні / проф. Андрій Яковлів. — Прага: б. в., 1928?. — 15 с.
• Яковлів А. Впливи старочеського права на право українське литовської доби XV—XVI в. = Influence de l'ancien droit tchėque sur le droit Ukrainien de l’ėpoque lithuanienne XV—XVI s. / Андрій Яковлів. — Прага: Накладом Укр. ун-ту в Празі, 1929. — 81 с.

У низці праць, присвячених московсько-українським взаєминам 17 століття Яковлів відстоює погляд, що Переяславська угода утворила своєрідні васальні взаємини типу протекторату між Росією і Україною.

У Черкасах існує провулок Андрія Яковлева[1].

• Т. С. Осташко. Яковлів Андрій Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 731. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• І. Б. Усенко. Яковлів Андрій Іванович // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1. Том 6, стор.509
• Яковлів Андрій // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1984. — Т. Кн. 2, [т. 10] : Хмельницький Борис — Яцків. — С. 3966.
• Усенко І. Б., Вислобоков К. А. Яковлів Андрій Іванович // Мала енциклопедія етнодержавознавства, 1996. — C. 908—909.
• Корпус магдебурзьких грамот укр. містам: два проекті видань 20-х — 40-х років XX століття.
• Яковлівські читання в Черкасах 2000 рік.
• Петрик А. Андрій Яковлів (1872—1955): нариси життя та діяльності / Український історичний збірник / Гол. ред. Т. Чухліб. НАН України. Інститут історії України, Рада молодих вчених. — Вип. 14. — К.: Інститут історії України, 2011. — 322 с.

• Яковлів Андрій Іванович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.355-356
• Яковлів Андрій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2123. — 1000 екз.
• Андрій Яковлів // Українська культура. лекції за редакцією Дмитра Антоновича / упор. С. В. Ульяновська; вст. ст. І. М. Дзюби; перед. сл. М. Антоновича; . — Київ: Либідь, 1993. — 592 c.
• Яковлів Андрій в Електронній бібліотеці «Культура України»
• http://sosnrada.ck.ua^{[недоступне посилання з травня 2019]}