Ян Фридерик Сапіга (канцлер)

Ян Фридерик Сапіга (пол. Jan Fryderyk Sapieha; нар. 18 жовтня 1680, Добратиче — пом. 6 липня 1751, Лісоводи) — державний діяч і письменник Речі Посполитої. З 1698 року — староста берестейський, в 1711—1712 — каштелян мінський, в 1716—1735 — каштелян троцький, з 1735 — великий канцлер литовський, з 1739 року також староста пропойський.

Ян Фридерик Сапіга
пол. Jan Fryderyk Sapieha
Народився 18 жовтня 1680(1680-10-18)[1][2]
Добратичі, Берестейський повіт, Берестейське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Помер 6 липня 1751(1751-07-06) (70 років) або 5 липня 1751(1751-07-05)[1] (70 років)
Лісоводи, Подільське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Поховання Кодень
Країна  Велике князівство Литовське
 Річ Посполита
Діяльність історик
Alma mater Q21505218?, Q42925594? і Jesuit College, Warsawd
Посада Список мінських каштелянів, Староста берестейськийd, Каштелян троцький, учасник виборів короля Польщіd, великий канцлер литовський, Референдар великий литовський, Marshal of the Court of the Grand Duchy of Lithuaniad і Q65242439?
Конфесія Католицька церква
Рід Сапіги
Батько Kazimierz Władysław Sapiehad
Мати Q62912248?
У шлюбі з Canstancia Frantsiska Radziwiłłd
Нагороди

Біографія

Ян Фридерик Сапіга народився 18 жовтня 1680 року в селі Добратичів.

Представник коденської лінії знатного литовського магнатського роду Сапіг герба «Лис». Старший син троцького воєводи Казимира Владислава Сапіги (1650—1703) і Франциски Копець (1659—1690).

Навчався в єзуїтському колегіумі в Бресті, продовжив свою освіту в Любліні та Варшаві. У 1697 році отримав посаду старости брестського. У 1700—1702 роках подорожував за кордоном, відвідав Пруссію, Саксонію, Австрію, Францію, Голландію та Англію.

Під час Північної війни (1700—1721) Ян Фредерік Сапіга спочатку був на боці польського короля Августа Сильного і приєднався до Сандомирської конфедерації. У 1706 році перейшов на бік шведського ставленика Станіслава Лещинського, від якого отримав посаду рефендаря великого князя литовського (1706—1709). У 1709 році після повернення на польський трон Августа Сильного отримав амністію. У 1711—1712 роках — каштелян мінський. У 1716 році отримав посаду каштеляна троцького. У 1717 році активно виступав проти присутності російських військ на території Речі Посполитої і приєднався до Тарноградської конфедерації, створеної противниками Августа Сильного.

Обирався послом на сейми, був депутатом Трибуналу Великого князівства Литовського. На сеймах виступав проти втручання Росії у внутрішні справи Речі Посполитої через підтримку православних і за збереження Річчю Посполитої нейтралітету в міжнародній політиці. У 1726 році став кавалером Ордена Білого Орла, в 1729 році — маршалок Литовського Трибуналу.

У 1733 році каштелян троцький Ян Фредерік Сапега підписав елекцію (обрання на престол) Станіслава Лещинського, потім перейшов на бік саксонського курфюрста Августа III, який у листопаді 1735 року передав йому посаду канцлера великого литовського. У 1739 році придбав пропойське староство.

Йому належали Кодно, Дорогостаї, Муравиця, Копили, Чорнобиль та інші маєтки.

Сім'я

У 1717 році одружився на Констанції Радзивілл (1697—1756), другій дочці канцлера великого литовського Кароля Станіслава Радзивілла (1669—1719) і Анни Катерини Сангушко (1676—1746), молодшій сестрі великого гетьмана литовського Михайла Казимира Радзивілла «Рибоньки». У шлюбі не мав дітей.

Поховали Я. Ф. Сапігу в костел Святої Анни в Кодні.

Примітки
  1. Dr. Constant v. Wurzbach Sapieha, Johann Friedrich // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 28. — S. 237.
  2. Internetowy Polski Słownik Biograficzny

Література
  • Сапеги // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. ISBN 985-11-0378-0.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.